Організаційні проблеми дидактичного спілкування на рівні «вчитель-учень» у вітчизняній та зарубіжній дидактиці

Педагогіка і виховання » Дидактичне спілкування » Організаційні проблеми дидактичного спілкування на рівні «вчитель-учень» у вітчизняній та зарубіжній дидактиці

Сторінка 4

При організації бесіди з учнями важливе значення має правильне визначення і формулювання питань чи завдань, які даються учням У деяких випадках, наприклад, занадто великий «крок» у сукупності питань, розміщених одне за одним, призводить до неточності та неясності, що негативно впливає на логічну послідовність і внутрішній зв’язок пояснюваних фактів. Для учнів це часто створює серйозні перешкоди, порушується або втрачається зовсім контакт з учителем. Цей недолік потім дуже важко виправити.

Е. Страчар зробив спробу класифікувати форми і види бесід. Основними критеріями диференційованості бесіди в навчанні він вважає:

а) найближчі дидактичні цілі;

б) логічні шляхи пояснення, закріплення, вдосконалення і перевірки змісту бесіди і знань учнів;

в) спрямованість на завдання, яке бесіда повинна виконати в процесі пояснення нового навчального матеріалу.

Д. Шпанхель, німецький педагог, виділив ряд власне дидактичних функцій мовлення вчителя. Серед них:

1. Функція мотивації.

2. Функція презентації знань.

3. Функція регулювання психічної активності учнів.

4. Функція постановки завдань і кінцевої мети.

5. Функція керування інтелектуальною діяльністю учнів.

6. Функція перенесення знань і вмінь на новий матеріал.

7. Функція контролю за знаннями учнів.

8. Функція забезпечення зворотного зв’язку.

Всі ці функції забезпечуються певними видами висловлювань учителя. Наприклад, розповіддю, поясненням, порівнянням чи зіставленням, пропозицією, запитанням, оцінками і іншими.

Психологічну характеристику процесу засвоєння навчального матеріалу, який включає в себе приймання, осмислення і розуміння, узагальнення, закріплення і застосування здобутих знань, умінь розглядав у своїх працях Ю.Х. Бабанський.

Сприймання, за Ю.К. Бабанським, є відображенням в свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, які діють в даний момент на органи чуттів. До сприймання відносяться не лише дані безпосередніх відчуттів учня (зорових, моторних, тактильних та ін.), але й дані попереднього досвіду. В цьому значенні сприймання багатше від безпосередніх відчуттів. Сприймання передбачає впізнавання предметів і явищ, віднесення їх до певних груп, які відомі учневі з попереднього досвіду. В процесі навчання виникає сприймання не лише предметної наочності, але й знакових її форм, а також словесної інформації вчителя.

«Сучасний підхід до процесу засвоєння передбачає не пасивне, а активне самостійне сприймання навчальної інформації і життєвої реальності. Завдання педагога полягає в тому, щоб приєднати до сприймання якомога ширший спектр почуттів тих, хто навчається, повніше спертися на їхній життєвий досвід, поєднати предметну і знакову наочність», – пише Ю.К. Бабанський.

Осмислення реалізується шляхом первинного і в значній мірі узагальненого встановлення зв’язків між явищами і предметами, процесами, виявлення їх будови, призначення, причин певних подій, мотивів окремих вчинків історичних особистостей чи літературних героїв, пояснення змісту тесту, значення окремих слів.

На цьому етапі проявляється певне відношення до виучуваного, зароджуються переконання, закріплюються вміння доводити справедливість окремих висновків, робити навчальні відкриття.

На ефективність протікання осмислення впливає сформованість в учнів загально-навчальних умінь і навичок, різноманітних прийомів розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння та ін.). Допомагають сформувати такі вміння елементи проблемного навчання, евристичні бесіди.

Осмислення безпосередньо переростає в узагальнення знань, в ході якого виділяються і об’єднуються загальні суттєві риси предметів і явищ дійсності.

Процес узагальнення в ході навчання протікає при активному управлінні з боку вчителя, який спеціально включає учнів в діяльність, що формує вміння узагальнювати виучуваний матеріал, опрацьовувати його.

Закріплення реалізується шляхом заучування деяких основних фактів, визначень і зв’язків, способів доведення, шляхом відтворення деяких основних елементів виучуваного матеріалу, узагальнень і висновків. Під час закріплення важливо не зазубрювати виучуваний матеріал, а збагачувати його новими підтвердженнями та аргументами.

Як бачимо, в процесі навчання функціонують не лише процеси пізнавального характеру, але і процеси спілкування між вчителем і учнями. Обговорюючи життєві ситуації, виявляючи причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами, аналізуючи мотиви діяльності конкретних людей чи літературних героїв, роблячи висновки вчитель не лише передає учням певну інформацію, а спонукає їх до висловлювання власних думок, до обговорення тих чи інших питань, впливає на їх мотивацію учіння, на формування позитивного ставлення до навчання, створює сприятливі умови для активного засвоєння знань. У ході діалогу з учнями вчитель підводить їх до відкриття істини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Необхідні умови для вступу до Оксфорду
Для того щоб вступити до Оксфорда краще всього закінчити англійську школу: державну або приватну. Другий варіант - скористатися однією з міжнародних студентських програм, учасники якої можуть отримати магістерський ступінь в будь-якому вузі Великобританії. У жовтні-листопаді перед початком навчання ...

Методи аналізу теоретичних і емпіричних досліджень
Для проведення психологічного дослідження розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків нині використовується широкий спектр методик. Наприклад, методики: СЖО Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, опитування «Оцінка рівня тривожності старшокласників» (за шкалою соціально-ситуативної тривож ...

Стратегічні пропозиції зовнішнього оцінювання
Якщо звернутися до досвіду освітніх систем більшості розвинутих і постсоціалістичних країн щодо системи випускних - вступних екзаменів, можна стверджувати: інструментом об'єктивного оцінювання є саме зовнішнє тестування. За даними міжнародного дослідження природничо-математичної освіти ТІМ35-К, біл ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com