Друга модель характерна для окремих різновидів масового і для вибіркового навчання загалом, - учитель спілкується з групою учнів одночасно. Група може включати 40-50 учнів. Склад класу може бути гомогенний або гетерогенний за віком.
Третя модель дидактичної взаємодії народилася в процесі становлення академічного навчання. Велика кількість слухачів (60-80 і більше) різного віку, неоднаковий рівень підготовки виключають можливість індивідуального контакту з учнем.
Впродовж століть форми організації навчання змінювалися так:
Цей процес триває, що свідчить про історичний характер форм організації навчання як дидактичної категорії.
3. Класно-урочна система як різновид масового навчання.
Урок як форма організації навчання належить до класно-урочної системи, що є різновидом масового навчання. Суть цієї системи в тому, що учнів одного і того самого віку й рівня розвитку розподіляють по класах; заняття проводять поурочне за заздалегідь складеним планом і розкладом; усі учні класу опрацьовують однаковий навчальний матеріал.
Характерні особливості класно-урочної системи навчання:
1. Визначено час для навчальних занять протягом року і на кожний день, структуру навчального року (початок, кінець чверті), розклад на тиждень, день. Виділено нормований час на щоденні заняття (35-45 хв.). Звідси назва "урочна" система. Поділ навчального часу на уроки. На кожному уроці вивчають певну навчальну дисципліну (предметна система навчання) і певний зміст навчального матеріалу.
2. Однорідний віковий склад і рівень розвитку членів навчальної групи, тобто класу, який зберігається протягом усього часу навчання. Звідси назва "класно-урочна" система.
Урок - одна з ланок класно-урочної системи, якою передбачено роботу вчителя із сталою групою дітей одного віку і рівня розвитку за постійним розкладом, у певному режимі.
Кожний урок є організаційно, логічно і психологічно завершеним цілим (за М.Г. Казанським).
Організаційна цілісність і завершеність уроку полягає в тому, що він починається і закінчується в чітко визначений час; учні і вчителі готуються до у року; роботу учнів вміло сплановано; час розподілено раціонально.
Логічна цілісність в певному змісті уроку, розкривається в системі уявлень і понять, окремих питаннях, підпорядкованих темі, плану. Пояснення проводиться індуктивним або дедуктивним шляхом і забезпечує відповідну логіку засвоєння.
Психологічної цілісності досягають урахуванням закономірностей процесу пізнання, цілеспрямованим формуванням в учнів мотивації навчання.
Кожний урок є частиною певного навчального предмета і має визначену дидактичну мету, зумовлену його місцем у навчальному курсі, розділі, темі.
4. ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА УРОЦІ.
Ефективність навчального процесу в сучасній школі залежить від таких обов’язкових умов:
1. Єдності освітніх, розвивальних і виховних завдань.
2. Опори на особистий досвід учнів, зв’язок навчання з життям.
3. Формування і розвитку навчальних інтересів і розумової самостійності, активності школярів.
4. Систематичного контролю за навчальною діяльністю учнів.
5. Диференціації та індивідуалізації навчального процесу. Ефективність роботи вчителя забезпечує й додержання вимог до організації уроку як структурної одиниці навчального процесу. До уроку ставляться такі вимоги:
Це цікаво:
Друге народження педології
Невідкладне завдання. У пошуках найсприятливіших умов для розвитку дитячої індивідуальності радянська педагогічна наука (в тому числі дитяча й педагогічна психологія) все частіше звертається до тих сторінок своєї порівняно недавньої історії, що пов'язані з так званою педологією (гр. раіdos - дитина ...
Організація та проведення позакласного заняття у 11 класі
На другій неділі своєї практики я вирішив провести з учнями 11 класу позакласний захід. Трохи поміркувавши над вибором теми заходу, я розпочав підготовку до його проведення. Спочатку я проконсультувався з класним керівником щодо проведення ним подібних занять і розпочав збір матеріалу стосовно поза ...
Основні підходи науковців до розуміння соціально-педагогічних характеристик
дітей «групи ризику»
Системна криза, що охопила все світове співтовариство, характеризується такими загальними для різних країн ознаками, як посилення соціальної відчуженості серед молоді, все більше поширення в дитячому середовищі саморуйнівної поведінки, що зумовлює злочинність, проституцію, наркоманію, алкоголізм та ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.