Методика проведення екскурсій в шкільному курсі біології

Педагогіка і виховання » Методика проведення екскурсій в шкільному курсі біології

Сторінка 2

Шляхом порівняння і дослідження при допомозі вчителя учні дізнаються про дійсні причини листопаду.

В лісі чути запах гниття, сумно. Наче все, що недавно росло, вмирає. Чи так це насправді? Ні, тут треба показати учням, що тільки однорічні рослини вмирають, але й вони утворили плоди та насіння, яке проросте навесні знову. А багаторічні трав’янисті рослини, дерева й кущі не вмирають. Вони тільки готуються до нових зимових умов. І такою підготовкою є скидання листя.

Практичним результатом екскурсії може бути виготовлення учнями гербарію “Осінній ліс”, організація виставки картин “Мистецтво пензля і пера про осінь”, проведення шкільного вечора “Осінь, друже, зустрічай”.

Взимку, під час вивчення теми “Пагін”, програма рекомендує проведення екскурсії в природу для ознайомлення з деревами, кущами і травами в зимовий час. Тут під час екскурсії над приспаною землею, повною тимчасової покірності пониклих рослин, приспаних заметами, можна зробити чимало відкриттів – навіть у січневий холод:

Чому у лося взимку вуха настовбурчені врозліт: (Щоб і на м’якому сніговому пухові і він міг почути ворожі кроки).

Чому птахів зараз більше у хвойних лісах? (Тому, що тут важче розгулятися лиходію, а крони сосон і ялин надійно вкривають крилатих від негоди).

Чому на дятлову морзянку злітаються повзики, пищухи та інші пернаті: (Бо від його стукання дзьобом по корі починають виповзати зі щілин комахи, тож буде чим підгодуватися, відновити сили).

Чому під ялиною насипані гілочки. Ніби їх хтось настриг? (це білка брунькувала сніг зробив неприступними схованки-коморки і звірятко змушене гризти бруньки).

До цієї екскурсії варто підготувати для кожного учня картки з силуетами крон дерев і кущів (без назв). Після виходу на місце екскурсії, діти дають характеристику зимового лісу. Декламують вірші відомих поетів про зиму, прислухаються до зимової тиші.

Потім вони приступають до самостійної роботи. Кожен учень відшукує дерево чи кущ за силуетом крони і дає йому характеристику за тими пунктами, що вказані в картці. Наприклад. За силуетом крони учень визначив, що перед ним дуб. Потім він самостійно визначає назву загального контуру крони (розлога, грибоподібна, плакуча чи пірамідальна), розташування бруньок. Листкоскладання в бруньці, вивчає характер поверхні кори, колір кори та інші додаткові ознаки дерева чи куща.

Можна запропонувати учням провести спостереження за величиною і формою бруньок на одному дереві. Діти прийдуть до висновку, що величина і форма бруньок різна, що, незважаючи на мороз, під лусучками є зелені ніжні зачаткові листочки та бутони. Після невеликої інструкції учні зрізають маленькі гілки з дерев і кущів, які вони визначили.

Тепер вони будуть вести в класі спостереження за тим, як розпускатимуться бруньки, пагони, а потім і листки на гілках різних рослин, поставлених у воду.

Другою частиною цієї екскурсії є визначення життя трав’янистих рослин під снігом. Для цього слід розділити учнів по групах чи ланках. Щоб вони змогли самостійно розкопати сніг і добути вічнозелені трав’янисті рослини.

Треба обов’язково звернути увагу дітей на бульби-цибулини чи кореневища деяких трав’янисті рослин. З’ясувати значення цих “підземних комор”

Результатом цієї зимової екскурсії в природу буде не лише ознайомлення дітей із зимовими явищами в житті рослин, але й формування умінь спостерігати природу, фіксувати свої спостереження.

Розгляд вічнозелених трав’янистих рослин, спостереження за їх ростом і цвітінням в кутку живої природи дасть можливість підготувати учнів до сприймання і правильного розуміння підтеми “Видозмінені пагони” та теми “Вегетативне розмноження рослин”.

Заключною екскурсією з відділу “Рослини” є екскурсія в природу на тему: “Весняні явища в житті рослин”. Учні вже знайомі з різноманітністю місцевих рослин, з основними органами рослин, вони вивчали і типову будову цих органів, можливі їх видозміни; вивчали розмноження рослин та будову квітки; мають уявлення про способи запилення, утворення плодів і насіння.

Виходячи з усього вищезгаданого, стає зрозумілим, що завдання цієї екскурсії є не лише просте ознайомлення з дикоростучими весняними рослинами, а й повторення і закріплення на живому матеріалі майже всі питання.

У весняному лісі ми зустрінемо не тільки вільху, ліщину, березу, вербу, які зацвітають. Покрив лісу заквітчався великою кількістю ранньоквітучих рослин, серед них – мати-й-мачуха, пролісок дволистий, підсніжник, гусяча лапка, медунка темна, анемона дібровна, жовтяниця черговолиста, пшінка весняна та багато інших.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Методика вивчення звуків, букв. Робота над складом, складоподілом, наголосом
Звуки бувають голосні – наголошені і ненаголошені і приголосні – тверді і м’які, дзвінкі і глухі, а букви – великі й малі, друковані і рукописні, каліграфічні. Неправомірними тому є словосполучення «голосні букви», «приголосні букви», «тверді, м’які букви», які ще подекуди вживаються вчителями і уч ...

Структура пізнавального процесу
1. Основні ланки процесу пізнання та їх взаємозв’язок. 2. Характеристика окремих ланок пізнавального процесу: а) первинного сприймання; б) усвідомлення; в) осмислення; г) закріплення; д) застосування. 3. Знання, уміння і навички як компоненти дидактичного процесу. Ключові поняття: засвоєння, первин ...

Зміст формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів
Положення про необхідність вивчення ІМ у нерозривному зв'язку з культурою народу – носіями даної мови вже давно сприймається у методиці ІМ як аксіома. Використання країнознавчої інформації у процесі навчання забезпечує підвищення пізнавальної активності учнів, сприяє розвитку їхніх комунікативних н ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com