Джерела збагачення словникового запасу учнів

Педагогіка і виховання » Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів » Джерела збагачення словникового запасу учнів

Сторінка 4

Робота над словосполученнями та реченнями. Ефективне засвоєння граматичних форм слова відбувається лише на основі вправ, які мають мовленнєву спрямованість. Зокрема, така точка зору є пануючою в методиці навчання мови.

Аналізуючи вправи з граматики, Б.А.Лапідус розділяє їх на два типи. Перший – чисто тренувальні вправи і другий – мовленнєві вправи. Чисто тренувальні мовні вправи використовуються на етапі початкового засвоєння граматичного матеріалу і становлять першу і невід’ємну частину системи граматичних вправ. Автор підкреслює, що вони корисні саме на початковому етапі засвоєння знань. На етапі ж формування граматичних умінь ефективні тренувальні вправи, які мають мовленнєву спрямованість, тобто такі, в процесі виконання яких активізуватимуться засвоєнні форми слів під час цілеспрямованого усного висловлювання.

Ці види вправ він називає комбінованими, оскільки вони підпорядковані завданням актуалізації теоретичних знань і формуванню вмінь користуватися ними в процесі мовлення, але зауважує, що ця назва умовна. Інші автори називають такі вправи умовно-мовленнєвими або ситуативними. Прикладом цього виду вправ можуть бути завдання, які потребують відповіді на запитання, вживаючи опорні слова у потрібних граматичних формах; висловлення у зв’язку з проханням чи спонуканням вчителя, певною ситуацією.

Якщо проаналізувати вправи з граматики, які найчастіше вміщуються у шкільних підручниках, то можна виділити:

вправи на списування із зміною граматичної форми слова або дописуванням закінчень іменників, прикметників, дієслів у заданій граматичній формі відповідно до змісту речень та словосполучень;

вправи на утворення словосполучень за зразками;

вправи-відповіді на запитання з використанням опорних слів;

складання речень з поданих слів;

складання текстів за малюнком, малюнком і опорними словами, малюнком і поданим планом.

Ці вправи, користуючись термінологією Б.А.Лапідуса, можна розділити на дві групи:

Безпосередньо мовні тренувальні вправи, спрямовані на активізацію граматичного матеріалу, або вправи першого рівня, оскільки потребують не формального підходу, як, наприклад, завдання змінити іменники за відмінками або дієслова за особами, а вимагають ще й уваги до змісту висловленого.

Елементарні комбіновані вправи. До них можна віднести завдання, що вимагають відповіді на поставлені запитання, використовуючи опорні слова – вправи другого рівня; і вправи на складання текстів – вправи третього рівня.

Як ми уже зазначали, для засвоєння граматичних знань і формування умінь найбільш ефективними є комбіновані вправи.

Оскільки граматичні форми слова мають свій вияв лише у зв’язку з іншими словами, вони повинні сприйматися і засвоюватися не на окремих словах, а в словосполученнях і реченнях. Той факт, що, як правило, граматичні форми – відмінкові закінчення іменників, прикметників та більшість особових дієслів мають фонетичний характер, ставить завдання спеціального відпрацювання вимови граматичних форм як однієї з умов успішного оволодіння ними в усному і писемному мовленні.

Робота над зв’язним висловлюванням. Важливе значення має робота над формуванням умінь правильно користуватися опрацьованим на уроках мовним матеріалом у процесі зв’язного мовлення, насамперед усного, оскільки саме воно займає провідне місце в процесі навчання і є основним засобом спілкування людей.

Однак, дослідники зазначають, що на уроках граматики і правопису рідної мови “учителі рідко навчають молодших школярів усного конкретного мовлення, розглядаючи цю роботу лише як підготовку до написання переказів та творів і цим самим зовсім не враховують усного мовлення і ті труднощі, які стоять перед учнем у процесі складання усної розповіді”.

У чому ж полягають ці труднощі? М.І.Жинкін, досліджуючи це питання, встановив, що вони пов’язані насамперед з бідністю активного словника і з слабо розвиненою пам’яттю, функція якої полягає в тому, щоб під час усного складання речень утримувати в пам’яті сказані слова і попереджати ті, які треба вимовити.

Саме тому в усних учнівських розповідях так багато повторів, інверсій, не правильно вживаних слів, які досить часто виправляються самим учнем у процесі висловлення.

Дбаючи про розвиток мовлення дітей, необхідно так побудувати навчальний процес на уроках граматики, щоб завжди знаходилось місце для вправлянь у зв’язному мовленні.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви
Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не мо ...

Враховування навчальних можливостей учнів як основа диференційованого підходу у навчанні
Необхідною умовою ефективності навчально-виховного процесу є різнобічне знання особистості учня, його особливостей та можливостей. Для того щоб знати, що від дитини вимагати, треба знати, що вона може. Шлях розвитку індивідуальності лежить через розвиток інтересів, потреб, схильностей і здібностей ...

Значення пізнавальної активності на уроці
Практика показує що навчання як процес засвоєння знань, навичок і умінні протікає успішно лише при досить високій пізнавальній активності дітей - прагненні до навчання, до оволодіння більш повними і глибокими знаннями. При навчанні школярів на уроках фізичної культури виховання пізнавальної активно ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com