Джерела збагачення словникового запасу учнів

Педагогіка і виховання » Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів » Джерела збагачення словникового запасу учнів

Сторінка 3

Робота над зв’язним висловлюванням. Це завдання пов’язане з роботою над формою висловлювання, а також з роботою над уточненням змісту висловлювання. Крім того вчитель повинен працювати над розвитком діалогічного і монологічного мовленнєвого спілкування. Адже відомо, що школярі із труднощами вступають у спілкування зі сторонніми людьми, не проявляють зацікавлення у продовженні розмови і тому формування зв’язного мовлення як в усній, так і в писемній формі є надто важливим. Дітям треба пропонувати і вчити їх спілкуватися в різних мовленнєвих ситуаціях: у бібліотеці, у магазині, у транспортних засобах, а також з уявними чи реальними співрозмовниками: батько, мама, вчителька, незнайома людина.

Дуже важливо навчити дітей зв’язно й логічно висловлювати свої думки у писемній формі. Тому робота над текстами є надто важливою. Тут, насамперед, треба звертати увагу на сполучення слова з іншими словами, а також вміння добирати необхідні слова і об’єднувати їх у реченнях, вміння поєднувати окремі речення у зв’язні висловлювання.

Таким чином, у розвитку мовлення молодших школярів можна виділити три напрямки:

Робота над словом – лексичний рівень.

Робота над словосполученням і реченням – синтаксичний рівень.

Робота над зв’язним висловлюванням – рівень тексту.

Робота над словом. Однією з умов вільного володіння усним і писемним мовленням є достатність активного лексичного запасу.

На уроках мови, так само, як і читання, слова, що потребують уточнення або пояснення значення, учитель має заздалегідь записати на дошці, поставивши знак наголосу. Спочатку їх необхідно прочитати вголос, пояснити значення, дібрати синоніми чи антоніми або описово. Працюючи з словами, що відрізняються морфемами, цікаво запропонувати знайти корінь в таких словах і подумати, яке його значення, при потребі – варто допомогти, пояснивши значення, звернути увагу на вимову і написання таких слів.

Після пояснення обов’язково треба дати завдання проговорити ці слова хором, бо слово запам’ятовується краще тоді, коли воно вимовлене вголос.

Під час словникової роботи велике значення має правильно організоване виправлення орфоепічних та лексичних помилок, які допускають учні.

Ефективним є прийом взаємоконтролю за вимовою слів з боку учнів. Учителю слід позбавитися звички виправляти вимовні чи лексичні помилки в процесі відповіді. Якщо вже самому виправляти їх, то обов’язково звернувши увагу всього класу на те, як треба правильно говорити, даючи завдання хором повторити те чи інше слово.

Розглядаючи питання про збагачення словника молодших школярів, дослідники висувають положення про цілеспрямованість лексичної роботи: важливо не лише розширити словник учнів, але й розвинути уміння користуватися виражальними можливостями слова для точної передачі думки.

Т.Г.Рамзаєва зазначає, що, оскільки слово одержує свою життєву силу, свій смисл в більш або менш широкому контакті і в мовленні, то дуже важливим засобом з’ясування значення і ролі його є включення слова в словосполучення, речення, а ще краще – в зв’язне висловлювання, в текст, хай то буде усна чи писемна форма мовлення.

Ці положення є актуальними і для проведення словникової роботи на уроках української мови в школах з російською мовою навчання. Однак у зазначених випадках зростає питома вага роботи, спрямованої на засвоєння нових слів. Тому перед тим, як вводити нове слово в словосполучення, речення, зв’язне висловлювання, важливе значення матиме зразок, показ вчителя. Практичні вправи повинні бути спрямовані як на розширення і активізацію словникового запасу, так і на формування умінь слововживання.

Взаємозв’язок у роботі над словом між уроками читання і мови – важливий засіб збагачення лексичного запасу учнів. Тому найбільш яскраві, образні вислови, нові слова – іменники, прикметники, дієслова, над значенням яких учні працювали на уроках мови. Для цього слова мають бути записані на дошці. Спочатку закріплюється вимова, перевіряється, чи учні запам’ятали їх значення, а після цього можна приступати до виконання граматичних завдань з цими словами: діти вживають їх при складанні речень, розповідей.

Лише комплексний підхід до словникової роботи сприятиме запам’ятовуванню слів, розвитку умінь користуватися словом.

Організовуючи систематичну, цілеспрямовану роботу над поповненням і активізацією словникового запасу учнів необхідно будувати урок так, щоб робота над словом органічно зливалася з тими граматичними темами, які вивчаються, а не була чимось штучним, окремим, нав’язаним дітям. Плануючи урок, визначаючи його мету, рекомендується зазначити, з якими новими словами учні ознайомляться на уроці, як буде побудовано процес їх засвоєння і активізації. Лиши за таких умов словникова робота буде ефективним засобом в оволодінні українським мовленням.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
Вивчення іменника як частини мови у початковій школі передбачене програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів (2009 р.). Згідно розділу програми, підготовка до вивчення іменника проводиться вже в першому класі і полягає у розвитку в учнів уваги до лексичного значення слова. Проходить ...

Забезпечення якості освіти – провідна тенденція розвитку сучасної вищої освіти
Однією з важливих складових стандартизації та інтеграції у світовий освітній простір є якість вищої освіти. На нашу думку, якість освіти лише певною мірою орієнтована на освітні стандарти. Вона визначається не стільки витратними кредитами, які чомусь вимірюють переважно кількістю годин. Скільки рів ...

Основні шляхи реалізації змісту виховання та їх характеристика
Засоби реалізації змісту національного виховання: рідна мова, родовід, рідна історія, краєзнавство, рідна природа, національна міфологія, фольклор, національне мистецтво, народний календар, традиції, родинно – побутова культура, національні пріоритети у вихованні молоді. Під методами виховання розу ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com