Організація навчально-виховного процесу щодо підвищення якості знань учнів у застосуванні індивідуального підходу на уроках історії україни

Педагогіка і виховання » Індивідуальний підхід до навчання як засіб підвищення якості знань учнів » Організація навчально-виховного процесу щодо підвищення якості знань учнів у застосуванні індивідуального підходу на уроках історії україни

Сторінка 2

На думку російських вчителів, опорою, яка «допоможе перевернути світ», є образне сприйняття і образне мислення дитини, які характерні для учнів початкових класів.

У відповідності до даного підходу, пріоритет віддається освітній програмі «Мистецтво», де діти займаються розглядом і створенням своїх «образів природи», «образів міста», і т.п. Вчителі малювання, музики, літератури цілеспрямовано займаються розвитком у дітей уяви, фантазії, творчих здібностей, образного мислення. Отож, чи може вчитель історії у 5 класі використовувати ці якості, спираючись на них на своїх уроках, покласти їх в основу курсу, чи все-таки «підносити» історію як «інформаційний блок»? Як правило, останнє закладено в структурі більшості підручників, у курсі історії для 5 класу переважають описання і характеристика основних подій, дається велика кількість нових слів і наукових термінів, з’являється хронологія, пропонується робота з географічними картами. Таким чином предмет історії лягає «тяжким тягарем» на плечі учнів: аби бути успішним з даного предмету, потрібно багато запам’ятовувати, читати і писати. А на фоні зниженої мотивації учнів і їх загального інформаційного перевантаження позитивних результатів чекати не доводиться.

Вчитель з однієї сторони повинен навчити:

- визначати послідовність історичних подій

- показувати на історичних і сучасних картах місця історичних подій

- розповідати про важливі події в історії країни і т.д.

Тобто, повинен «напхати» учня інформацією, забезпечити її запам’ятовування, «змучити» пам'ять дитини. І якщо деякі учні можуть з цим впоратись, то для дитини з пониженою мотивацією до навчання, з низьким рівнем логічного мислення і вербального розвитку, з малим об’ємом пам’яті це недосяжно.

А з іншої сторони, вчитель на яскравому і доступному дітям цього віку матеріалі повинен сформувати образні уявлення про минуле і теперішнє нашої країни. Для цього вчитель повинен організувати «предметний ряд» для образного сприймання, забезпечити зіткнення учня з епохою (подією). Це особливо для дітей з пониженою мотивацією навчання, адже їм тяжко включатися в інтелектуальну діяльність, засвоювати термінологію і логіку предмета, тому необхідно перед вивченням якогось історичного предмета чи події ознайомити учнів з предметами тієї епохи. У цьому допомагають музеї різного спрямування - не тільки історичні і краєзнавчі, але і «профільні», сюди ж можна віднести знайомство з історичними і архітектурними пам’ятниками. Звісно не обов’язково відвідувати декілька музеїв, достатньо обрати той, де найбільше матеріалів, необхідних для подальшої роботи.

Нажаль, це такі заходи проводяться не у всіх школах. Не провівши таку ознайомчу роботу, вчитель втрачає можливості забезпечити широкі можливості образного сприймання на фоні нових вражень і емоцій. Необхідно відмітити що всі учні потребують у цьому, але для дітей зі зниженою мотивацією це надзвичайно необхідно.

На завершальному етапі варто звернути увагу, що успіхи учня при вивченні певної теми полягають не тільки в тому, як він відповідає на питання вчителя, але і в тому, які у нього склалися образи, уявлення, оцінки. Адже на підготовчому етапі він так багато побачив, дізнався, запам’ятав. Підсумки необхідно проводити у діалоговій формі.

Розгортання національно-визвольної боротьби у 1648 – 1649 роках

Мета: Продовжити знайомство учнів із подіями Національно-Визвольної війни у 1648 – 1649 роках; створенням Української козацької держави. Виховувати в учнів національну самосвідомість на патріотичні почуття. Розвивати вміння учнів працювати з картою та історичними документами.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах
Творчість – явище складне, комплексно-обумовлене багатьма соціально-педагогічними й психофізіологічними передумовами. Вчити творчості – це, насамперед, учити творчому відношенню до праці. Праця – саме головне джерело формування пізнавальної діяльності, без чого немає й творчої особистості. Розвитку ...

Засоби та методи естетичного виховання
Основою процесу естетичного виховання є спільна діяльність педагога і дитини, спрямована на розвиток у неї здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цінностей і продуктивної діяльності. До загальних умов естетичного виховання належать: відповідно організоване середовище, в якому росте і вихо ...

Гендерний підхід у педагогічній науці
Освіта й виховання - великий розділ у сучасних гендерних дослідженнях. Значимість даної сфери зрозуміла, її роль важлива на етапі первинної соціалізації й статетипізації. Шкільні програми навчання, базові літературні зразки, система розподілу навчальних предметів, мова викладу, поведінка вчителів, ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com