Джерела збагачення словникового запасу учнів

Педагогіка і виховання » Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів » Джерела збагачення словникового запасу учнів

Сторінка 2

У методичній літературі з української мови зазначається, що незмінною умовою ефективності навчання при вивченні всіх частин мови є достатній зв’язок з мовною практикою учнів.

Однак проведені Ольгою Хорошковською спостереження показали, що саме цей аспект не доопрацьовується в практиці роботи шкіл. Про це свідчать і інші дослідники. Так, Н.І.Політова зазначає, що в “практиці вся робота з розвитку зв’язного мовлення помилково зводиться до роботи над писемним мовленням”. У результаті цього помічено “відставання усного мовлення молодших школярів від писемного”.

У зв’язку з цим дуже актуальним є таке зауваження М.С.Рождественського: “Коли говорять про вивчення граматики в школі, то іноді змішують два явища: з однієї сторони, як вчення про граматичний лад, що, звичайно, не одне й те ж; у першому випадку граматика – це саме мовлення, мова, жива як життя, у другому – це відомості про мову, визначення, правила, норми, що черпаються із підручника”.

Розглядаючи проблему розвитку мовлення під час вивчення рідної мови, Г.К.Лідман-Орлова зазначає, що питання про необхідність “пристосування” шкільного курсу рідної мови до завдань розвитку мовлення так чи інакше ставиться в методичній літературі більшістю дослідників. Вона відмічає, що пошуки ефективних шляхів перетворення уроків вивчення мови в уроки навчання мовленню зв’язані в сучасній методиці перш за все з переоцінкою змісту навчання.

У своїх пошуках вчені виходять з положення про те, що мовна система є перш за все система функціонуюча і тому в навчанні слід пред’являти мовні засоби і граматичні категорії, як одиниці функціонуючі з “вказівкою умов їх вживання у мовленні, їх усесторонніх зв’язків з контекстом”.

Ці положення лягли в основу деяких досліджень, що стосуються окремих питань розвитку мовлення на уроках української мови як рідної, і особливо активно розробляються у методиці навчання української мови.

Щоб оволодіти будь-якою мовою, необхідно засвоїти певний обсяг мовного матеріалу (лексика, орфоепія, граматика) і розвинути на цій основі мовленнєві уміння. Тому без належно організованої у навчальному процесі мовної практики навчити мовленню не можна. А для цього необхідно, щоб усі мовні одиниці, що складають обов’язковий мінімум, “пройшли” через мовлення учнів. Лише тоді буде реалізована вимога програми сформувати уміння правильно вживати вивчені граматичні форми в усному мовленні.

Крім того, в умовах навчання української мови актуальним є завдання систематичного поповнення лексичного запасу школярів та удосконалення вимовних умінь. Правильне вирішення цих завдань створить передумову для успішного формування писемного мовлення.

Відповідно до вимог програми робота з розвитку мовлення має пронизувати весь матеріал, весь навчальний процес. Оскільки поняття “розвиток мовлення” включає такі аспекти, як удосконалення вимовних умінь, поповнення лексичного запасу, формування умінь зв’язно висловлювати думку в процесі говоріння і на письмі, то очевидно, що не можна назвати жодного етапу уроку, в якому б не вирішувалися ті чи інші завдання з розвитку мовлення.

Запорукою успішного засвоєння навчального матеріалу молодших школярів є розвинене у них зв’язне мовлення. Крім того, зв’язне мовлення впливає на формування поведінки школярів, а також сприяє їх мовленнєвому зростанню.

Мовлення школярів формується на уроках рідної мови, на уроках читання і безпосередньо на уроках розвитку мовлення.

Як відомо, різні недоліки вимови, невміння зв’язно висловити думку, бідність словникового запасу учня стає основною причиною поганого навчання дітей.

Робота з розвитку зв’язного мовлення має такі завдання:

Виправити недоліки вимови. Воно передбачає роботу над чіткою артикуляцією, правильною вимовою та інтонацією.

Уточнення і збагачення словникового запасу школярів. Воно виконується протягом усього періоду навчання в школі.

Таке завдання ґрунтується на умовах:

лінгвістичних – це сума знань про мову, з якими пов’язана робота над значенням і вживанням слів;

психологічних – пов’язані зі знаннями, учіння і процесом засвоєння нових слів;

динамічних – пов’язані зі знаннями учителя про особливості навчального процесу з мови в початковій школі.

Розвиток умінь граматично оформляти речення. Це завдання потребує тривалої роботи над правильним вживанням часових і відмінкових форм, а також над різними типами речень.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Класифікація методів навчання
Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності 1. Дискриптивні методи. 2. Наочні і практичні методи. 3. Індуктивні і дедуктивні методи. 4. Репродуктивні і проблемно-пошукові методи. 5. Методи організації самостійної роботи студентів. Методи мотивації і стимулювання навчальної діяльн ...

Орієнтовна тематика консультацій для батьків
закономірності психічного розвитку дітей певного віку (залежно від віку дитини, що виховується у конкретній сім’ї); причини відставання дитини у психофізичному розвитку; можливості медичних, психологічних і соціальних служб у допомозі дитині з проблемами розвитку та її сім’ї; можливості подолання п ...

Сюжетно-рольова гра та її виховні можливості
Для дітей молодшого шкільного віку навколишня дійсність, і особливо, світ дорослих є надзвичайно привабливим. У дитини з'являється потреба дяти так, як дорослі, робити все "самій". Однак вона не може включитися до "дорослої" життєвої ситуації (Л. Виготський), їй бракує відповідн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com