Характеристика причин появи дітей «групи ризику»

Педагогіка і виховання » Соціально-педагогічна характеристика дітей "групи ризику" » Характеристика причин появи дітей «групи ризику»

Сторінка 3

Психологічні причини включають відчуття невпевненості в собі, фізичні та розумові недоліки підлітка, його власний ритм, мотивацію, успіхи й поразки, ступінь стабільності сімейних взаємин. Часто шкільні невдачі — це ознака глибокого душевного розладу самого підлітка, залежного від його стосунків з батьками. Відчуття впевненості, яке він одержує в сім’ї, ймовірно, — одна з кращих гарантій шкільних успіхів.

Педагогічні причини відзначав А. Макаренко. Він наголошував на тому, що головними завданнями педагога, вихователя є організація дитячого колективу, розвиток дитячих органів самоврядування, створення найближчих і дальніх перспектив колективного розвитку, мажорного тону в колективі, тобто забезпечення психологічного комфорту всім дітям і особливо важковиховуваним, оскільки несприятливий клімат у шкільному колективі може бути однією з причин появи девіантної поведінки.

Причиною несприятливого клімату може бути авторитарний педагогічний стиль. В авторитарного вчителя вихованці часто відчувають психологічний дискомфорт і незадоволення, вони вимушені шукати товаришів на стороні, щоб реалізувати потребу в спілкуванні та самоутвердженні. Авторитарний педагогічний стиль призводить до деформації структури формальних і неформальних взаємин, у результаті утруднює процес формування колективу, він утрачає свої виховні можливості.

Щось подібне відбувається і в класах зі стосунками потурання вчителя, де органи самоврядування фактично усуваються від виконання своїх обов’язків щодо об’єднання колективу. Без правильного педагогічного керівництва закони колективного життя в класі можуть підмінятися жорстокими законами групового конформізму, спрямованого на придушення окремої особистості, а це, у свою чергу, є ще однією причиною девіацій. Взаємодія та взаємовплив між учителем та учнем може бути різною мірою цілеспрямованими (свідомими) і стихійними (несвідомими). У першому випадку педагог ставить перед собою завдання змінити що-небудь у поведінці, мотивах, усунути або посилити прояв окремих сторін особистості.

Одночасно відбувається й несвідомий вплив педагога на школяра, у результаті якого виникає наслідування, копіювання, емоційне «зараження», співпереживання. Діти копіюють поведінку, звички й манери вчителя, а також його реакції негативного характеру. До афектних проявів взаємодії можна віднести аутизм — занурення учня у світ власних переживань, замкнутість,пасивність. Порушуються соціальна та психологічна адаптація, взаємини з людьми, з’являються нервозність та агресивність. Такий учень більше схильний до девіантних вчинків. Вихід з такого становища дитина іноді намагається знайти в суїциді. За даними спеціального дослідження, до 92% самогубств у підлітків прямо або побічно пов’язані зі стосунками , що несприятливо склалися в школі з учителями (класом) або в сім’ї. Іншим афектним проявом є фобії (нав’язливі страхи). Страх виникає у школяра в ситуаціях майбутньої зустрічі з учителем, який недоброзичливо, грубо ставиться до нього. Учень постійно чекає неблагополуччя, відчуває напругу, хвилювання, безсоння, страх.

Впливає на дітей і соціальне середовище. Прагнення соціального визнання — важлива потреба підліткового віку. Підліток може явно не відчувати впливу соціального середовища, будучи в той же час джерелом або мішенню конфліктів, що може викликати девіантні відхилення.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Інноваційні технології у роботі над розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів
Гуманістична спрямованість освіти нашої доби полягає в постановці мети – розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства. Під час вивчення української мови та літератури учні розвивають розум, творчі здібності, емоційну сферу, естетичні почуття. Нині акту ...

Авторські пропозиції та їх результативність
Досвід вчителів та наші спостереження (див. 2.1) підтверджують, що характер контактів з учнями залежить від індивідуально-психологічних якостей учителя, що стосуються комунікації, вміння слухати, спостерігати, реагувати на приязнь, симпатію й антипатію, висловлювати накази, доручення, прохання. Зап ...

Типи, форми, структура уроків позакласного читання
Позакласне читання є рушійною силою морально - естетичного та літературного розвитку школярів, а також формує всебічно розвинену особистість. Дослідженням проблеми позакласного читання науковці займаються протягом тривалого часу. Кожен з них пропонує свої типи і форми уроків позакласного читання. В ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com