Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

Педагогіка і виховання » Особливості використання комп'ютера для вивчення змістової лінії "Нежива природа" на прикладі уроків природознавства у початковій школі » Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

Сторінка 1

"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина) та зв’язки й залежності між ними.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи:

вступний

комбінований

узагальнюючий

предметний,

екскурсія.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню – методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов’язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони – внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб’єктивні можливості вчителя.

На якість уроків впливає й ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, індивідуальною, у групах, парами.

Розглянемо, як досліджувана нами змістова лінія «Нежива природа» впроваджується у навчально-виховний процес

Нежива природа (9 год)

Сонячне світло і тепло. Прямолінійне поширення сонячних променів. Вбирання сонячного тепла предметами неживої природи і живими організмами. їх нагрівання. Залежність нагрівання поверхні Землі від висоти Сонця на небосхилі. Визначення висоти Сонця на небосхилі за довжиною тіні від гномона. Значення сонячного світла й тепла для рослин, тварин і людей.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Самооцінювання реалізації потреб педагогів у розвитку та саморозвитку
Відповідаючи на пункти анкети, поставте бали, тотожні вашій думці: 5 – якщо дане твердження повністю відповідає дійсності; 4 – швидше відповідає, ніж навпаки; 3 – і так, і ні; 2 – швидше не відповідає; 1 – не відповідає. Пункти: 1. Я прагну вивчити себе. 2. Я залишаю час для розвитку, якби не був з ...

Сюжетно-рольова гра та її виховні можливості
Для дітей молодшого шкільного віку навколишня дійсність, і особливо, світ дорослих є надзвичайно привабливим. У дитини з'являється потреба дяти так, як дорослі, робити все "самій". Однак вона не може включитися до "дорослої" життєвої ситуації (Л. Виготський), їй бракує відповідн ...

Рівень рухової активності дітей молодшого шкільного віку
З метою вивчення особливостей рухового режиму дітей 7 років нами був проведений хронометраж діяльності протягом дня за Фремінгемською методикою. В результаті ми визначили кількість часу, яку займає кожний рівень фізичної активності. На сон та відпочинок діти витрачали 9,5±0,5 год., на пасивні ігри, ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com