Співвідношення невизначеностей

Сторінка 1

Народження нової квантової механіки почалося з іншого її варіанта і дещо раніше – з роботи німецького фізика-теоретика В. Гейзенберга (1901-1976), яку він написав у червні 1925 року.

Ве́рнер Карл Ге́йзенберг ( 1901 — 1976) — німецький фізик. Вернер Гейзенберг народився в Німеччині, в місті Вюрцбург, де його батько викладав в гімназії грецьку мову. Коли Гейзенберга-старшого запросили до університету, родина переїхала до Мюнхену. Там Вернер вступив у гімназію. Ще з дитинства майбутній вчений відчував великий потяг до знань. Подібно до його батька, він володів неабиякими лінгвістичними здібностями, зачитував трактати англійських філософів, чудово грав на фортепіано та органі, захоплювався спортом. Але більш за все дивували вчителів та однокурсників його математичні здібності. Після закінчення гімназії Гейзенберг навчався у Мюнхенському університеті, в якому викладав відомий вчений А. Зоммерфельд. Потім проходив стажування у не менш відомого ученого М.Борна, у Геттігелі. Саме тут у 1925 р. він виконав одну з своїх найважливіших наукових робіт про інтенсивності спектральних ліній. Це був перший крок на шляху створення нової фізичної теорії — квантової механіки. Теоретична схема Гейзенберга — так звана матрична механіка — дозволяла за допомогою нових математичних способів обрахувати величини безпосередньо вимірювальні в експериментах. В. Гейзенберг був також учнем видатного датського фізика Н.Бора. Результатом наукових дискусій між ними з питань квантової механіки стало відкриття Гейзенбергом у 1927 р. співвідношення невизначеностей. Це співвідношення означає, що зв'язані змінні не можуть бути одночасно виміряні з довільною точністю — твердження, що здається абсолютно незвичним з погляду класичної фізики. За роботи з квантової механіки В.Гейзенбергу у 1932 р. була присуджена Нобелівська премія. Надалі Гейзенбергом був отриманий ще цілий ряд важливих результатів в області теоретичної фізики, що мали велике значення для розвитку квантової механіки атома та атомного ядра, квантової електродинаміки, теорії електронних часток і фізики твердого тіла. Останні роки життя вчений присвятив створенню єдиної теорії поля з метою об'єднання усіх типів фундаментальних взаємодій і характеристики всіх елементарних частинок

Він вважав, що розумно відмовитись від неспостережувальних величин (типу координат та періоду обертання електрона) і побудувати механіку, в якій мали б місце співвідношення лише між спостережувальними величинами (типу частот переходу між квантовими станами, інтенсивності випромінювання при цьому переході і т.д.). Він побудував таку формальну схему квантової механіки, в якій замість координати та імпульсу електрона фігурували деякі абстрактні алгебраїчні об’єкти та , для яких не виконуються правила комутативності при множенні. Професор М. Борн, якому Гейзенберг надіслав свій рукопис, розпізнав у цих правилах множення правила для відомих математиці матриць, і разом з П.Жорданом вони показали, що матриці та задовольняють переставне комутаційне співвідношення:

,

яке є новим правилом квантування, і створили те, що має тепер назву матричної квантової механіки.

Еквівалентність двох квантових механік, матричної і хвильової, довів Е.Шредінгер (1926 р.). Ще до створення хвильової механіки після відкриття матричної квантової механіки М. Борн, В.Гейзенберг і П.Жордан, зустрічаючи труднощі з математичним численням, звернулись до видатного німецького математика Д.Гільберта (1862-1943). Великий математик, який жваво цікавився новими ідеями фізиків, відповів їм, що завжди, коли йому доводилося мати справу з матрицями, вони виникали при знаходженні власних значень у крайових задачах для диференціальних рівнянь. Гільберт і порадив їм пошукати диференціальне рівняння, пов’язане з цими матрицями, і можливо, знайдеться щось нове. Однак цю ідею фізики не сприйняли, вважаючи її несерйозною, і Гільберт пізніше кепкував з них – саме це рівняння знайшов Шредінгер.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Пошуки шляхів вдосконалення організації дидактичного спілкування в сучасній початковій школі
Утвердження демократичних засад в українській школі сприяє масовій творчості учителів. Вони, виходячи з інтересів дітей, часто відходять від усталених шаблонів, шукають і знаходять такі методичні підходи у навчанні, котрі забезпечують високий рівень знань і навичок учнів. Досвід показує, що необхід ...

Типи експерименту, їх загальна характеристика
Вивчаючи питання класифікації експерименту, необхідно звертати увагу на найхарактерніші ознаки цього виду педагогічного дослідження: цілі, умови проведення, структуру, час, специфіку завдань, кількість визначених чинників та ін. Класифікувати методи педагогічного експерименту можна за такими ознака ...

Контроль і оцінювання знань у професійній освіті
Контроль дозволяє оцінити ступінь засвоєння навчального матеріалу, забезпечує міцність знань, стимулює діяльність студентів. Функції контролю – контролююча, навчаюча, розвиваюча, виховуюча, організуюча, стимулююча. У вищій школі застосовують наступні види контролю: попередній (тестування перед теор ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com