Поширеність розладів психоемоційного стану першокурсників

Найбільш загальне розуміння психоемоційного стану, який виникає у нових незвичних умовах, передбачає формування психологічних механізмів, завдяки яким особа забезпечує свою безпеку і адекватну орієнтацію в новій ситуації. При успішній адаптації особистість отримує можливість максимально успішної самореалізації без надмірних зусиль і значних зрушень у психоемоційному стані .

Проблема психоемоційного стану в навчальній діяльності в період докорінної зміни системи вищої освіти потребує розробки нових підходів до вивчення психологічного стану студентської молоді. Особливу увагу привертають питання динаміки виникнення певних суб’єктивних переживань, які супроводжують стани психоемоційної напруги в процесі навчальної діяльності.

Особливо гостро інтенсивна розумова робота відбивається на стані центральної нервової системи (далі ЦНС) і на протіканні психічних процесів. Велике навантаження на ЦНС і на її вищий відділ – кору головного мозку проявляється переважно в таких психічних процесах, як увага, сприйняття, мислення, аналіз, пам’ять, емоції. У мозку з найбільшою інтенсивністю протікають процеси обміну речовин, він становить 2-2,5% від загальної маси тіла, споживає 15-20% кисню, що надходить у внутрішнє середовище організму, і для нормального прояву своїх функцій мозок повинен мати високий рівень стабільності кровообігу.

Однак, багато факторів, супутніх розумовій діяльності студентів перших курсів, знижують ефективність кровообігу в головному мозку, погіршують його кровопостачання. До них відносяться: тривале перебування в положенні сидячи за столом, нервово-психічне напруження, негативні емоції, напружена робота в умовах дефіциту часу, висока відповідальність за результати засвоєння знань.

Тривала напружена розумова робота знижує також можливості організму до її якісного продовження, наступає стомлення, як нормальна реакція організму. Стомлення може викликати стан втоми, що з'являється перед настанням стомлення і є суб'єктивним почуттям людини. Втома наростає при нерозумінні значення виконуваної роботи, незадоволення її результатами, що часто спостерігається у студентів перших курсів.

В науковій літературі висвітлені положення про залежність психоемоційного стану від року навчання. Найбільш вірогідним періодом погіршення психоемоційного стану вважається перший рік навчання тому, що студенту необхідно перейти на нову систему здобування знань, змінити поведінку, адаптуватись до динаміки навчального процесу.

Було виявлено, що у студентів першого року навчання у вищому навчальному закладі показники здоров’я нижче середнього рівня становили в цілому по Україні у 73,1% опитаних студентів. При цьому за період навчального року в закладі освіти кількість студентів з низьким рівнем здоров’я збільшується з 44,1% на початку року до 46,5% в кінці. Такі незадовільні зміни у здоров’ї студентів безумовно пов’язані з великим стресовим навантаженням, перевтомленням, зниженням можливостей зорового апарату, у неналежному стані знаходиться і опорно-руховий апарат, що негативно впливає на психоемоційний стан.

При аналізі психоемоційного стану студентів вищих навчальних закладів було виявлено наступне:

по – перше, за даними стресогенності життєвих подій встановлено, що пороговий ступінь стресу мають 61,1% студентів.

по – друге, при аналізі таких сфер життя, як здоров’я, особисті контакти, спосіб життя, внутрішній спокій, побут, професійне життя, вченими було виявлено, що найбільш стресогенними сферами життя студентів є: проблеми у побуті, способі життя і внутрішньому спокої .

Оскільки резервні можливості організму не безмежні, довготривале стресове навантаження може призвести до виснаження та порушення адаптаційних властивостей організму та погіршення психоемоційного стану.

Таким чином, погіршення психоемоційного стану, що пов’язане з закінченням школи і вступом до вищого навчального закладу, новим колективом та умовами навчання, призводить до розбалансованості нервової системи, перевтоми, яка обумовлює зниження працездатності, підвищення роздратованості та збільшення агресивних настроїв і ризику нещасних випадків. Тому дуже важливим є виявлення розладів та корекція психоемоційного стану першокурсників на початку навчального року.

Підводячи підсумок вищезазначеного, можна зробити висновок, що психоемоційний стан – один з можливих режимів життєдіяльності людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні – системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне сприйняття зовнішнього світу. Вони є одночасно як зрізами динаміки особистості, так і інтегральними реакціями особистості, обумовленими її відносинами, поведінковими потребами, цілями активності й адаптивності в оточуючому середовищі. У психоемоційних станах поєднуються характеристики психічних процесів і властивостей особистості. Аналіз психоемоційного стану дає змогу прогнозувати поведінку особистості, її розвиток та самозростання. Психоемоційні стани групують за різними ознаками. За психологічними ознаками, залежно від роду занять особистості, за роллю в структурі особистості, за глибиною переживань, за характером впливу на особистість, колектив (групу), за тривалістю, за ступенем усвідомленості.

Це цікаво:

Фактори впливу на оцінювання знань
Організація процесу комплексної діагностики передбачає виявлення таких принципових питань: Що перевіряти? — Які групи компетентностей, якостей, умінь чи навичок майбутнього фахівця мають бути сформовані в процесі навчання. Який навчальний матеріал потрібно перевіряти? — Які вузлові елементи бази зн ...

Вплив підлітків на процес та механізми адаптування їх однолітків
Робота психолога зі старшокласниками легша, ніж із підлітками, бо актуальна у підлітковому віці проблема мотивації навчання – відходить на 2 місце. Втрачають своє значення і багато інших проблем. Але їх заступають нові. Для десятикласників важливою стає соціально – психологічна адаптація до нового ...

Особливості використання комп’ютерних технологій у розвитку молодших школярів
Загальновідомо, що, у молодшому віці, починаючи з 4-х років, іде активне формування знань, умінь, навичок знакового письма, читання й лічби. Уже на початку навчання в школі учні відрізняються один від одного рівнем обізнаності з навколишнім світом, спостережливістю, умінням думати, запам'ятовувати ...