Зміст освіти в сучасній школі

Сторінка 1

1. Зміст освіти як дидактична категорія.

2. Проблеми взаємозв’язку змісту науки і навчального предмета в дидактиці.

3. Види освіти та їх характеристика.

4. Альтернативні концепції змісту освіти.

5. Основні документи, що відбивають зміст шкільної освіти.

Ключові поняття: освіта, зміст освіти, навчальний предмет, загальна (політехнічна, професійна) освіта, теорія формальної освіти, теорія матеріальної освіти, класична (реальна) освіта, навчальний план, навчальні програми, підручники.

1. Зміст освіти як дидактична категорія.

Розкриття суті дидактичної категорії "зміст освіти" дає змогу відповісти на одне з головних питань дидактики "Чого навчати?". Ця дидактична категорія безпосередньо залежить від принципів навчання і зумовлена метою виховання в тому чи іншому суспільстві.

Освіта (в широкому значенні слова) - передавання соціального досвіду. У цьому значенні термін "освіта" є синонімом поняття "виховання". Зв’язок між обома поняттями багатогранний і розкривається у взаємодії таких категорій:

освіта як процес - освіта як наслідок;

освіта як процес педагогічного впливу - освіта як процес формування особистості (діалектика зовнішнього і внутрішнього світу);

освіта як розвиток суб’єктивних можливостей і сил - освіта як відтворення об’єктивних можливостей людини;

освіта і виховання.

Освіта (у вузькому значенні слова) - процес, зміст і наслідок цілеспрямованої навчальної діяльності. Вона може здійснюватися під педагогічним керівництвом, а також шляхом цілеспрямованої діяльності людини. У першому випадку маємо на увазі освіту, якої набувають організовано в навчально-виховних закладах або з участю репетитора, у другому - самоосвіту.

Зміст освіти - певний обсяг знань, умінь і навичок у системі, оволодіння якою забезпечує розвиток розумових і фізичних характеристик людини, формування в неї науково-матеріалістичного світогляду і моралі та відповідної їм поведінки, готує до життя, до праці.

Зміст освіти складається з чотирьох компонентів (за М.М. Скаткіним та І.Я. Лернером): знань про світ; умінь і навичок як раціональних способів виконання стереотипних дій; досвіду творчої діяльності; норм ставлення до навколишнього світу, тобто норм вихованості.

У зміст освіти включають:

основні поняття, терміни, без яких неможливо зрозуміти навчальний матеріал;

факти навколишньої дійсності і науки;

основні закони науки, що відбивають зв’язки і відношення між різними об’єктами і явищами дійсності;

теорії, які містять систему наукових знань про певні сукупності об’єктів, про зв’язки між законами і про методи пояснення й передбачення явищ певної галузі науки;

знання про способи діяльності, методи пізнання та історію добування знань, історію науки;

оцінні знання про норми ставлення до різних явищ природи, сформовані в тому чи іншому типі суспільства.

Джерелами змісту освіти є (за В.В. Краєвським):

культура народу, що включає загальнолюдські надбання (або традиції світової культури), культуру тієї чи іншої національності та регіональні особливості культури народу, який живе в даній місцевості;

види і галузі людської діяльності;

логіка розгортання діяльності;

методи, засоби і форми організації навчання.

Зміст освіти як дидактична категорія на кожному етапі розвитку суспільства і школи змінюється. Аналіз історичного розвитку змісту освіти дає підстави виділити такі основні напрями цих змін:

збільшується обсяг знань, які передають наступним поколінням;

знання, що передаються підростаючим поколінням, набувають універсального характеру;

змінюються кількість і перелік навчальних предметів (див. додатки II, III);

з’являються нові навчальні предмети, що відповідають потребам сьогодення;

змінюється зміст окремих навчальних предметів;

поряд з традиційними діють варіативні навчальні плани, програми, підручники;

впроваджуються в практику школи інтегровані навчальні курси;

у зв’язку з частковим переходом на навчання з шестирічного віку розробляють зміст навчання для цієї категорії учнів із збереженням специфіки для кожного року навчання в школі І ступеня;

здійснюється гуманітаризація, демократизація, деідеологізація змісту освіти в школі;

розробляються проблеми національної школи.

Класовий характер змісту освіти зумовлений впливом принципів навчання і мети виховання в суспільстві. Про це, зокрема, писав Ї.Г. Песталоцці.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Дослідно експериментальна робота щодо особливостей навчання учнів шестирічного віку
Становлення української державності, інтеграція у європейське світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного ...

Результати експериментального дослідження
Проілюструємо, як з допомогою ігрового персонажа можна цікаво використати у навчанні дошкільнят елементи народної математики. Програмний зміст: познайомити дітей з народною міркою вимірювання довжини предметів – аршином; закріпити знання про народну міру вимірювання сипких речовин – пучкою. Закріпи ...

Формування ґендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу
Нове покоління українців має жити у суспільстві, яке створює умови для розвитку кожної особистості на засадах рівності, враховуючи при цьому особливості особистості чоловіка і жінки. Діти мають виховуватись без обтяжливих стереотипів, зростати в атмосфері поваги до кожної людини. Саме такі умови й ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com