Авторські пропозиції та їх результативність

Тому на формувальному

етапі дослідження нами була розроблена і експериментально перевірялася система умов, які б сприяли організації активного дидактичного спілкування на уроці.

Для того, щоб організувати активне дидактичне спілкування на рівні «вчитель-учень» вчителеві необхідно:

1) вміло поєднувати різноманітні продуктивні методи навчання;

2) використовувати у навчальному процесі проблемні ситуації, завдання, запитання;

3) при вивченні нового матеріалу опиратись на досвід, здобутий учнями на попередніх уроках чи в позаурочний час;

4) впроваджувати нестандартні уроки;

5) використовувати яскраву динамічну наочність з метою організувати колективну учбову діяльність;

6) вести облік учнівських досягнень, залучаючи до цієї роботи самих учнів;

7) бути зорієнтованим на активну дидактичну взаємодію;

8) будувати урок так, щоб він забезпечував розвиток пізнавальних інтересів учнів.

Таке спілкування обов’язково відбувається на суб’єкт-суб’єктному рівні, тобто є особистісно зорієнтованим.

Молодший шкільний вік – це вік «чомучок». Учні продовжують відкривати світ і знаходити у ньому нове і цікаве. Вчитель повинен заохочувати їх до цього пошуку. Здійснити це завдання можна, зокрема, через створення проблемних ситуацій, проблемні завданням і запитання (див. додаток З). Проте навіть ці прийоми не будуть ефективними, якщо вчитель за допомогою інтонації, міміки, жестів не покаже, що йому не байдуже, яким чином вирішиться дана проблема.

На уроках, тема яких близька, знайома чи частково знайома учням доречно звертатись до думки дітей: «Чи є припущення, яким чином можна вирішити це завдання? Чи зустрічались вам подібні ситуації? Як, на вашу думку, слід поводитись у такій ситуації? А як зробили б ви?». Діти із ще більшим задоволенням висловлюватимуть свою думку, якщо це необхідно для того, щоб допомогти «гостеві» уроку: Буратіно, Незнайкові і ін. (див. Додаток К).

Часто вчителі роблять помилку, коли не дозволяють дітям розповідати різноманітні історії, що траплялись у їхньому житті, мотивуючи це тим, що ще не опрацьований матеріал підручника. На нашу думку більш ефективним, зокрема на таких уроках як «Я і Україна», «Основи здоров’я», буде вислухати і узагальнити життєвий досвід дітей, допомогти їм зробити відповідні висновки (за умови, що тема розповіді учня відповідає темі уроку). Тому вчитель повинен не лише не забороняти, а й заохочувати дітей до подібних повідомлень та їх обговорення. Зокрема, це можна зробити запропонувавши свою історію (див. Додаток Л).

Організації активного дидактичного спілкування сприятиме нестандартна побудова уроку: урок-казка, урок-подорож, урок-КВК і ін. На таких уроках дітей приваблює їх незвичайність, наближеність до гри. Ефективним буде використання кросвордів, ребусів, загадок, шляхом залучення дітей до колективної діяльності.

Змагання між учнями, які відбуваються в урочний час можна систематизувати. Наприклад, у класній стінгазеті помістити рубрики: «Найкращий спортсмен», «Найкращий математик», «З перемогою у конкурсі читців віршів вітаємо:…», «Найдогадливіший» і ін. Тоді на уроках діти прагнутимуть бути якомога активнішими, а отже відбуватиметься активне дидактичне спілкування. У даному випадку варто згадати про доцільність створення «ситуації успіху» і для учнів, які не відзначаються особливими здібностями до навчання, з метою спонукати і їх до активної діяльності на уроці. Це можуть бути додаткові завдання (вивчити вірш, розповісти оповідання і ін.) або завдання полегшеної трудності. Діти беруть активну участь у обговоренні малюнків, на яких «художник зобразив щось неправильно», особливо, коли його помилки можна виправити (рухомі, динамічні наочні посібники). Такі завдання можна використовувати, наприклад, на уроках читання: німецька народна казка «Бременські музиканти» (2 клас) – ілюстрація «Як звірі ночували» (тварини поміняні місцями: півень – біля порога, собака – на печі, кіт – на горищі і ін.)., Шарль Перро «Кіт у чоботях» (3 клас) – ілюстрацію «Перша зустріч короля і Маркіза Карабаса» (на малюнку відсутній кіт, камінь, зате зображені розбійники, які викрадають одяг). Діти мають можливість не лише відтворити словесно зміст прочитаного, а й виправити «помилки художника».

Проте не лише рухома наочність створює сприятливі умови для організації активного дидактичного спілкування. Як показали наші спостереження, діти значно активніші при роботі з наочними посібниками, що розміщуються перед усім класом, ніж з наочністю у підручнику (спостереження проводились у 3 класі на уроках розвитку зв’язного мовлення: складання опису дятла за малюнком, усний твір «Пташині турботи», складання правил до гри «Піджмурки»). На нашу думку, це пов’язано з тим, що коли малюнок, таблиця чи схема знаходиться перед усім класом (наприклад, розміщена на класній дошці), вчитель має можливість зосередити увагу усіх дітей на тих деталях, які необхідні для обговорення саме на даному етапі уроку. Крім того, така наочність викликає у дітей більший інтерес, ніж аналогічне зображення у підручнику.

Це цікаво:

Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність
Для дослідження систем підготовки вчителів у країнах Західної Європи з точки зору їх різноманітності і спільності слід визначити інтеграційні чинники в розвитку цього суспільного явища. На нашу думку, до них можна віднести такі: 1. Національні системи та моделі педагогічної освіти розвиваються в пе ...

Значення та місце нетрадиційних уроків в шкільному курсі біології
Відповідальне ставлення до навчання проходить складний і довгий шлях — від простого і якісного виконання вимог учителів до складної системи самостійних дій учня, націлених на вдосконалення навчальної роботи, яка визначається, в основному, внутрішніми факторами і світоглядом, що формується, розумінн ...

Педагогічні умови формування вмінь та навичок самостійної роботи учнів початкової школи
Тепер освіта зорієнтована на індивідуальний розвиток особистості, тому вчитель повинен цілеспрямовано формувати в учнів здібності до самореалізації і саморозвитку, цілеспрямовано формувати і розвивати окремі якості учня, які допоможуть йому "знайти себе" і реалізувати свій потенціал. А пр ...