Поняття фізичного виховання

Найважливіше місце в науковій організації праці студента займає фізичне виховання, функції якого у вищий школі багатогранні та істотно впливають на навчально-пізнавальну, професійну та соціальну діяльність студента. Фізичне виховання впливає на формування духовної культури, естетичних смаків, моральних норм, покращує настрій, загальний та психоемоційний стан організму, підвищує пам’ять та увагу.

На думку М.С. Абразова, сучасний фахівець повинний відзначатися не тільки високим рівнем професійної підготовки, але і гарним здоров’ям.

У світлі сучасних представлень про здоров'я людини зростає значення раціонального організованого фізичного виховання у вузах, що стає найважливішим фактором забезпечення високого функціонального стану організму й оптимальної розумової працездатності студентів.

Процес навчання вимагає напруги пам'яті, стійкості і концентрації уваги, часто супроводжується виникненням стресових ситуацій (іспити, заліки), на що вказують багато науковців.

Поєднання зниження м'язової навантаження з наростанням інтенсивності нервово-психічної діяльності сприяє погіршення працездатності, зниження стійкості до простудних захворювань, передчасному старінню та збільшенню рівня захворюваності. Зниження рухової активності в першу чергу позначається на прояві порушень з боку нервової, серцево-судинної систем, органів дихання, системи травлення.

По відношенню до терміну «фізичне виховання» існує безліч визначень. Головною причиною такого положення є широта і багатогранність цього поняття. Узагальнення різних поглядів дозволяє зробити висновок про доцільність формулювання визначення цьому поняттю в широкому і вузькому значеннях слова. Відповідно до такого підходу фізичне виховання (в широкому значенні слона) – це вид виховної діяльності, специфічною особливістю якої є управління процесом використовування засобів фізичної культури з метою сприяння гармонійному розвитку людини. Фізичне виховання (у вузькому значенні слова) – це педагогічний процес, змістом якого є розвиток і вдосконалення рухових можливостей людини.

М.С. Герцик, О.М. Вацеба визначають термін «фізичне виховання», як спеціально організований процес всебічного розвитку фізичних і морально-вольових здібностей, формування і розвитку життєво важливих рухових навичок, умінь людини.

Дослідник Т.Ю. Демонський, вказує, що фізичне виховання – це процес передачі і результат оволодіння населенням, духовними і матеріальними цінностями, накопиченими у сфері фізичної культури.

На думку Т.Ю. Круцевич, фізичне виховання — це спеціалізований педагогічний процес цілеспрямованого систематичного впливу на людину фізичними вправами, силами природи, гігієнічними факторами з метою зміцнення здоров'я, розвитку фізичних якостей, удосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування і поліпшення основних життєво важливих рухових навичок, умінь і зв'язаних з ними знань, забезпечення готовності людини до активної участі б суспільній, виробничій діяльності і культурному житті.

Багато вчених вважають, що фізичне виховання розглядається як педагогічна категорія, що передбачає педагогічно цілеспрямовану організацію діяльності, спілкування людини, які сприяють формуванню у вихованців певного ставлення до оточуючого світу, до самого себе, моральних норм і правил поведінки.

Метою фізичного виховання у вищих навчальних закладах є сприяння підготовці гармонійно розвинених, висококваліфікованих фахівців і послідовне формування фізичної, культури особистості фахівця відповідного рівня освіти («бакалавр», «спеціаліст», «магістр»).

У процесі навчання у вузі за курсом фізичного виховання передбачається вирішення наступних завдань:

– виховання у студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей;

– готовності до високопродуктивної праці;

– збереження і зміцнення здоров'я студентів;

– сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму;

Це цікаво:

Суть, мета та завдання позаурочної роботи з трудового навчання
Однією із пріоритетних завдань сучасної школи є створення потрібних і повноцінних умов для особистого розвитку кожної дитини, формування активної позиції кожного учня в навчальному процесі. Тому впровадження активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізн ...

Гра як нетрадиційна форма навчання іноземної мови
Основною формою організації навчального процесу у всіх типах шкіл був і залишається урок. Практика в школі свідчить, що сучасний урок іноземної мови надзвичайно багатогранний процес педагогічної діяльності. Найголовніше в уроці - його цілісність, єдність форми і змісту, реалізація цілей і завдань. ...

Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»
Бесіду можна проводити на всіх етапах уроку природознавства: при опитуванні, вивченні нового матеріалу, актуалізації знань тощо. Це можна показати за допомогою фрагментів уроків з природознавства. Організаційна частина. Її мета – мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу а ...