Поняття психоемоційного стану

Сторінка 2

А.А. Реан, А.Р. Кудашев, А.А. Баранов зазначають, що адаптована особистість – це особистість, яка знаходиться не завжди, але в більшій мірі в адаптованому стані і володіє високорозвинутими здібностями і уміннями до виходу із дезадаптованого стану, «зняттю» дезадаптованих факторів.

Б.М. Теплов вважав, що адаптація залежить від загальних і парціальних властивостей нервової системи, від індивідуальної здатності до саморегуляції, а між загальними і парціальними властивостями нервової системи існують функціонально-психологічні відмінності: загальні властивості є основою темпераменту, а парціальні – спеціальних здібностей.

Адаптація носить колективний характер (конкретні умови окремого вузу), це безперервний процес, який не припиняється ні на день, також цей процес відбувається з коливаннями, навіть впродовж одного дня відбуваються перемикання в найрізноманітніші сфери (діяльність, спілкування, самосвідомість).

О.В. Анякіна, Л.Н. Юр’єва, В.Є. Семеніхіна вважають, що період переходу від шкільного стереотипу навчання до студентського відіграє важливу роль у подальшому стані рівня здоров’я молодого організму. Напруга адаптаційно-компенсаторних механізмів через значне збільшення об’ємів нової та різнопланової інформації, стресових ситуацій, пов’язаних із заліками, іспитами, порушення режиму життя, адаптація до нового, «дорослого» колективу, дефіцит часу може призводити не тільки до тимчасових порушень психічної адаптації, але й до формування хвороби, особливо невротичного рівня.

Варто відзначити, що навчання у вищому навчальному закладі є природною моделлю, яка дозволяє спостерігати й вивчати розвиток процесів пристосування зростаючого організму до умов, які змінилися, або дезадаптації у випадку невідповідності чи виснаження компенсаторних можливостей організму, що зростає, при зміні вимог до рівня психічного здоров’я студентів.

На фоні розвитку хронічної перевтоми ( за О.Г Морозом) формуються спочатку реакції психічної дезадаптації, тобто погіршення психоемоційного стану, а потім – невротичні психічні розлади.

Ю.А. Александровський, А.В. Крижанівський зазначають, що спочатку ці розлади позбавлені чіткої клінічної форми й відрізняються невизначеністю своїх меж, що робить їх важкими для ідентифікації. Їх важко відмежувати не тільки від хвороби, але й від норми, тому, що не існує безперечних визначень хвороби, норми та здоров’я. Їх позначають як «явища, схожі на патологічні», «аналоги симптому», «неповний синдром», «компонент синдрому».

У механізмі порушень психічної адаптації провідне місце займають порушення в психоемоційній сфері (за О.Г. Морозом).

Неповна адаптація студентів, нерідко призводить до розвитку тривалої психоемоційної перенапруги, яка супроводжується нестійкістю різних систем організму (нервово-психічні, соматичні порушення).

Таким чином, можна зробити висновок, що психоемоційний стан – один з можливих режимів життєдіяльності людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні – системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне сприйняття зовнішнього світу. Вони є одночасно як зрізами динаміки особистості, так і інтегральними реакціями особистості, обумовленими її відносинами, поведінковими потребами, цілями активності й адаптивності в оточуючому середовищі. Психологічна адаптація розуміється як один із провідних чинників і як необхідна умова соціалізації. Особливою групою ризику у формуванні розладів психоемоційного стану є особи, праця яких пов'язана з нервовою та психічною напругою. До цієї групи, перш за все, треба віднести студентів, особливо перших курсів, тобто осіб, які займаються напруженою розумовою працею.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Особливості роботи з задачами на оподаткування
Невід’ємною частиною економічного всеобучу в умовах ринкових відносин України є знання про сплату податків та вміння їх нараховувати. За допомогою математичних методів, з якими учні знайомляться під час шкільних занять з математики, можна розкрити зміст багатьох податкових термінів, операцій та зал ...

Нестандартні форми і методи навчання у системі розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова
Яким же має бути урок розвивального навчання? Урок – це уніфікована форма навчання в школі. У сучасному трактуванні – це одна з форм навчання, яка передбачає цілеспрямовану, чітко організовану, насичену відповідним змістом й методично обладнану систему пізнавального і виховую чого спілкування, взає ...

Метод проектів як педагогічна технологія
Процес роботи за методом проектів складається з кількох основних етапів, назви і зміст яких незначно відмінні у різних авторів. Якщо узагальнити історичний досвід розробки методу проектів, то можна виділити такі основні його етапи. Вибір теми. Учні пропонують теми, а вчитель допомагає їм у виборі о ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com