Роль художнього слова в моральному вихованні дошкільників

О. Лещенко відзначає, що художня книга – це один із факторів, під впливом якого складається моральне обличчя дітей. Художні твори, сприяючи всебічному розвитку дитини, допомагають вихованню кращих її моральних якостей і не тільки дають знання та формують окремі психічні процеси, а й формують її поведінку, ставлення до дійсності та її світогляду. Така роль літературного твору особливо велика у вихованні дитини дошкільного віку, бо саме в цей період закладаються моральні основи особистості.

Саме рідна мова, на думку К. Ушинського, має найсильніший духовно-моральний вплив нарозвиток дитини: «Успадковуючи слово від предків наших, ми успадковуємо не тільки засіб передавати наші думки й почуття. Від всього життя народу це єдиний живий залишок на землі, і ми – спадкоємці цих живих багатств, у яких склалися всі результати духовного життя народу». Саме такі переконливі приклади і засоби морального вдосконалення особистості, які спокон віків використовував український народ, К. Ушинський знайшов у фольклорі і в результаті тривалих спостережень за народним вихованням упевнився, що ніхто не здатний «змагатися з педагогічним генієм народу». Ідеал людини, представлений у фольклорі, позначений кращими якостями душі народної, як-от: чесність і працьовитість, співчуття і прихильність до слабких і покривджених, глибокий патріотизм і оптимізм у найскрутніші хвилини життя, товариська взаємодопомога, щире прагнення до знань і краси.

Застосування фольклору полягає в тому, щоб збагатити мовлення дошкільників, підготувати їх до кращого сприймання художніх творів, розширити коло їхніх інтересів, залучити молоде покоління до витоків народних традицій, сформувати вміння вчитися, створювати умови для свідомого вибору майбутньої професії та життєвого шляху, збагачувати духовний світ молодої людини. Саме усна народна творчість, зокрема дитячий фольклор, відзначається надзвичайно великим виховним та розвивальним потенціалом. «Традиційний дитячий фольклор, – зазначає Г. Довженок, – як ніяка інша ділянка народної творчості, мав яскраво виявлене ужиткове значення, становлячи невід’ємну частину практичної народної педагогіки. Він сприяв здійсненню основних функцій виховання в цілому: турботі про фізичне й моральне здоров’я підростаючого покоління, розвитку розумових здібностей і підготовці до корисної діяльності юних членів, трудящих груп суспільства».

Справді, у життя дитини, у зміст її культури першим входить рідномовний фольклор – усна народна творчість: пісні, потішки, скоромовки, лічилки, прислів’я, приказки, казки, загадки, музично-пісенне мистецтво; народна іграшка, промисли, що об’єднують у собі працю та мистецтво, якій належить особливе місце у формуванні гуманістичних уявлень і моральних понять у старших дошкільників. Як вказував І. Франко, «звідси вони винесуть перші міцні основи замилування до чесноти, правдомовності і справедливості» [9].

Фольклор є невичерпним джерелом, з якого людина бере гуманістичні уявлення й поняття. Сила його в органічному поєднанні впливу на розум, свідомість, почуття особистості. Незважаючи на потужну виховну спрямованість, фольклорні твори позбавлені сухого моралізування, прямолінійності, штучно приплетених повчань. Навпаки, як свідчать дослідження Ю. Ступака, різноманітним жанрам народної творчості (казкам, приказкам і прислів’ям, пісням, думам, переказам, загадкам, скоромовкам тощо) «характерна художня образна форма, яка збільшує силу їх впливу, полегшує розуміння й запам’ятовування думки і змісту, сприяє емоційному сприйманню їх. Художня форма допомагає більш переконливо, наочно і конкретно розкрити ідею. Думка, виражена в художній формі, глибше вражає, стає більш зрозумілою, легше і на довший час запам’ятовується».

Це цікаво:

Методика і практика вузівського викладання
Професійні знання викладача - це відомості з педагогіки і психології про суть праці викладача, про особливості педагогічної діяльності і спілкування, особу викладача, про психічний розвиток учнів, їх вікові особливості і ін. У професійних знаннях викладач черпає еталони для свого індивідуального пр ...

Вивідність та здогадка
Частину слів учні можуть зрозуміти без звертання до допоміжних матеріалів, якщо їх ознайомити з деякими прийомами самостійного розкриття значень слів: - створених за допомогою відомих учням основ суфіксальних похідних, таких, як writer, teacher, singing, drawing, friendly і т. п.; - складних слів: ...

Постановка навчально-методичних цілей вивчення теми
В.П. Безпалько запропонував чотири рівня засвоєння знань, які характеризують критерії навчання і визначають етапи пізнавальної діяльності: рівні репродуктивної діяльності, об'єктно-продуктивної і суб'єктно-продуктивної діяльності, рівень пізнаваності. Характеристика рівнів: 1-й рівень - вміння дізн ...