Приступаємо до підготовки

Сторінка 1

Як підготувати якісний урок, такий, щоб відповідав усім багатогранним вимогам, найприскіпливішим побажанням?

Для цього треба насамперед докорінно перебудувати процес підготовчої праці, перейти н нову технологію.

Проблема виникла не сьогодні. Усім відомо, що невдалий, малоефективний, погано скомпонований урок – прогалина, яку важко ліквідувати Тому заклик: кожному уроку – відмінну підготовку досконалі методи, високу якість – відбиває життєву потребу.

Я зрозуміла, що об'єктивному зростанню вимог до уроку треба протиставити вищий рівень підготовки. Лише так можна подолати суперечливість між дедалі зростаючим обсягом завдань і можливостям їхньої реалізації. Високий рівень підготовки уроку це ретельний у місці і часі розрахунок кожного крок навчально-виховної діяльності, виконаний з дотриманням усіх вимог наукової організації праці, такий, щ забезпечує відмінну якість за розумних витрат час і зусиль учителів.

Урок разом з підготовкою розглядатиму як с и с т.е. м у. Вона включає такі підсистеми: власне урок, підготовку до нього вчителя, підготовку учнів. Виділені в такий спосіб структурні елементи скріплені між собою закономірними зв'язками.

Зосереджую увагу на тій підсистемі, що стосується підготовки до уроку вчителя, постійно тримаючи полі зору сам урок і підготовку до нього учнів.

Однозначних поглядів на підготовку вчителя до уроку немає. Дослідники проблеми одностайні лиш в тому, що підготовка сучасного уроку – складна відповідальна справа, а далі їхні погляди суттєво розходяться у питаннях про зміст, структуру, обсяг і послідовність підготовчої діяльності.

В.О. Сухомлинський одним з перших відчув необхідність перебудови підготовки уроку в нових умовах для успішного розв'язання зростаючих завдань. Він залишив цінні поради вчителям, у яких розкриваються важливі нюанси підготовчої діяльності. Нагадаю лише одну з його думок про педагогічну культуру вчителя: «Справжній майстер педагогічного процесу, який знає незмірно більше, ніж вивчається в школі, не дає в поурочному плані викладу нового матеріалу. Він продумує зміст розповіді, готує наочні посібники, приклади і задачі. Усе це немає потреби записувати в поурочний план. Його поурочний план – це не зміст розповіді (лекції, пояснення), а замітки про деталі педагогічного процесу на уроці, необхідні для керівництва розумовою працею учнів»

Сучасна шкільна практика підтверджує мудрість цих рекомендацій: там, де вчитель має проблеми з викладом змісту навчального матеріалу, його вплив на учнів послаблений, бо вся його увага, всі його думки скеровані на те, щоб не допуститися помилок під час викладу фактичного матеріалу. Одна з основних умов ефективності педагогічної діяльності – грунтовне володіння науковими знаннями. Учитель, який знає всі тонкощі свого навчального предмету, значно скорочує собі обсяг підготовчої роботи.

Саме тому академік М. І. Махмутов в основу підготовки уроку кладе традиційний підхід – всебічний аналіз змісту навчального матеріалу і його можливостей. Він пише: «Дослідження показують, що найбільшу ефективність уроків забезпечує така система підготовки до занять, яка основана на всебічному аналізі самого змісту навчального матеріалу. І за тематичного, і за поурочного планування повинна зберігатися така схема підготовки:

1) компонентний (понятійний) аналіз навчального матеріалу;

2) логічний аналіз;

3) психологічний аналіз;

4) аналіз виховної значимості навчального матеріалу;

5) дидактичний аналіз.

Проте аналіз самого лише змісту відірвано від особливостей контингенту учнів, яким він пропонуватиметься для засвоєння, конкретних умов навчально-виховного процесу може виявитися недостатнім для розробки стратегії й тактики ефективного керування навчанням, розвитком і вихованням учнів. Чим повніше вчитель враховує й інші умови, такі як характеристики учнівського колективу, пізнавальні можливості учнів, час на виконання різних видів діяльності тощо, тим ефективнішим виявляється його керівний вплив на уроці.

Відомі дослідники дидактичних проблем І.Я. Лернер, М.М. Скаткін, М.М. Шахмаєв у структурі підготовчої діяльності вчителя виділяють п'ять етапів:

I – вивчення навчальної програми, яке проводиться перед початком навчального року та перед вивченням чергової теми;

II – вивчення методичної літератури: перегляд стабільного підручника, методичних керівництв, статей у педагогічних журналах, підготовка загального плану вивчення теми (тематичне планування);

– аналіз матеріалу конкретного уроку в стабільному підручнику, співвіднесення його з рівнем підготовки та розвитку учнів, продумування методики викладу різних питань навчального матеріалу в класі;

– підготовка засобів навчання відповідно до теми уроку;

V – розробка плану уроку, в якому вказується: тема уроку, мета і завдання уроку, структура уроку (послідовність навчальних ситуацій, перелік і місце навчальних демонстрацій, час на кожний етап уроку, необхідне для проведення уроку обладнання та навчальні посібники) '.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Групи трудових процесів робітника, виходячи з аналізу професійної діяльності
Після проведення аналізу професійної діяльності за спеціальністю «Оператор плоскої печаті», можемо виділити такі групи трудових процесів робітника: За характером предмета праці та продукту праці — речово енергетичні (поліграфічні матеріали) За ступенем участі людини у впливах на предмет праці — маш ...

Характеристика інтерактивних методів навчання
Інтерактивна модель навчання Мета здійснення інтерактивного навчання - діалог не заради взаємодії дітей, а взаємодія заради вияву та реалізації їхніх індивідуальних особливостей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія усіх учнів у парах і мікрогрупах. Інтерактивна робота має с ...

Сутність принципу наочності у навчанні молодших школярів
У початкових класах застосування наочності має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного н ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com