Авторські пропозиції та їх результативність

Педагогіка і виховання » Дидактичне спілкування » Авторські пропозиції та їх результативність

Сторінка 3

При організації активного дидактичного спілкування можна використовувати гру «Знайди помилку». Її найкраще організовувати під час закріплення, узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок учнів. Суть гри – діти повинні знайти помилку, якої допустився вчитель. Це може бути запис на дошці, або ж пояснення розв’язання певного завдання.

З цією ж метою використовуються і інші ігри. Оскільки сама по собі грає є близькою і цікавою для учнів, спонукає їх до активної, невимушеної діяльності на уроці.

Під час бесіди вчителеві слід дивитися на учнів, до яких звертається, щоб побачити їх реакцію на запитання і врахувати її під час їхньої відповіді. Для учнів також важливо побачити, як вчитель ставить запитання. В тому вони отримують для себе інформацію – мотиви, наміри вчителя, його особистісна зацікавленість у відповідях учнів, очікування від них самостійних роздумів чи звичного матеріалу підручника тощо. Тут важливе все: тон, інтонація, мімічна реакція вчителя, емоційна забарвленість його голосу, виразність погляду, мікро міміки – рухи брів, куточків губ. Учні повинні не тільки почути запитання, а й побачити вчителя, якому цікаво його ставити, та почути на нього відповідь. Дуже важливо, щоб діти під час відповіді бачили вчителя уважним, зацікавленим, а не байдужим. Вчитель повинен прагнути зрозуміти учня, стежити за перебігом його думки, намагатися побачити раціональні і помилкові моменти в його відповіді, розпочати внутрішній діалог з ним, результатом якого буде реакція вчителя на почуте.

Засобом керування пізнавальною діяльністю учнів можуть бути і різні форми власних реакцій вчителя на відповіді учнів: «Молодець! Мені подобається твоя думка… Ти дуже уважний і точно підмітив, що… Так, думка цікава, але хотілося б більшої глибини… Поміркуй ще, і ми отримаємо цікаве рішення… Ще трошки слід поміркувати, ти на шляху до правильної відповіді… Чи є ще в когось думки з приводу сказаного? Хотілося б більшої доказовості і аргументації відповіді…»

На підсумковому

етапі дослідження проводилися узагальнення, математична обробка й аналіз одержаних на формувальному етапі даних. Система впроваджуваних нами педагогічних умов посприяла організації активного дидактичного спілкування на рівні «вчитель-учень» у початковій школі та підвищенню інтересу учнів до окремих предметів.

Таблиця 1.1. Порівняльний аналіз динаміки рівня зацікавленості учнів окремими навчальними предметами в процесі експериментальної роботи

Навчальний предмет

Кількість виборів на початку експерименту (%)

Кількість виборів наприкінці експерименту (%)

Контрольна група

Експериментальна група

Контрольна група

Експериментальна група

Читання

Українська мова

Я і Україна

Основи здоров’я

Математика

42

21

12,5

17

89

40

22

10

15

90

40

21

13

16

89

58

30

22

29

92

Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження дозволяє зробити висновок, що підтверджує припущення про те, що впроваджувана система умов організації навчання стимулює пізнавальну активність учнів на уроці та підвищує їх інтерес до тих навчальних предметів, на яких вона доцільно використовується (до читання – на 18%, української мови – на 8%, «Я і України» – на 12%, основ здоров’я – на 14%, математики – лише на 2%). Завдяки їй, як показали спостереження, діти почали давати вчителеві додаткові запитання, активніше висловлювати власну думку щодо виучуваних питань.

Тобто висновки підтверджують, що реалізація пропонованої нами системи педагогічних умов, а саме:

1. вміло поєднувати різноманітні продуктивні методи навчання;

2. використовувати у навчальному процесі проблемні ситуації, завдання, запитання;

3. при вивченні нового матеріалу опиратись на досвід, здобутий учнями на попередніх уроках чи в позаурочний час;

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Диференційоване навчання грамоти
Учені та вчителі вважають, що диференційований підхід слід запропонувати з перших уроків, починаючи з навчання грамоти. Кожному школяреві маємо дати стільки, скільки потребує його розум, стільки дозволить здібності та вміння. Диференціювання з рідними групами дітей нагадує роботу в класі-комплекті, ...

Співвідношення невизначеностей
Народження нової квантової механіки почалося з іншого її варіанта і дещо раніше – з роботи німецького фізика-теоретика В. Гейзенберга (1901-1976), яку він написав у червні 1925 року. Ве́рнер Карл Ге́йзенберг ( 1901 — 1976) — німецький фізик. Вернер Гейзенберг народився в Німеччині, в міст ...

Актуальність дослідження розвивального навчання
Освітня система є соціальним інститутом, створеним для цілеспрямованого формування особистості. Індивід стає особистістю, освоюючи мотиви і смисли діяльності, норми й цінності, що регулюють взаємодію з іншими людьми, здобуваючи знання різного порядку, навчаючись інструментальним навичкам і способам ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com