Співвідношення невизначеностей

Сторінка 2

Надзвичайно плідним для квантової механіки стали 1925-1926 рр., коли було закладено математичні основи так званої нової квантової механіки. Саме тоді практично водночас було запропоновано два підходи до квантової фізики: у формі хвильової механіки та в матричній формі в працях В.Гейзенберга, М.Борна, Е. Жордана.

У 1926 році М.Борн, П.Вінер, П.А.М.Дірак, Г.Вейль сформулювали принцип, згідно з яким кожній фізичній величині ставиться у відповідність оператор. Як з’ясувалося пізніше, таке зіставлення не є простою процедурою, в питання однозначності “приписування” фізичним величинам операторів дискутується і досі.

У 1927 році В.Гейзенберг відкрив співвідношення невизначеностей для середньоквадратичних відхилень канонічно спряжених координати та імпульсу :

Інтерпретація гейзенбергівського принципу невизначеності та фізичний зміст хвильової функції як амплітуди ймовірностей були предметом дискусій на багатьох фізичних конгресах. Одним із результатів цих дискусій є принцип доповнювальності Бора (1927 р.): вимірювання імпульсно-енергетичних та просторово-часових характеристик є взаємнодоповнювальними в описі квантового об’єкта.

Завершився етап створення квантової механіки відкриттям англійським фізиком-теоретиком П.А.М.Діраком (1902-1984) в 1928 році релятивістського хвильового рівняння для електрона. На той час було відоме релятивістське квантове рівняння, яке тепер називають рівнянням Кляйна-Гордона-Фока, хоча вперше, як уже вказувалось, його запропонував Шредінгер. Воно не влаштовувало Дірака з двох причин. По-перше, хвильова функція в цій теорії має густину ймовірності, що може набувати від’ємних значень. По-друге, у це рівняння входять другі похідні за часом, що суперечить загальним принципам квантової механіки. У зв’язку з цим Дірака дивував той факт, що багатьох фізиків, у тому числі й Бора, до якого він звертався, влаштовувало це рівняння.

Несуперечливе об’єднання основних принципів квантової теорії й релятивістської механіки Дірак здійснив несподіваним способом добування кореня квадратного і отримав своє знамените рівняння для електрона. З цього рівняння Дірак винайшов на “на папері” позитрон, який відкрив експериментально американський фізик К. Андерсон у 1932 році.

У 50-х роках американський фізик Річард Фейнман запропонував ще одне формулювання квантової механіки на основі функціональних інтегралів по траєкторіях. Фейманове формулювання має низку технічних (практичних) переваг перед класичними теоріями Шредінгера й Гейзенберга

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Дослідно експериментальна робота щодо особливостей навчання учнів шестирічного віку
Становлення української державності, інтеграція у європейське світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного ...

Практичний аналіз творів В.Сухомлинського з метою визначення моральних вимог до педагога
Сьогодні, коли творчість В. А. Сухомлинського придбала риси завершеного і логічного цілого, особливо чітко видне значення його книг «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Лист до сина», підготовлених до видання як своєрідна трилогія. Кожна з цих робіт - окремий, самостійний і закінчений д ...

Дослідження впливу позаурочної роботи з трудового навчання на підвищення зацікавленості до предмету серед молодших школярів
Отже, в Полянській ЗОШ №1 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого – експериментальним шляхом перевірити ефективність позаурочної роботи з трудового навчання в активізації зацікавленості та сформованості знань у молодших школярів до цього предмету. Всього в педагогічному експерименті взяло у ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com