Місце педагога в системі освіти за В.О.Сухомлинським

Сторінка 1

В сучасних умовах виключно важливе значення має методологічне, теоретичне обґрунтування цілей сучасної шкільної освіти.

Актуальність розгляду цієї проблеми зумовлена і тим, що у багатющій спадщині вченого, здається, не залишилось жодної галузі педагогіки, які він залишив поза увагою. Різноманітність і вичерпність розкриття різних педагогічних галузей зумовлює наше прагнення розібратися у цьому феномені. Що ж як вчений-теоретик він вважав головною метою освіти, а які цілі похідні.

З часом відчутніше виявлялось розуміння Сухомлинським, виховання, як процесу розгортання вроджених властивостей дитини у спеціально організованому соціумі.

Наприкінці 60-х років у світогляді вченого відбувався перехід від суто інтернаціоналістичної педагогіки до акцентування на національну, українську, від войовничого атеїзму до опори на народну культуру педагогіки. Утвердження ідеалів комуністичного виховання відбувалось на основі розкриття таких загальнолюдських цінностей, як добро, честь, совість, повага, відданість Батьківщині тощо.

У контексті цього особливий інтерес має розгляд однієї з останніх праць вченого "Проблемами виховання всебічно розвиненої особистості", що була підготовлена як доповідь докторської дисертації. Як Сухомлинський розумів сутність поняття "всебічний розвиток"? " .Це створення індивідуального людського багатства, яке поєднує в собі високі ідейні переконання, моральні якості, естетичні цінності, культуру матеріальних і духовних потреб. Міркувати про всебічний розвиток не можна без винятково важливого застереження: справжній всебічний, розвиток — це гармонія того, що людина дає суспільству і того, що вона одержує, споживає. Повне задоволення людських потреб немислиме без розвитку найважливішої потреби - потреби працювати. Виховання всебічно розвиненої особистості не означає, що кожна людина тільки кимсь виховується. Активність прагнень особистості до ідеалу—необхідна умова, перетворення в життя і соціального, і педагогічного, аспектів ідеї всебічного розпитку особистості .

Як бачимо, Сухомлинський визначає три рушійні, сили розвитку і виховання: саму індивідуальність, тобто її природу, спеціально організований соціум, і власну активність людини. Застерігаючи примітивне розуміння сутності цього поняття деякими педагогами, він підкреслював, що ідея всебічного розвитку несумісна з верхоглядством і всезнайством. "Виховання всебічно розвиненої особистості — це вміння розібратися у великій кількості найскладніших і немовби непомітних на перший погляд залежностей бути мудрим вихователем — означає насамперед розуміти причинно-наслідкові зв'язки в сьому, що ми повсякденно бачимо, робимо, чого ми чекаємо" В. Сухомлинський висловив виключно важливу ідею, що гармонія виховання визначається чимось провідним, яке впливає на всі інші якості виховання. Цим провідним компонентом є моральність, тому стрижнем всебічнорозвинутої людини є її духовність. Нерівність розумових здібностей розуміється частиною педагогів як перешкода всебічному вихованню. Сухомлинський оптимістично і гуманно розглядає цю проблему як розвиток духовних сил у найслабшого вихованця. Моральність — це та сфера, де він може виявити себе. "Цією сферою і є моральний розвиток. Тут жодній людині не закрита дорога до вершин, тут справжня і безмежна рівність, тут кожний може бути великим і неповторним "Усе, що робиться в школі, повинно мати глибокий моральний смисл" .

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Сучасні аспекти особистості і колективу
Засновник теорії особистості Г. Оллпорт запропонував таке визначення цього поняття: особистість є індивідуально своєрідна, така, що формується впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем–рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і поведінка. Особистість можна розглядати ...

Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння наочності тільки як безпосереднього чуттєвого пізнання об’єктів до цього часу поширене серед методи ...

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
Їх умовно можна поділити на дві групи: а) методи формування пізнавальних інтересів учнів (використовуються прийоми, які викликають позитивні емоції – образність, цікавість, здивування, моральні переживання); стимулююча роль навчального матеріалу (створення ситуації новизни, актуальності); використа ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com