Можливості впровадження корекційних вправ в навчально-виховному процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку

Педагогіка і виховання » Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови » Можливості впровадження корекційних вправ в навчально-виховному процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку

Сторінка 3

До кінця навчання діти повинні опанувати свідомим поскладовим читанням, уміти читати не тільки слова, але і прості речення і тексти.

До моменту прийняття до школи діти, що пройшли курс спеціального навчання, готуються до засвоєння програми загальноосвітньої школи. Вони вміють розрізняти і диференціювати на слух і у вимові усі фонеми рідної мови, усвідомлено контролювати звучання власної і чужої мови, послідовно виділяти звуки зі складу слова, самостійно визначати звукові його елементи. Діти учаться розподіляти увагу між різними звуковими елементами, утримувати в пам'яті порядок звуків і їхню позицію в слові, що є вирішальним чинником у попередженні порушень листа і читання.

Корекція фонетико-фонематичного недорозвинення в дітей шкільного віку.

Діти, у яких порушення вимови (змішання і заміни фонем) сполучаться з недостатністю фонематичного сприйняття, складають 20—25% від загального числа дітей, прийнятих на логопедичні заняття. У зв'язку з цим у них виникають труднощі в оволодінні звуковим аналізом і синтезом слова, а як результат — неуспішність в письмі.

Характер помилок, пов'язаних з неправильною вимовою і порушенням фонематичного сприйняття, в учнів різноманітний: заміни, пропуски приголосних і голосних, пропуски складів і частин слова, перестановки, додавання, роздільне написання частин слова.

Пряма відповідність між порушеннями вимови, письма і читання виявляється не завжди. У ряді випадків той самий ступінь порушення вимови сполучиться з різною вагою порушення читання і письма, і навпаки.

В інших випадках при порівняно незначних згладжених порушеннях вимови на перший план виступають недоліки письма і читання. В окремих дітей, навпаки, відзначаються при наявності багатьох фонетичних дефектів незначні недоліки письма і читання.

Така варіативність співвідношень обумовлюється різними причинами:

а) етіологією порушення процесів вимови, читання, письма;

б) компенсаторними можливостями учнів;

в) індивідуальними особистісними якостями;

г) конкретними умовами попереднього навчання і виховання.

Правомірно розглядати в учнів молодшого шкільного віку порушення вимови і сприйняття звуків як фонетико-фонематичне недорозвинення лише до моменту оволодіння грамотою, тобто протягом I півріччя нульового або I класу. Далі варто кваліфікувати цей вид мовної недостатності як порушення письма і читання, обумовлений фонетико-фонематичним недорозвиненням.

Система корекційного навчання дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням в умовах шкільного логопедичного пункту передбачає єдність основних напрямків у роботі: постановку відсутніх і неправильно вимовних звуків, уведення поставлених звуків у мову і розвиток навичок аналізу і синтезу звукового складу слів (Н. А. Никашина, А. В. Ястребова).

Постановка звуків проводиться загальноприйнятими в логопедії методами. При цьому велика увага приділяється свідомому закріпленню артикуляції звуку, що має велике значення в розвитку аналітико-синтетичної діяльності учнів. Поставлені звуки вводяться в самостійну мову. Щоб краще відфференцирційювати звуки, що змішуються, усередині однієї групи і створити більш міцні зв'язки між слуховими й артикуляційним образом, необхідно спочатку навчити дітей вимовляти, і розрізняти кожен звук у межах однієї фонетичної групи. Вправи підбираються так, щоб послідовно відпрацьовувався кожен звук, що змішується.

Робота ведеться над декількома звуками з різних груп (наприклад, ш, р). Вправи в правильній вимові і розрізненні звуків сполучаться з навчанням виділенню звуків у словах, визначенні їхньої послідовності. При цьому створюється визначена основа для більш глибокої роботи з аналізу і синтезу звуко-буквеного складу слів.

Проводиться спрямована робота з вироблення в дітей міцних зв'язків між звуками і буквами. Систематичне використання серії вправ для вироблення умінь з- відносити визначену артикуляцію з відповідним звучанням і потім акустико-артикуляційний образ звуку з буквою попереджає помилки на заміни подібних букв на письмі.

Раціональною й ефективною формою надання допомоги цим дітям є включення елементів логопедичної роботи в навчальний процес.

Підхід до даного розуміння сутності порушень усного мовлення і письма знаходить підтвердження в дослідженнях, виконаних на матеріалі багатьох національних мов (українському, литовському, естонському, казахському, молдавському й ін.).

Для вироблення продуктивних прийомів корекції фонетико-фонематического недорозвинення в дітей з неросійською мовою навчання потрібен ретельний аналіз фонетичної системи рідної мови і характерних рис його орфографії.

У той же час велика обережність необхідна при виявленні фонематичного недорозвинення, що виявляється в російської мови в дітей з іншою рідною мовою. У цих випадках потрібне зіставлення двох фонологічних систем мов — рідного і росіянина.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Диференційоване навчання грамоти
Учені та вчителі вважають, що диференційований підхід слід запропонувати з перших уроків, починаючи з навчання грамоти. Кожному школяреві маємо дати стільки, скільки потребує його розум, стільки дозволить здібності та вміння. Диференціювання з рідними групами дітей нагадує роботу в класі-комплекті, ...

Організація профільного навчання на уроках математики і фізики
Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати: варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій); практичну орієнтацію освіт ...

Передові дидактичні технології
1. Індивідуалізація і диференціація навчання. 2. Алгоритмізація навчального процесу. Програмоване навчання. 3. Проблемне навчання. 4. Оптимізація педагогічного спілкування в навчальному процесі. 5. Методика інтенсивного навчання. 6. Збільшення дидактичних одиниць. Ключові поняття: індивідуалізація ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com