Джерела збагачення словникового запасу учнів

Педагогіка і виховання » Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів » Джерела збагачення словникового запасу учнів

Сторінка 4

Робота над словосполученнями та реченнями. Ефективне засвоєння граматичних форм слова відбувається лише на основі вправ, які мають мовленнєву спрямованість. Зокрема, така точка зору є пануючою в методиці навчання мови.

Аналізуючи вправи з граматики, Б.А.Лапідус розділяє їх на два типи. Перший – чисто тренувальні вправи і другий – мовленнєві вправи. Чисто тренувальні мовні вправи використовуються на етапі початкового засвоєння граматичного матеріалу і становлять першу і невід’ємну частину системи граматичних вправ. Автор підкреслює, що вони корисні саме на початковому етапі засвоєння знань. На етапі ж формування граматичних умінь ефективні тренувальні вправи, які мають мовленнєву спрямованість, тобто такі, в процесі виконання яких активізуватимуться засвоєнні форми слів під час цілеспрямованого усного висловлювання.

Ці види вправ він називає комбінованими, оскільки вони підпорядковані завданням актуалізації теоретичних знань і формуванню вмінь користуватися ними в процесі мовлення, але зауважує, що ця назва умовна. Інші автори називають такі вправи умовно-мовленнєвими або ситуативними. Прикладом цього виду вправ можуть бути завдання, які потребують відповіді на запитання, вживаючи опорні слова у потрібних граматичних формах; висловлення у зв’язку з проханням чи спонуканням вчителя, певною ситуацією.

Якщо проаналізувати вправи з граматики, які найчастіше вміщуються у шкільних підручниках, то можна виділити:

вправи на списування із зміною граматичної форми слова або дописуванням закінчень іменників, прикметників, дієслів у заданій граматичній формі відповідно до змісту речень та словосполучень;

вправи на утворення словосполучень за зразками;

вправи-відповіді на запитання з використанням опорних слів;

складання речень з поданих слів;

складання текстів за малюнком, малюнком і опорними словами, малюнком і поданим планом.

Ці вправи, користуючись термінологією Б.А.Лапідуса, можна розділити на дві групи:

Безпосередньо мовні тренувальні вправи, спрямовані на активізацію граматичного матеріалу, або вправи першого рівня, оскільки потребують не формального підходу, як, наприклад, завдання змінити іменники за відмінками або дієслова за особами, а вимагають ще й уваги до змісту висловленого.

Елементарні комбіновані вправи. До них можна віднести завдання, що вимагають відповіді на поставлені запитання, використовуючи опорні слова – вправи другого рівня; і вправи на складання текстів – вправи третього рівня.

Як ми уже зазначали, для засвоєння граматичних знань і формування умінь найбільш ефективними є комбіновані вправи.

Оскільки граматичні форми слова мають свій вияв лише у зв’язку з іншими словами, вони повинні сприйматися і засвоюватися не на окремих словах, а в словосполученнях і реченнях. Той факт, що, як правило, граматичні форми – відмінкові закінчення іменників, прикметників та більшість особових дієслів мають фонетичний характер, ставить завдання спеціального відпрацювання вимови граматичних форм як однієї з умов успішного оволодіння ними в усному і писемному мовленні.

Робота над зв’язним висловлюванням. Важливе значення має робота над формуванням умінь правильно користуватися опрацьованим на уроках мовним матеріалом у процесі зв’язного мовлення, насамперед усного, оскільки саме воно займає провідне місце в процесі навчання і є основним засобом спілкування людей.

Однак, дослідники зазначають, що на уроках граматики і правопису рідної мови “учителі рідко навчають молодших школярів усного конкретного мовлення, розглядаючи цю роботу лише як підготовку до написання переказів та творів і цим самим зовсім не враховують усного мовлення і ті труднощі, які стоять перед учнем у процесі складання усної розповіді”.

У чому ж полягають ці труднощі? М.І.Жинкін, досліджуючи це питання, встановив, що вони пов’язані насамперед з бідністю активного словника і з слабо розвиненою пам’яттю, функція якої полягає в тому, щоб під час усного складання речень утримувати в пам’яті сказані слова і попереджати ті, які треба вимовити.

Саме тому в усних учнівських розповідях так багато повторів, інверсій, не правильно вживаних слів, які досить часто виправляються самим учнем у процесі висловлення.

Дбаючи про розвиток мовлення дітей, необхідно так побудувати навчальний процес на уроках граматики, щоб завжди знаходилось місце для вправлянь у зв’язному мовленні.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Методи, засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 9 класу у процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту
Реформою математичної освіти передбачено в процесі навчання все більше використовувати різноманітні форми та методи організації учбового процесу. Це дозволяє враховувати відмінності в підготовці учнів, в рівнях їх пізнавальної активності, а також реалізовувати міжпредметні зв'язки та приділити біль ...

Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація - внутрішня психофізична готовність суб'єкта до виконання діяльності. Готовність проявляється як за зовнішніми ознаками, так і за системою об'єктно-фізіологічних характеристик. Мотивація і пояснення суб'єктом причин своїх дій з посиланням на обставини, які спонукали його до вибору даних д ...

Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи
У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку - предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початковій школі. Принципи предметного навчання були розвинуті ще в працях Я.А. Коменського та Й.Г. Песталоц ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com