Постулати Бора. Квантова теорія атома

Сторінка 2

Ось формули, якими Нільс Бор, відповідно до своєї теорії, описував поведінку електрона:

,

де — маса електрона; — константа Планка; — ціле число, що позначає порядковий номер орбіти електрона. Його назвали головним квантовим числом.

Величина mvr позначає момент кількості руху електрона, це аналог величини імпульсу для обертового тіла

,

де . Ця формула показує, як величина випромінюваної енергії залежить від частоти випроміненої хвилі.

Сам Бор називав свою теорію “божевільною”. Справді, адже фізики того часу вважали, що в мікросвіті все відбувається так само, як у макросвіті, різниця тільки в розмірах. Якби теорія Бора була правильною для макросвіту, це означало б, що, наприклад, штучний супутник Землі при русі в атмосфері не гальмувався б нею і зміг би втриматися лише на орбітах з певними радіусами, наприклад 100, 200, 300 км, а на інші орбіти, наприклад 101, 202 км, його ні в жодному разі не вдалося б запустити.

Не маючи можливості логічно і математично обґрунтувати свої припущення, Бор постулював їх, тобто запропонував ученим прийняти їх на віру, без доказів, адже ці припущення якимось чином підтверджувалися дослідом. До того ж, спираючись на них, Бор зміг точно передбачити раніше невідомі частоти випромінюваного електронами світла.

Теорія Бора одержала назву квантової теорії атома. Якийсь час по тому вона була вдосконалена іншими фізиками. Кругові орбіти були замінені еліптичними, рух по них почали розраховувати не за класичною, а за релятивістською механікою. Як наслідок з теорії Бора випливає, що момент кількості руху квантується.

Однак ця, як її називають, “стара” квантова механіка не змогла пояснити спектральні закономірності багатоелектронних атомів і навіть найпростіші з них – атома гелію; залишались без пояснень інтенсивності спектральних ліній атомів. Відчувалось, що необхідна нова квантова теорія, і вже з цих позицій Н.Бор сформулював принцип відповідності, згідно з яким у границі великих, макроскопічних траєкторій квантова механіка повинна переходити у класичну механіку. Цей принцип був ключем до “вгадування” квантових формул.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Закономірності процесу виховання
Закономірності виховання – це стійкі, повторювані, об’єктивно існуючі суттєві зв’язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра. Перша закономірність полягає в органічному зв’язку виховання з суспільними потребами і умовами виховання; Друга закономірніст ...

Концепція підготовки
Її суть найкраще висвітлюється через алгоритмізацію. Алгоритмом у математиці прийнято називані систему операцій, послідовне виконання яких обов'язково приводить до правильного результату. Оскільки кожен учитель має прийти в кінцевому підсумку до бажаних (і найкращих) наслідків, алгоритм виявляється ...

Шляхи педагогічного керівництва творчими іграми
Педагогічне керівництво іграми передбачає знання основних вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини, формування її особистості, а також знання розвитку ігрової діяльності в усі вікові періоди. Л. Семушина виділяє основні вміння, якими повинен володіти вихователь, здійснюючи керівництво ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com