Співвідношення невизначеностей

Сторінка 2

Надзвичайно плідним для квантової механіки стали 1925-1926 рр., коли було закладено математичні основи так званої нової квантової механіки. Саме тоді практично водночас було запропоновано два підходи до квантової фізики: у формі хвильової механіки та в матричній формі в працях В.Гейзенберга, М.Борна, Е. Жордана.

У 1926 році М.Борн, П.Вінер, П.А.М.Дірак, Г.Вейль сформулювали принцип, згідно з яким кожній фізичній величині ставиться у відповідність оператор. Як з’ясувалося пізніше, таке зіставлення не є простою процедурою, в питання однозначності “приписування” фізичним величинам операторів дискутується і досі.

У 1927 році В.Гейзенберг відкрив співвідношення невизначеностей для середньоквадратичних відхилень канонічно спряжених координати та імпульсу :

Інтерпретація гейзенбергівського принципу невизначеності та фізичний зміст хвильової функції як амплітуди ймовірностей були предметом дискусій на багатьох фізичних конгресах. Одним із результатів цих дискусій є принцип доповнювальності Бора (1927 р.): вимірювання імпульсно-енергетичних та просторово-часових характеристик є взаємнодоповнювальними в описі квантового об’єкта.

Завершився етап створення квантової механіки відкриттям англійським фізиком-теоретиком П.А.М.Діраком (1902-1984) в 1928 році релятивістського хвильового рівняння для електрона. На той час було відоме релятивістське квантове рівняння, яке тепер називають рівнянням Кляйна-Гордона-Фока, хоча вперше, як уже вказувалось, його запропонував Шредінгер. Воно не влаштовувало Дірака з двох причин. По-перше, хвильова функція в цій теорії має густину ймовірності, що може набувати від’ємних значень. По-друге, у це рівняння входять другі похідні за часом, що суперечить загальним принципам квантової механіки. У зв’язку з цим Дірака дивував той факт, що багатьох фізиків, у тому числі й Бора, до якого він звертався, влаштовувало це рівняння.

Несуперечливе об’єднання основних принципів квантової теорії й релятивістської механіки Дірак здійснив несподіваним способом добування кореня квадратного і отримав своє знамените рівняння для електрона. З цього рівняння Дірак винайшов на “на папері” позитрон, який відкрив експериментально американський фізик К. Андерсон у 1932 році.

У 50-х роках американський фізик Річард Фейнман запропонував ще одне формулювання квантової механіки на основі функціональних інтегралів по траєкторіях. Фейманове формулювання має низку технічних (практичних) переваг перед класичними теоріями Шредінгера й Гейзенберга

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Програма розвитку виховної системи СОМУ на 2007-2011рр
Мета виховної діяльності: Створення сприятливих умов для розвитку і вдосконалення творчої, етичної, діяльної, здорової особи, що має здібності до успішної соціалізації у суспільстві і активній адаптації на ринку праці. Актуальність і доцільність Програми: Створення виховного простору, у якому студе ...

Групові домашні завдання
Про групову форму роботи можна говорити в тому разі, якщо утворюється група з декількох чоловік, котрі взаємодіючи між собою, працюють спільно й злагоджено. Вводити елементи групової діяльності можна вже з першого класу, однак розпочинати найкраще з парної: це зумовлено віковими особливостями дітей ...

Формування духовних цінностей старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища
Нині проблема виховання духовності не лише не втрачає актуальності, а ще й загострюється, оскільки вироблені в попередні десятиліття суспільні ідеали мали узагальнений, регламентований, державницько-класовий характер і не були зорієнтовані на внутрішній, особистісний світ кожної людини як основу ви ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com