Моральне і естетичне виховання молодших школярів

Сторінка 1

Важливою соціально-педагогічною проблемою всебічного розвитку особистості В.Сухомлинський вважав виховання потреб, культури, бажань, шо є моральним сенсом шкільного життя. У сучасній школі ця проблема набуває неабиякої ваги через те, що значна частина дітей сповідує низькоморальні потреби та бажання. Це в свою чергу сприяє розбещенню вихованців, якими поповнюється наше суспільство. Запобігти такому злу можна завдяки багатогранному духовному життю школи. Щоб сформувати культуру бажань, необхідно, вважав Сухомлинський, навчити школярів азбуки моральної культури.

У науково-методичній праці "Як виховати справжню людину" йдеться про моральний ідеал, який увібрав в себе найкращі риси менталітету українського народу. В ній розкриваються конкретні принципи, істини, повчання, настанови, рекомендації тощо. Подаються вони у вигляді чотирнадцяти Законів дружби, правил "Десять не можна", "Дев'ять негідних речей" та ін. Тут розкриваються зміст і методика роботи щодо виховання у дітей любові до Батьківщини і громадянства, ставлення до людей, батьків, рідних, близьких і обов'язку перед ними, розуміння життя, добра і зла в ньому, виховання високих моральних якостей і норм поведінки. У цій праці вперше у вітчизняній педагогіці автор глибоко розкриває суть таких понять як людяність, патріотизм, відповідальність, гідність, терпимість, тактовність та ін. На конкретних прикладах подається методика утвердження у юних душах почуття совісті, сорому, справедливості, скромності, щедрості, милосердя.

Засвоєння дітьми азбуки моральної культури дає їм змогу олюднювати свої вчинки, опановувати духовні цінності свого народу, розуміти мету і сенс життя.

Народна філософія і народна педагогіка — невичерпне джерело науково-педагогічної думки та практичної діяльності В.О.Сухомлинського.

Педагог був переконаний, що виховання духовності школярів немислиме без процесу усвідомлення народних зяичаїв. обрядів та традицій, а виховання національної свідомості учнів — без формування у них емоційного ставлення до народних джерел, В. Сухомлинський уважно вивчав історико-культурні і педагогічні традиції українського народу, а також мав глибокі енциклопедичні знання з людинознавства і народознавства. Ці знання про людину, народ і націю педагог зумів використати у роботі з формування складного і багатогранного внутрішнього світу дитини.

Важливе місце в системі педагогічних поглядів та практичній діяльності В. О.Сухомлинського посідає використання народної міфології — важливого засобу морально-етичного виховання школярів та формування творчої особистості. Особлива роль тут відводиться народній казці - яка охоплює дітей оригінальністю свого змісту, високим польотом творчої фантазії, знайомить дітей з духовними надбанням народу. "Казка — це духовні багатства народної істини, пізнаючи яку, дитина пізнає серцем життя народу". — писав В. О. Сухомлинський у книзі "Серце віддаю дітям". Педагог стверджував, що головне в народних казці те, що в них закладені глибокі філософські істини, послухавши і сприйнявши які діти замислюються над проблемами життя.

Діти знаходять глибоке задоволення в тому, що їхня думка живе у світі казкових образів. "П'ять, десять разів,— пише В.О. Сухомлинський, — дитина може переказувати одну і ту саму казку і щоразу відкривати в ній щось нове. В казкових образах перший крок від яскравого живого - конкретного до абстрактного" ("Серце віддаю дітям").

Наші діти водночас шукають відповідь на сто і більше запитань різного змісту: як женуть зорі і чому плаче дощ? Звідки взялася дівчинка і як у лелеки з'явились червоні чобітки? Що чує стрибунець? Чому павуки хотіли закрити сонце? Чому півень встає раніше за всіх? Щоб дати відповідь на всі ці запитання в ранньому дитячому віці треба звернутись до мудрої і благородної народної казки, яка вмить і виховує.

Діти Педагога знали і переказували різноманітні казки, створені народом і окремими авторами; самі складали казки.

Талановитий педагог гостріше інших розумів небезпеку перевантаження дитячої особистості розумовими та фізичними видами діяльності і зв'язане з ним передчасне вмирання дитинства. Він всіляко розширював, піднімав стелю дитячості свідомості шляхом творення казки.

У школі В. О. Сухомлинського всі до одного вчителі - талановиті. Він розробив разом із ними систему підготовки школярів до створення власних казок через уроки-роздуми. Мета яких познайомити дітей із навколишньою дійсністю, з природним, тваринним і рослинним світом.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Деякі особливості вивчення квантової оптики в школі
Мабуть, жодне з фізичних понять шкільного курсу фізики не потребує такої зміні уявлень у процесі його вивчення, як це відбувається iз світлом. Дійсно, спочатку при вивчені світлових явищ у 8 клас на основi властивості свiтла прямолiнiйно поширюватися в однорідному середовищi будується геометрична м ...

Альберт Ейнштейн і його внесок у квантову механіку
А.Ейнштейн чітко вказав на те, що квантування енергії світла відбувається не тільки в актах поглинання та випромінювання світла чорним тілом, а й що квантові властивості притаманні світлу як такому. Отже, фактично було введено поняття фотона як кванта електромагнітного поля, хоча сама назва “фотон” ...

Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
Одним із завдань вчителя початкової школи є через навчальний матеріал природознавства, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого світу, через правильно організовану діяльність з об’єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині пізнати не лише навкол ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com