Проблема економічної освіти та виховання в педагогічній науці

Сторінка 1

Сучасний розвиток науки і техніки, зміни, що проходять в економічній, соціальній і духовній сфері життя суспільства, вимагають постійного вдосконалення процесу навчання та виховання.

У звязку з цим завдання економічного виховання учнів набуває особливої актуальності. Його практичне розвязання є одним з головних аспектів національного виховання підростаючого покоління, на що наголошено в Державній національній програмі "Освіта".

В одному з листів, Іван Франко писав, що "економічний стан народу – се головна підстава цілого його життя, розвою, поступу". З того випливає винятково важливе значення господарської (економічної) діяльності, до якої необхідно готувати молодь з ранніх літ. Ось чому в педагогічних трактатах належне місце відводилося трудовому вихованню, формуванню активної господарської поведінки.

Особливо багата на подібного типу педагогіку українська культура, витоки якої сягають у прадавні часи. Українське середньовіччя, а ще більше новітня доба, багаті пам’ятками, в яких господарська, реміснича, торгівельна активність спирається на міцні моральні і дидактичні засади. З цієї нагоди варто згадати Климентія Зінов’єва, який на початку ХVIII ст. опоетизував близько 50 різних занять (фахів), спонукаючи тим самим до них українське суспільство. Заклик до економії часу, спорідненої праці й т.п. займають помітне місце у світогляді Григорія Сковороди.

Економічна думка відомих просвітителів, її ствердження на теренах нашої держави заклала добру основу для соціально-економічних ідеалів Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Коцюбинського, М. Костомарова, П. Куліша та багатьох інших. Вони мають глибокі національні витоки і служать непересічним прообразом нового державотворення України.

Одним із суттєвих компонентів економічного світогляду Великого Кобзаря є викриття ним економічного та політичного колоніалізму в будь-яких його формах. Своїм життям, творчістю він виявляв внутрішнє незадоволення економічним рівнем життя народу, його рабською покорою, відсутністю національної гідності. Головними атрибутами економічного поступу народу, в творчій спадщині Т. Шевченка є господар-власник, правитель з праведним законом, тверда воля, соціальна справедливість, людська гідність.

Ідеї Шевченка гідно продовжив та розвинув І. Я. Франко, який вважав, що будь-які ідеологічні форми суспільного життя (наукові, політичні, релігійні, естетичні та ін.) є відображенням його економічного розвитку. Ідеалом видатного мислителя була фізично розвинена людина. Цей ідеал випливав з усвідомлення ним визначальної ролі праці у суспільному житті:

…Лиш праця світ таким, як є, створила,

Лиш в праці варто і для праці жить.

І. Франко відстоює ідею економічної підготовки молоді. В число суспільних наук, з якими повинна бути обізнана розвинена людина, письменник включає поряд з логікою, "що слідкує за тим, як людина думає, з яких елементів складається її мислення і чи правильно вона вживає ці елементи", … суспільну економію – "науку про народне господарство".

Споріднені економічні та філософські ідеї розвивала у своїй творчості Леся Українка. У публіцистичних працях вона висвітлювала такі питання, як рушійні сили суспільного розвитку, загальні закономірності історичного процесу. Своїм життєвим ідеалом, Л. Українка проголошувала волю і працелюбство, як омріяні категорії рідного народу.

Необхідність технічного оснащення виробництва, потреба в постійному його вдосконаленні, аналізі економічної доцільності, яскраво виражена в творчості М. Коцюбинського.

Новий господар Прокіп Кандзюба "скрізь робив лад", "Хитав головою і дивувався: який нелад. Ні, таки з пана поганий господар. Пропадало добро без хазяйського ока. Треба хліб молотити, а машина і досі стоїть без направи. Плуги поржавіли, без лемешів, на конях подерті шлеї. Все потребує праці і грошей, а грошей не було. Тоді порадились разом, і Прокіп повіз продавати пшеницю".

І хоч у працях письменників не звучать поняття "економічна освіта", "економічне виховання", було б неправильно недооцінювати їх незаперечне значення в економічному вихованні молоді, прищепленні їй любові до трудової діяльності, формуванні потреби працювати на самого себе та на користь держави.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти
Під оцінкою знань, умінь та навичок дидактика розуміє процес порівняння досягнутого учнями рівня володіння ними з еталонними вимогами, описаними в навчальній програмі. Як процес, оцінка знань, умінь та навичок реалізується в ході контролю (перевірки) останніх. Умовним відображенням оцінки є відмітк ...

Інноваційні технології у роботі над розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів
Гуманістична спрямованість освіти нашої доби полягає в постановці мети – розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства. Під час вивчення української мови та літератури учні розвивають розум, творчі здібності, емоційну сферу, естетичні почуття. Нині акту ...

Експериментальна програма використання дидактичної гри на уроках української мови
Ми провели констатувальний експеримент, який виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів. Отже є необхідність проведення формувального експерименту, мета якого – підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-х класів на уроках української мови під час реалізації дидактичних ум ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com