Суть і зміст процесу навчання

Сторінка 1

1. Закони і закономірності в дидактиці.

2. Педагогічні основи єдності навчально-виховного процесу.

3. Специфіка навчального процесу.

4. Основні функції навчального процесу.

5. Загальне поняття про типи навчання та їх характеристика.

6. Викладання (навчання) і учіння як види дидактичної діяльності.

Ключові поняття: закони дидактичні, закономірності навчального процесу, функції навчального процесу, тип навчання, викладання, учіння.

1. Закони і закономірності в дидактиці.

Закон у дидактиці - внутрішній суттєвий зв’язок явищ навчання, що зумовлює їх вияв і розвиток. Дидактичні закони статичні за своїм характером, тобто виявляються як тенденції, їх характеризує варіативність, відносна точність, вірогідний характер і неможливість спрацьовувати точно.

У навчальній діяльності, як в інших сферах діяльності людини, діють основні філософські закони: закон переходу кількісних змін в якісні; закон заперечення заперечень; закон єдності і боротьби протилежностей.

У зв’язку із специфікою навчального процесу вони трансформуються і конкретизуються через такі специфічні дидактичні закони, виділені і обґрунтовані Ю.К. Бабанським, І.Я. Лернером, М.І. Махмутовим, П.І. Підкасистим, М.М. Скаткінимта ін.:

закон соціальної зумовленості мети, змісту і методів навчання;

закон виховуючого та розвивального характеру навчання;

закон зумовленості результатів навчання і виховання характером діяльності учнів;

закон цілісності і єдності педагогічного процесу;

закон єдності і взаємозумовленості індивідуальної і колективної організації учбової діяльності.

Дидактичні закономірності - відображення певного порядку причинних, необхідних і стійких зв’язків між явищами і властивостями навчального процесу, завдяки яким зміни одних явищ породжують певні зміни інших.

Будь-якому навчальному процесу об’єктивно притаманні такі дидактичні закономірності першого рівня:

цілеспрямоване включення учнів у варіативну діяльність, в ході якої вони усвідомлюють або встановлюють самостійно змінність несуттєвих ознак об’єктів, прискорено засвоюють об’єкт в його суттєвих зв’язках;

виховний характер навчання;

навчання реалізується тільки у взаємодії вчителя, учня та об’єкта вивчення;

навчання відбувається тільки за умови активної діяльності учнів, відповідно до їх задуму і характеру роботи;

навчальний процес відбувається тільки за умови відповідності мети учня меті вчителя в умовах, коли діяльність вчителя відповідає способу засвоєння змісту, який вивчають;

цілеспрямоване научування забезпечується шляхом включення учня в навчальну діяльність;

між метою, змістом і методами навчання є постійна залежність:

мета навчання методи навчання

зміст навчання

Дидактичні закономірності другого рівня можуть виявлятися залежно від характеру (типу, способу) навчання, який визначають діяльність учителя, зміст навчання і робота учня. Виділяють такі закономірності цього виду:

поняття можна засвоїти тільки тоді, коли цілеспрямовано організовано пізнавальну діяльність учнів щодо зіставлення одних понять з іншими, відокремлення одних від інших;

навички можна сформувати тільки в тому разі, якщо вчитель організує відтворення усвідомлених операцій і дій, що лежать в основі навички;

міцність засвоєння усвідомленого змісту навчального матеріалу тим вища, чим регулярніше організоване його пряме або відстрочене повторення та введення в систему раніше засвоєного;

результативність навчання складних способів діяльності залежить від опори на попереднє оволодіння простішими видами а також від уміння учнів визначати ситуації, в яких набуті навички можна використати;

сукупність об’єктивно взаємозв’язаної інформації засвоюється за умови надання її вчителем в одній з властивих їй систем зв’язків з урахуванням досвіду учня;

будь-які одиниці інформації і способи дії переходять у знання і вміння залежно від організованої вчителем опори на базові знання і вміння;

рівень і якість засвоєння інформації залежить від її значення для особистості;

спрямованість завдань на оперування знаннями і навичками формує готовність до переносу засвоєного змісту і способу дії на нову ситуацію;

темп і міцність засвоєння прямо пропорційно залежать від інтересу учня до навчальної діяльності;

розумовий розвиток індивіда прямо пропорційно залежить від організованого вчителем засвоєння обсягу взаємозв’язаних знань, умінь і досвіду творчої діяльності;

успішність і швидкість засвоєння знань залежить від включення учнів в оптимально доступну для них навчальну діяльність;

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Теоретичні основи формування природничих знань
Знання про людину як живий організм належать до природничо-наукових знань. У педагогічній енциклопедії зазначається, що знання - це перевірений практикою результат пізнання, відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, що об’єктивно існує поза нею. Відображення відбувається у формі факт ...

Основні види трудової діяльності на позаурочній роботі молодших школярів
Зміст трудового навчання молодших школярів становлять: робота з папером, картоном (аплікація з різнофактурного паперу, у сполученні із тканинами, природними матеріалами, виготовлення декоративних панно, великих і площинних предметів і конструкцій для дизайну свят і розваг, декорацій, сувенірів); ро ...

Формування дискурсивної компетенції студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів
Згідно із Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законом про вищу освіту, Концепцією мовної освіти в Україні, Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти та Концепцією навчання державної мови у школах України пріоритетним напрямом мовної освіти є формування мовної о ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com