Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

Педагогіка і виховання » Особливості використання комп'ютера для вивчення змістової лінії "Нежива природа" на прикладі уроків природознавства у початковій школі » Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

Сторінка 1

"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина) та зв’язки й залежності між ними.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи:

вступний

комбінований

узагальнюючий

предметний,

екскурсія.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню – методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов’язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони – внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб’єктивні можливості вчителя.

На якість уроків впливає й ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, індивідуальною, у групах, парами.

Розглянемо, як досліджувана нами змістова лінія «Нежива природа» впроваджується у навчально-виховний процес

Нежива природа (9 год)

Сонячне світло і тепло. Прямолінійне поширення сонячних променів. Вбирання сонячного тепла предметами неживої природи і живими організмами. їх нагрівання. Залежність нагрівання поверхні Землі від висоти Сонця на небосхилі. Визначення висоти Сонця на небосхилі за довжиною тіні від гномона. Значення сонячного світла й тепла для рослин, тварин і людей.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Основні види трудової діяльності на позаурочній роботі молодших школярів
Зміст трудового навчання молодших школярів становлять: робота з папером, картоном (аплікація з різнофактурного паперу, у сполученні із тканинами, природними матеріалами, виготовлення декоративних панно, великих і площинних предметів і конструкцій для дизайну свят і розваг, декорацій, сувенірів); ро ...

Рекомендовані форми і методи проведення занять учнів
Тема "Підприємство і власність. Види підприємств за формою власності: приватні, колективні, державні, змішано форми власності" відноситься до актуальних, дискусійних питань. Вік групи навчання вже достатній для того, щоб мати уявлення про економічну систему і процеси, які відбуваються в к ...

Характеристики навчальної теми підготовки кваліфікованого робітника за спеціальністю «Оператор плоского друку»
Характеристики навчальної теми представлені в таблиці 4.1. Характеристики навчальної теми Таблиця 4.1. Інструкційно-технологічна карта виконання операції “покриття блоків” теми “Ознайомлення з обладнанням для покриття. Покриття блоків на машині БІП-5” Інструкційно-технологічна карта виконання опера ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com