Функції викладача

Сторінка 1

Робота за методом проектів вимагає від викладача не так викладання, як створення умов для прояву у студентів інтересу до пізнавальної діяльності, до самоосвіти, до застосування отриманих знань на практиці. В певному сенсі викладач перестає бути «предметником», а перетворюється в педагога широкого профілю. Тому він, як керівник проекту, має володіти високим рівнем культури та певними творчими здібностями. Він має стати генератором розвитку у студента пізнавальних інтересів та творчого потенціалу. Віднині його авторитет залежить від здібності бути ініціатором цікавих починань. Яким чином, беручи участь у проектній діяльності, викладач може створити умови для розвитку студентів?

Відповідь на це питання може дати перелік ролей, які треба буде «прожити» педагогу в ході реалізації проекту:

• ентузіаст, що надихає і мотивує студентів на досягнення мети;

• спеціаліст, який володіє знаннями і вміннями в кількох галузях;

• консультант, що організовує доступ до інформаційних ресурсів та до інших спеціалістів;

• керівник (особливо з питань планування часу);

• «людина, яка ставить питання» (за Дж. Піттом), тобто організатор обговорень різноманітних способів подолань всіляких труднощів та проблем;

• координатор групового процесу творчості;

• експерт, що аналізує результати виконаного проекту.

Під час виконання проекту викладач виконує ряд різноманітних функцій:

• викладач діагностує, визначає рівень володіння мовленнєвими навичками, вивчає і реально оцінює особливості діяльності та спілкування особистостей, ступінь і спрямованість навчально-виховного впливу (діагностична функція);

• педагог відшукує і організовує дослідницьку творчу діяльність студентів, впливає на плідну організацію їхнього навчання, формує справді демократичну і гуманну систему стосунків, взаємної відповідальності і взаємодопомоги (організаторська функція);

• він програмує і прогнозує «індивідуальну траєкторію» розвитку кожної особистості на віддалений період (прогностична функція);

• викладач сприяє залученню громадськості до виховання студентів, до спільної з ними праці, до ділових контактів, зосереджує інформацію про виховний вплив різних сил, установ, організацій, налагоджує повсякденні контакти між ними і студентами (організаційно-комунікативна функція).

В обов'язки організатора роботи над проектом входить планування роботи і контроль за її здійсненням; створення якнайбільшого простору для дослідження. Це не тільки не знижує керівної ролі викладача, а, навпаки, підвищує значення педагогічного керівництва.

У процесі роботи керівник намагається частіше радитись зі студентами, які мають відчувати себе господарями свого колективного життя. Педагог заздалегідь продумує питання, виробляє власну точку зору на нього, але студентам відразу він цього не відкриває, даючи їм змогу висловити свою думку, свої пропозиції.

Працює керівник не тільки з усім колективом, а й з кожним студентом, добираючи цікаві та посильні завдання, поступово їх ускладнюючи. Добре поставлена робота в проекті впливає на все життя студента, на самоствердження майбутнього фахівця, формує модель професійної поведінки і діяльності.

Найбільш складними для викладача є питання щодо рівня самостійності студентів, що працюють над проектом. Які завдання, що виникають перед проектною групою, повинен вирішувати викладач, які самі студенти, а які будуть вирішуватись завдяки співробітництву? Очевидно, що рівень самостійності залежить від багатьох факторів: вікових та індивідуальних особливостей студентів, їх попереднього досвіду проектної діяльності, складності теми проекту, характеру взаємин у групі та ін.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Принципи роботи логопеда з батьками
1) партнерство з батьками – логопед розглядає батьків не як об’єкт свого впливу, а як рівноправних партнерів у логопедичній роботі з дитиною. Завдяки цьому принципу долається дистанція і недовіра, яка часто виникає у батьків до фахівців, і навпаки – вони прагнуть підтримки, допомоги логопеда, присл ...

Особливості навчальної діяльності молодших школярів
Своєрідність молодшого шкільного віку полягає в тому, що конституційні особливості дитини вже сформовані, а достатнього життєвого досвіду для даної (учбової) діяльності ще немає. Саме це дає змогу простежити зародження індивідуального стилю учбової діяльності (і діяльності в цілому), визначити такі ...

Теоретичний аналіз змісту морального виховання
Сьогодні проблема морального виховання набуває все більшої актуальності. В умовах дегуманізації суспільних відносин, підкорення їх потребам ринку, утрати виховних ідеалів, відчуження людей один від одного важливим є пошук ефективних форм, методів та засобів морального виховання дітей дошкільного ві ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com