Умови здійснення концепції виховання

Величезне навчально-виховне значення у процесі становлення фахівців має рівень професійної підготовки викладацького складу. Медицина України вступає в етап кардинальних змін, пов'язаних з впровадженням цифрових і інформаційних технологій, а також із зростаючим зближенням, з комп'ютерною технікою, новітніми методами дослідження, діагностики та лікування хвороб.

Лише людина, що відбулася як фахівець здатна прищепити студентові відчуття гордості за обрану професію і прагнення до творчої самореалізації.

Головним пунктом побудови програми виховання студентів і СОМУ повинна стати турбота про якість науково-педагогічної діяльності викладацького складу, дотриманні викладачами і співробітниками правових і етичних норм, правил поведінки і внутрішнього розпорядку, дотримання Статуту СОМУ.

Виховна місія викладача виявляється у кожному факті його поведінки і діяльності, в його зовнішності, манері мови і спілкування. Знання, отримані студентами на лекціях, семінарах, поза стінами навчального закладу, стають головним джерелом їх інтелектуального і духовного розвитку.

Демонструючи прихильність традиціям і цінностям академічного суспільства, викладач сприяє їх засвоєнню самими студентами, усвідомленню ними своїй належності до училищної корпорації і професійного співтовариства. Реалізація місії вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації вимагає від відділень училища створення освітнього середовища, в якому визначальну роль грає науково-дослідницька діяльність.

Планує і організовує виховання студентів училища заступник директора з гуманітарної освіти та виховання. У своїй діяльності він спирається на завідуючих відділеннями, кураторів академічних груп, вихователя гуртожитку, студентське самоврядування та актив студентських груп.

До важливіших умов реалізації концепції виховання можна віднести:

• надання студентам можливості до самореалізації за інтересами і здібностями;

• орієнтація на конкретний кінцевий результат при загальному прагненні до підвищення ефективності виховних дій;

• спирання на творчу активність студентських колективів;

• ефективне використання гнучкої системи стимулювання, заохочень всіх учасників виховного процесу;

• поєднання завдань виховної діяльності з вирішенням соціальних проблем студентської молоді;

• включення показників участі викладацького складу у вихованні студентів у оцінку їх діяльності в період атестації і навантаженні;

• оптимальне планування виховної роботи на відділеннях, в академічних групах;

• постійне вивчення, узагальнення, поширення позитивного досвіду роботи.

В умовах сучасної України система виховання має досить динамічний характер, що містить як норми, традиції і звичаї колишньої епохи, так і норми, що відповідають вимогам сьогодення.

Створюючи систему виховання, важливо визначити норми соціального

життя суспільства в якості цілей та завдань етичного виховання для того, щоб сформувати у молодої людини відповідні риси і якості, що спів- полягають з системою цінностей, які функціонують у даному суспільстві.

Критерієм ефективності етичного виховання студентів є рівень знань і переконання у необхідності виконання норм життя, умінні застосовувати ці знання в різних життєвих ситуаціях.

Це цікаво:

Зарубіжний досвід організації профільного навчання у старшій школі
Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно потребує від української школи відповідної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широ ...

Особливості використання дидактичної гри на уроках української мови
Гра належить до нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання, дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, ро ...

Теоретичні основи ознайомлення першокласників з природою
Джерелом знань про зміни в природі по сезонах є спостереження, що їх проводять шестилітні діти на екскурсіях, цільових прогулянках, а пізніше – і самостійно. У процесі безпосереднього спілкування з природою розв’язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню п ...