Сухомлинський про розвиток мислення школярів

Сторінка 1

Школа стоїть на позиціях розвивального навчання і робить багато, щоб підготувати творчу, мислячу особистість. Тому виховання активної життєвої позиції особи органічно пов'язане з формуванням її мислення, розвитком та удосконаленням усіх якостей розуму.

В.Сухомлинський, зокрема, писав "мислення — це дискретна робота мозку: мозок вмить відключається від однієї думки і переключається на іншу, потім знову повертається до першої і т.д.". Ця особливість мозку і є механізмом мислення, вважав він.

В.Сухомлинський рекомендував учителям навчати учня уміння аналізувати свої думки, а також вивчати мислительну діяльність учня, щоб правильно керувати нею. "Це переключення відбувається вмить і від його швидкості залежить здатність зберігати і осмислювати в свідомості об'єкт пізнання".

Розумовий розвиток, вважав В.Сухомлинський, був би неможливий без спеціальної його спрямованості та розвитку розумових сил і здібностей дітей. Над цим учителі Павлиської школи розпочинали працювати задовго до вступу дітей до школи. Водночас звертали увагу на те, як міркують діти, як проявляється дискретність роботи їхнього мозку.

Активне формування мислення учнів потребує від учителя глибокого проникнення у взаємозв'язки навчання та розвитку дитини, проблемного навчання, оптимізації навчально-виховного процесу. В.Сухомлинський стверджував, що обов'язково має бути об'єктивний зв'язок між будовою навчання та характером загального розвитку учня. Упродовж багаторічної праці ним була сконструйована система початкового навчання, високоефективна для загального розвитку школяра. Вона дала змогу успішно формувати особистість молодшого школяра з високим рівнем розвитку мислення, практичних дій, спостережливості.

Дидактика В.Сухомлинського ґрунтується - на тому, що дитину необхідно навчити думати, спостерігати. Так, у роботі Павлиської школи особливе місце займали уроки мислення та уроки серед природи. Як радив великий педагог, перші наукові істини дитина має пізнавати з навколишнього світу, щоб джерелом думки була краса і невичерпні скарби природних явиш. Саме в природі вбачав В.Сухомлинський джерело розвитку дитячого розуму.

На таких уроках учитель звертає увагу на різноманітні об'єкти і ставить перед школярами запитання, спонукаючи, їх досліджувати незнайоме.

"Якщо думка пов'язується із спостереженням, —: зазначав Василь Олександрович, — у дитини виробляється певний стиль розумової діяльності: зусилля думки спрямовуються на ті сторони явищ, у яких є щось приховане, з першого погляду незрозуміле".

Діти вчаться розглядати предмети і явища, створюють образи в уяві. Це допомагає сприймати інформацію, а відтак відбувається розумовий розвиток. Бо саме в ці роки дитина навчається думати, опановує рідну мову, у неї розвивається, зв'язне мовлення.

Мислення учнів, способи його пробудження і розвитку є важливим чинником навчання і життєдіяльності. У сучасному наукознавстві мислення розуміється як категорія філософії і психології; у педагогічних словниках і підручниках з педагогіки ми не відшукаємо спеціального розділу, присвяченого педагогічному тлумаченню поняття "мислення" взагалі і "дитячого мислення" зокрема, способів його формування.

Працюючи над проблемою дидактичних засад розвитку мислення учнів, потрібно шукати в теорії та історії педагогіки і практиці підтримки переконанню, що мислення є такою ж важливою категорією педагогіки, як і інших наук, що традиційно займалися його дослідженнями.

І таку підтримку можна знайти у педагогічних працях В.О.Сухомлинського: кожним рядком своїх творів, всією системою навчання й виховання видатний педагог стверджував велику роль педагогіки у дослідженні і розвитку мислення учнів.

До проблеми мислення, його сутності і способів розвитку В.О.Сухомлинський звертався неодноразово у багатьох своїх працях; конкретне практичне втілення, погляди педагога на цю проблему знайшли відображення в системі спеціальних "уроків мислення".

Вивчаючи погляди В.О. Сухомлинського на проблему дитячого мислення, можна дійти висновку, що він розглядав його в навчанні як складову більш широкої проблеми — розумового виховання. У рамках цієї проблеми і розглядалось мислення дитини — від його соціальної суті до програми розвитку в роки шкільного навчання.

Важливою закономірністю мислення учнів В.О.Сухомлинський вважав і його зв'язок з працею і природою: "Діти стають дослідниками, думка постійно зв'язана з найтоншими трудовими операціями рук і цей зв'язок (рука розвиває мозок) відіграє справді рятівну роль для тих, ком; дуже важко вчитися і хто був би приреченим, якби не спеціальна скерованість навчання — розвивати розум ." .

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Постановка навчально-методичних цілей вивчення теми
В.П. Безпалько запропонував чотири рівня засвоєння знань, які характеризують критерії навчання і визначають етапи пізнавальної діяльності: рівні репродуктивної діяльності, об'єктно-продуктивної і суб'єктно-продуктивної діяльності, рівень пізнаваності. Характеристика рівнів: 1-й рівень - вміння дізн ...

Проблема методів класифікації навчання. Багатогранність поняття
Класифікація методів по характеру (ступеню самостійності й творчості) діяльності тих, яких навчають Цю досить продуктивну класифікацію ще в 1965 р. запропонували И.Я. Лернер і М.Н. Скаткін. Вони запропонували виділити п'ять методів навчання, причому в кожному з наступний ступінь активності й самост ...

Фінансова допомога студентам
При встановленні демократичного режиму в Болгарії система фінансової підтримки студентів перетерпіла деякі зміни. На початку 90-х років різко скоротилася кількість студентів, чиє навчання фінансувалося державою. За період 1991-1997р. кількість студентів збільшилася на 160%. Цей факт змусив державу ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com