Методика використання рольових ігор на уроках історії

Педагогіка і виховання » Урок-гра на уроках історії у загальноосвітніх школах » Методика використання рольових ігор на уроках історії

Сторінка 1

Через гру загалом і рольові ігри проходять майже всі люди. Важко знайти дівчинку, яка хоча б раз не грала в «доньки- матері», школу чи лікарню, хлопчика,який ніколи не був ні колишнім відважним воїном, ні доблесним генералом.

Рольові ігри, у тому сучасному розумінні,в якому є зараз, з'явилися порівняно недавно, але можна зазначити низку їх попередників. Насамперед, це популярні в 1920-30-ті роки суди над літературними героями, які давали можливість хоч трохи «побути в шкурі» того чи іншого літературного героя. Іншим попередником рольових ігор слід назвати воєнізовані ігри на місцевості «Зірниця» і «Орлёнок». Такі ігри стали прообразом полігонних рольових ігор. Третій попередник рольових ігор - позашкільні підліткові об'єднання.

Термін «рольова гра» дуже багатозначний. У даному розділі ми розглянемо рольову гру як: «процес створення ігрового світу з зануренням до нього гравця як самостійної особистості». А тепер розглянемо це визначення детальніше.

Ігровий світ може відбивати реальний світ, і може не відбивати його, будучи світом умовно історичним чи вигаданим організаторами гри. Однак у кожному випадку він має бути цілісним. Багато людей наївно вважають, що досить буде задати початкову ігрову ситуацію, але практично цього дуже мало. І тут, гра припиниться, щойно можливості заданої ситуації вичерпаються. Ігровий ж світ є безліччю органічно пов'язаних між собою етапів та ситуацій. Створити його, зрозуміло, важче, ніж окрему ситуацію, але це окупається багатством ігрових можливостей. Чим продуманіший задум ігрового світу, тим більше в гравців можливостей самореалізуватися у ньому. Природно, світ, нехай навіть фантастичний, може бути достовірним для гравців, інакше гра просто не отримається.

Цей умовний світ створюється у процесі гри, а не до її початку, у його створенні беруть участь всі гравці, незалежно від ролі. Саме тому «неігрова поведінка», тобто, відступ від правил гри у ігровому світі, може каратися-дискваліфікацією.Це сприятиме підтримці дисципліни.

Істотна умова для створення ігрового світу - повне занурення гравців у гру. Той, хто дотримується цієї умови, може обігрувати суворо задані особисто йому формальні ситуації,не прикладаючи до цього особливих зусиль.

Сторонні глядачі в гру не допускаються чи ігноруються гравцями. Кожен гравець вибирає роль зі складу задуманих і запропонованих організатором гри, у нашому випадку це учитель історії. При цьому гравець має право самостійного вибору, що може бути обмежено організатором гри та можливостями самого гравця (позбавлений голосу або слуху, чи інші вади.). Якщо бажаної гравцем ролі по списку задуманих організатором немає,або вона зайнята, можна зробити заміну.

У процесі створення ігрової ситуації значущою є кожна роль, оскільки чим різноманітніші ролі, чим краще вони зіграні, тим повнішою й цікавішою є гра. Двох однакових ролей не повинно бути, як і не буває двох однакових людей реальному житті. І взагалі, чим повніше соціально та психологічно втілюється роль, тим вище оцінюється гравець. Отже, обрана роль стає потужним стимулом до самовиховання. «Для хорошого виконання ролі книгаря треба вміти добре читати і писати. Паладин повинен демонструвати високі моральні якості й наочно показувати приклад служіння Богу, а власниця замку мусить бути жіночна і прекрасна, щоб дати привід оспівати їх у поетичних творах, але при цьому хазяйновита, інакше вся її сім'я (команда гравців) залишиться голодною і не зможе прийняти повноцінної участі у грі».

До речі, багато гравців, яким подобаються обрані ролі, продовжують дотримуватися в повсякденні: архіваріус призбирує книжки. «Чудові ельфи» очищають від сміття найближчу лісопаркову смугу. Новим такий виховний прийом вважати важко, що втім анітрохи не применшує його ефективності, - вже буддійські ченці вимагали від бажаючих узяти імена стародавніх героїв, щоб наслідувати їх у повсякденному житті.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Основні шляхи ефективності навчального процесу
Можна виділити наступні основні шляхи підвищення активності студентів й ефективності всього навчального процесу: підсилити навчальну мотивацію студентів за рахунок: а) внутрішніх і б) зовнішніх мотивів (мотивів-стимулів); створити умови для формування нових і більше високих форм мотивації (наприкла ...

Особливості творчої технічної діяльності та її значення для всебічного розвитку особистості
В педагогічній науці розвитку творчих здібностей дитини приділено особливу увагу. Поряд з численними статтями та методичними рекомендаціями існують і фундаментальні дослідження в яких проаналізовано філософський, психолого-педагогічний та фізіологічний аспект творчості. Для педагогічної практики ос ...

Активні методи навчання
Безпосереднє залучення студентів в активну учбово-пізнавальну діяльність у ході навчального процесу пов'язане із застосуванням прийомів і методів, що одержали узагальнену назву активні методи навчання. А.М. Смолкін дає наступне визначення: Активні методи навчання – це способи активізації учбово-піз ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com