Джерела збагачення словникового запасу учнів

Педагогіка і виховання » Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів » Джерела збагачення словникового запасу учнів

Сторінка 2

У методичній літературі з української мови зазначається, що незмінною умовою ефективності навчання при вивченні всіх частин мови є достатній зв’язок з мовною практикою учнів.

Однак проведені Ольгою Хорошковською спостереження показали, що саме цей аспект не доопрацьовується в практиці роботи шкіл. Про це свідчать і інші дослідники. Так, Н.І.Політова зазначає, що в “практиці вся робота з розвитку зв’язного мовлення помилково зводиться до роботи над писемним мовленням”. У результаті цього помічено “відставання усного мовлення молодших школярів від писемного”.

У зв’язку з цим дуже актуальним є таке зауваження М.С.Рождественського: “Коли говорять про вивчення граматики в школі, то іноді змішують два явища: з однієї сторони, як вчення про граматичний лад, що, звичайно, не одне й те ж; у першому випадку граматика – це саме мовлення, мова, жива як життя, у другому – це відомості про мову, визначення, правила, норми, що черпаються із підручника”.

Розглядаючи проблему розвитку мовлення під час вивчення рідної мови, Г.К.Лідман-Орлова зазначає, що питання про необхідність “пристосування” шкільного курсу рідної мови до завдань розвитку мовлення так чи інакше ставиться в методичній літературі більшістю дослідників. Вона відмічає, що пошуки ефективних шляхів перетворення уроків вивчення мови в уроки навчання мовленню зв’язані в сучасній методиці перш за все з переоцінкою змісту навчання.

У своїх пошуках вчені виходять з положення про те, що мовна система є перш за все система функціонуюча і тому в навчанні слід пред’являти мовні засоби і граматичні категорії, як одиниці функціонуючі з “вказівкою умов їх вживання у мовленні, їх усесторонніх зв’язків з контекстом”.

Ці положення лягли в основу деяких досліджень, що стосуються окремих питань розвитку мовлення на уроках української мови як рідної, і особливо активно розробляються у методиці навчання української мови.

Щоб оволодіти будь-якою мовою, необхідно засвоїти певний обсяг мовного матеріалу (лексика, орфоепія, граматика) і розвинути на цій основі мовленнєві уміння. Тому без належно організованої у навчальному процесі мовної практики навчити мовленню не можна. А для цього необхідно, щоб усі мовні одиниці, що складають обов’язковий мінімум, “пройшли” через мовлення учнів. Лише тоді буде реалізована вимога програми сформувати уміння правильно вживати вивчені граматичні форми в усному мовленні.

Крім того, в умовах навчання української мови актуальним є завдання систематичного поповнення лексичного запасу школярів та удосконалення вимовних умінь. Правильне вирішення цих завдань створить передумову для успішного формування писемного мовлення.

Відповідно до вимог програми робота з розвитку мовлення має пронизувати весь матеріал, весь навчальний процес. Оскільки поняття “розвиток мовлення” включає такі аспекти, як удосконалення вимовних умінь, поповнення лексичного запасу, формування умінь зв’язно висловлювати думку в процесі говоріння і на письмі, то очевидно, що не можна назвати жодного етапу уроку, в якому б не вирішувалися ті чи інші завдання з розвитку мовлення.

Запорукою успішного засвоєння навчального матеріалу молодших школярів є розвинене у них зв’язне мовлення. Крім того, зв’язне мовлення впливає на формування поведінки школярів, а також сприяє їх мовленнєвому зростанню.

Мовлення школярів формується на уроках рідної мови, на уроках читання і безпосередньо на уроках розвитку мовлення.

Як відомо, різні недоліки вимови, невміння зв’язно висловити думку, бідність словникового запасу учня стає основною причиною поганого навчання дітей.

Робота з розвитку зв’язного мовлення має такі завдання:

Виправити недоліки вимови. Воно передбачає роботу над чіткою артикуляцією, правильною вимовою та інтонацією.

Уточнення і збагачення словникового запасу школярів. Воно виконується протягом усього періоду навчання в школі.

Таке завдання ґрунтується на умовах:

лінгвістичних – це сума знань про мову, з якими пов’язана робота над значенням і вживанням слів;

психологічних – пов’язані зі знаннями, учіння і процесом засвоєння нових слів;

динамічних – пов’язані зі знаннями учителя про особливості навчального процесу з мови в початковій школі.

Розвиток умінь граматично оформляти речення. Це завдання потребує тривалої роботи над правильним вживанням часових і відмінкових форм, а також над різними типами речень.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Шляхи, засоби і форми естетичного виховання
Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя людини і напрямки цієї роботи багатогранні (рис. 1.2). Виділимо найбільш суттєві з них. 1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут закладаються основи формування естетичних смаків, естетичних почуттів. Організація естетичного побуту в оселі, ...

Навчально-пізнавальна діяльність учнів: зміст і основні критерії
Основою розвитку і виховання дитини є навчально-пізнавальна діяльність. Саме в процесі спілкування з учителем і однолітками формуються соціальна сутність і життєва активність особистості, встановлюється зв'язок з людьми. Це положення спонукає до ретельного аналізу навчально-пізнавальної діяльності ...

Естетичне виховання в системі освіти
У загальноосвітніх дошкільних установах, школах, професійно-технічних училищах і середніх спеціальних учбових закладах естетичне виховання є частиною учбово-виховного процесу, ведеться у зв'язку з вивченням всіх учбових предметів, протягом всього часу навчання. Всі програми, по яких в даний час зді ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com