Зміст і специфіка художнього оформлення дошкільного закладу

В інтер'єрі дитячого садка вироби плоскорельєфної різьби використовуються в оформленні залу, вестибюля, сходів у поєднанні з озелененням, керамікою. В оформленні зон самостійної художньої діяльності невеликі різьблені панно можуть прикрасити книжковий і музичний куточки.

В оформленні зон образотворчої діяльності дітей можна вдало застосувати розписні вироби з дерева. Взагалі треба сказати, що розписне дерево (плоске, токарне, довбання) завжди прикрашало інтер'єр народного жилища, виконуючи насамперед утилітарну функцію. Невеликі деталі образотворчого фольклору, навіяні мистецтвом минулого, цілком доречні в оформленні дитячого садка. Ці деталі слід «обігравати» і застосовувати як твори народного мистецтва, що додають колорит, індивідуальність вигляду дитячого інтер'єру, і ні в якому разі не намагатися повторити оформлювальними засобами «хату», «вікно з геранню і віконницями» або «дубові глухі ворота з різьбленою дугою ».

Народні іграшки з дерева та глини вже давно використовуються як національні сувеніри, як елементи прикраси інтер'єру. Це й зрозуміло, оскільки для малюків зараз випускається величезний асортимент більш легких барвистих, небитких, оригінальних іграшок. Іграшка з дерева і глини в основному служить дидактичним цілям на заняттях, але нерідко прикрашає куточок народного мистецтва в залі, методичному кабінеті. Якщо іграшку-зразок добре видно дитині, якщо вона з вигадкою, грамотно поєднується з іншими (в сюжетній композиції), добре освітлена, її естетична роль висока. В оформленні куточка народного мистецтва використовуються споріднені виробам матеріали – тканини (ситець народної набійки, полотно, льон), дерево, кераміка, соломка і інший природний матеріал у поєднанні з виробами народного мистецтва даної місцевості.

Образотворче мистецтво надає оригінальний характер інтер'єру і дитячому закладу в цілому. Сучасна тенденція до звільнення зовнішнього вигляду дитячої установи від стереотипу, штампа проявляється навіть у назвах дитячих садків: «Казка», «Сонечко», «Теремок» і ін. замість знеособлених номерних знаків. Тут самі назви підказують відповідні мотиви розпису, вітража, мозаїки та інших творів монументального та декоративно-прикладного мистецтва. Завжди треба пам'ятати, що діти –це головне при вирішенні інтер'єру засобами мистецтва.

Природа і озеленення

Велике значення в організації художньо-естетичного оформлення грає фітодизайн. Фітодизайн являє собою як складання окремих об'ємних або плоских композицій з живих або засушених квітів і рослин, так і цілісне оформлення інтер'єрів квітами, травами, деревами, корчами і т.п. Правильно підібрані і розміщені з гарним смаком рослини створюють психологічний комфорт у приміщенні, покращують його мікроклімат. Потрібно подбати про те, щоб підібрати рослини за формою і кольором, скласти букет, вінок, гірлянду, кошик на основі композиційних закономірностей, відповідно зі стилями та школами аранжування квітів.

Багатство форм і фарб природи підказує необхідне рішення для створення образу, вираження почуттів думок за допомогою квітів, листя, гілок. Крім рослинного, світу в композицію можуть бути включені інші природні матеріали (камені, пір'я, мушлі), а також штучні квіти і рослини, які досконало імітують живі, пластик, метал, кераміка, стрічки, іграшки та ін.

Це цікаво:

Методика формувального експерименту
З метою перевірки ефективності використання дидактичних ігор для формування загальнонавчальних умінь і навичок у школярів початкових класів було проведено формувальний експеримент на базі Теребовлянської гімназії-спецшколи-інтернату. Дослідження здійснювалось поетапно упродовж 2006–2007 навчального ...

Життєвий і творчий шлях
Велика народна вчителька, яка все життя віддала справі народної освіти, народилася 4 (6) квітня 1841 р. в Борзі – повітовому містечку Чернігівської губернії в сім’ї поміщиків. Батько – Д.Л. Журавльов, викладач міського училища, мати – дочка героя Вітчизняної війни 1812 р. генерала Вуїча. Д.Л. Журав ...

Класифікація українських народних казок
Казка – жанр усної народної прози: епічні оповідання алегоричного, повчально-розважального, дивовижного, героїчного або побутового змісту з установкою на вигадку. Перші записи українських народних казок були здійснені І. Срезневським у 1829 р., М. Костомаровим у 1843 році, І. Головацьким в альманас ...