Пошук шляхів вдосконалення системи формування екологічної культури молодших школярів

Педагогіка і виховання » Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі » Пошук шляхів вдосконалення системи формування екологічної культури молодших школярів

Сторінка 1

Щоб розглянути педагогічну проблему з різних сторін, ми зробили не лише теоретичний аналіз історичного та передового педагогічного досвіду екологічного виховання, а й узагальнили практику роботи вчителів сучасної початкової школи.

Ці ж прийоми роботи ми пропонуємо використовувати на уроках та в позакласній діяльності для покращення процесу формування екологічної культури молодших школярів.

Розробки вчителів в даній проблемі йдуть у трьох напрямах.

Перший напрям. Створюється повністю новий курс, що не вливається в природознавство. З цієї точки зору цікавий досвід Л.Н. Єрдакова. Він відзначає, що в даний час існує багато літератури для пізнання екології. Сюди можна віднести будь-яку дитячу книгу, де в цікавій формі описане життя тварин. Такими є і частина казок, де діють персонажі з світу тварин, а крім того, не порушуються екологічні правила «Вовк може з’їсти Бабусю і Червону Шапочку, але, мабуть, не стане їсти солоний огірок або пити чай з варенням».

Також відомі багато екологічних казок, створених Б. Заходером. До числа екологічних можна віднести і розповіді В. Біанки. Можуть бути корисними і деякі російські та українські народні казки, якщо в них є ланцюг перетворень: яйце – в гусеницю, гусениця – в лялечку, та – в метелика. В деяких казках у цікавій формі подаються ілюстрації фрагментів ланцюгів живлення, елементи складних природних взаємодій типу «хижак – жертва».

Узявши ці міркування до уваги, Л.Н. Єрдаков вигадав екологічні сюжети про пригоди Еколобка. Екологічний Колобок – цікавий персонаж. Він зроблений з тіста і очевидно не несе ніяких екологічних властивостей і спеціалізацій. Такому персонажу можна приписувати різні особливості і поміщати його в різні екологічні ситуації. Еколобок стає членом багатьох біоценозів і вступає у взаємостосунки з живою та неживою природою. На нього впливає середовище, а він, у свою чергу, якось його змінює.

Пригоди Еколобка – це своєрідний підручник по екології. За казковим сюжетом криються чіткі правила екології. Таким чином, Л.Н. Єрдаков пропонує нам ввести повністю новий предмет в шкільний курс початкової школи – це екологія. На нашу думку, даний підручник допоможе дітям засвоїти деякі екологічні поняття, більше дізнатися про взаємозалежність компонентів природи, саме тому він є дуже корисним.

Багато вчителів (наприклад, Л.М. Хафізова, Н.С. Жестова) йдуть іншим шляхом, підсилюючи екологічну спрямованість існуючих підручників природознавства.

Е.А. Постникова пропонує вводити схеми для показу взаємозв’язку в природі. Це виховує в учнів абстрактне мислення. Взаємозв’язок, показаний у вигляді схеми, на перших етапах вводиться у вигляді динамічного малюнка. Наприклад, природа містить в собі два компоненти: жива і нежива природа. Нежива природа – вода, каміння, місяць, хмари, сонце і т. ін., для неї вибирають умовний малюнок – сонечко. А поряд малюють зображення живої природи – тварина, рослина і т. ін. Жива природа також неоднорідна і включає тварин, рослин і людину. Тварини – це звірі, птахи, риби, комахи і інші, вибирається символічне зображення тварин. Людина живе в суспільстві, тому пропонується намалювати людину на тому ж рівні, що і зображення природи. І людина, і суспільство створюють продукти праці і це теж наголошується в схемі. Як елемент системи екологічного виховання, цю методику можна використовувати, на нашу думку, як таку, що дасть непогані результати знань про взаємозв’язки в природі.

Однією з форм організації учбового процесу є екскурсія. Тому не дивно, що багато вчителів (К.П. Захмарна, Н.В. Борелок тощо) прагнуть під час екскурсій дати дітям екологічні знання і прищепити норми екологічної поведінки. Наприклад, К.П. Захмарна вважає, що формування у учнів відповідального відношення до природи – складний і тривалий процес. Його результатом повинно бути не тільки оволодіння певними знаннями і уміннями, а розвиток емоційної чуйності, уміння і бажання активно захищати, покращувати, ушляхетнювати природне середовище.

Н.В. Борелок говорить про те, що вчитель повинен ретельно готуватися до екскурсії і приводить докладний план підготовки:

1. Намітити тему. Бажано, щоб назва теми звучала емоційно або проблемно, що дозволяє відразу зацікавити учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Загальні вимоги до автореферату
Написання автореферату - заключний етап виконання дисертаційної роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату - широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками дисертації. Автореферат друкують державною мовою. Публікац ...

Дослідження взаємовідносин між колективом і особистістю
Педагогічне спрямування дитячих взаємин, їх гуманізація є важливим чинником, який забезпечує накопичення морального досвіду через своєрідні вправи життя в людській спільноті. Цей досвід взаємин, що набувається в школі, іноді стає набагато років моральним компасом, яким керується молода людина в май ...

Вплив педагогічного спілкування на формування особистості
Як вже було відмічено у введенні, метою нашого дослідження з'явилося виявлення особливостей впливу стилю педагогічного спілкування на формування особи підлітка. Об'єктом дослідження був стиль педагогічного спілкування в системі «вчитель - учень». Предметом дослідження виступав вплив стилю педагогіч ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com