Застосування гімнастики з метою покращення психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу

Педагогіка і виховання » Фізичне виховання як засіб корекції психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу » Застосування гімнастики з метою покращення психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу

Сторінка 1

Обов’язковим на занятті з фізичного виховання є виконання гігієнічної гімнастики. У гімнастику необхідно включати дихальні вправи, суглобову гімнастику, вправи на розтягнення. Слід, також, виконати циклічні вправи (біг) або танцювальні рухи, при цьому пульс повинен бути не нижче 130, але не више160 ударів на хвилину. Закінчити гімнастику слід обов'язково розслаблюючими і дихальними вправами .

Гігієнічна гімнастика повинна включатись у повсякденний режим так, як вона регулярно впливає на організм людини і тим самим сприяє активізації її основних функцій, підтримання психоемоційного стану.

Робоча поза в осіб розумової праці, у тому числі студентів, є причиною поверхневого дихання, застійні явища в області малого тазу та нижніх кінцівках. При цьому серцево-судинна система працює з меншою інтенсивністю, м’язи нижніх кінцівок знаходяться в розслабленому стані, м’язи грудної клітки скорочені, а м’язи спини розтягнуті. Все це призводить до зменшення кровообігу, зниження обміну речовин, ослаблення скелетних м’язів, що неминуче приводить до погіршення самопочуття та психоемоційного стану.

Тому студентам протягом робочого дня необхідно проводити виробничу гімнастику, куди мають входити вправи для поліпшення кровопостачання нижніх кінцівок, органів малого тазу та черевної порожнини, а також дихальні вправи.

Корекція психоемоційного стану засобами фізичної культури вимагає постійного контролю за фізичним та функціональним станом, дані про яке фіксують у спеціальному щоденнику. Періодично поводять тестування, що визначає функціональні можливості організму, фізичну працездатність, психоемоційний стан. Поліпшення результатів свідчить про правильний підхід до організації заняття, а погіршення результатів – це сигнал про необхідність корекції методики занять. Необхідно щодня поступово, правильно і постійно застосовувати засоби фізичної культури, контролюючи ефективність їх використання.

Великий вклад у формування методик заняття гімнастикою внесли лікарі І. Прошек та Д. Шребер.

Система Прошека включає 14 вправ для різних частин тіла і 3 дихальні вправи. Автор підкреслював, що зі всього різноманіття корисних рухів тіла він вибрав лише 14 найбільш ефективних, які швидко приводять до розвитку найважливіших м’язів і органів нашого тіла. Основним елементом, об’єднуючим вправи Прошека, є скорочення м’язів, що триває близько 6 секунд, яке здійснюється з максимальною силою. При цьому всі рухи повинні проводитися в напруженому стані частин тіла. Прошек наполегливо вимагав обережності, концентрації уваги на стані м’язів.

Майже у всіх вправах присутні глибокий вдих і повний видих через ніс. Це правило дихання відноситься тільки до тих вправ, де скорочуються м’язи спини і живота. При дотриманні його серце і легені працюють безперешкодно. Під час вдиху м’язи залишаються розслабленими, під час видиху – напружуються. Система вправ І. Прошека призначалася як для самостійних занять з метою розвитку тіла, так і як доповнення до інших різновидів фізичних вправ. З одного боку, вона давала можливість розвитку окремих м’язових груп, формування рельєфної мускулатури, з іншої – сприяла вихованню сили волі.

Вправи системи Прошека виконувалися без предметів і яких-небудь спеціальних пристосувань. Прошек підкреслював, що м’язова робота, виконувана за допомогою того, що механічного обтяжило, не збуджує духу і майже не вимагає сили волі. Тому вправи для своєї системи він підбирав виходячи із завдання одночасного і рівного розвитку як сили м’язів, так і сили волі.

Тому, основна умова для всіх вправ – не допускати під час вдиху енергійних м’язових скорочень.

Основний зміст поглядів лікаря Д. Шребера – послідовного захисника німецької школи гімнастики в тому, що тріумф лікування наших днів полягає в розсудливій підтримці сил нашого організму замість користування по можливості більше ліками.

На його думку, рухова діяльність може не тільки уберегти наш організм від тисячі різних функціональних порушень, але і усунути порушення, що вже виявилися. Свою книгу «Домашня лікарська гімнастика для кожної статі і віку», Шребер присвятив опису доцільних вільних рухів тіла без допомоги звичайних снарядів і пристосувань. При цьому він не прагнув цілком охопити всі області так званої лікарської гімнастики і приділяв переважну увагу попередженню різних захворювань і недоліків розвитку. Пропоновані форми рухів, систематизовані автором за анатомічною ознакою, охоплюють всі м’язові групи. Ці форми – принципова основа, що визначає величезну різноманітність рухів.

Таким чином, можна зробити висновок, що засоби фізичної культури, які правильно використовуються, сприяють нормалізації енергетики організму і його психоемоційного та фізичного стану за рахунок зміцнення м'язової системи, а також кістково-зв'язкового апарату та підвищення функціональних можливостей всіх систем організму.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Технологічна готовність вчителя до проектної діяльності
Визначається рівень готовності вчителя до проектної діяльності як середнє арифметичне самооцінки вчителя та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3. № Параметри готовності Самооцінка Експертна оцінка 1. Розуміння суті організаційно-підготовчого етапу проектної діяльності. 2. Розуміння суті операційно- ...

Фізична підготовленість дітей молодшого шкільного віку
Фізична підготовленість випробуваних визначалася за результатами педагогічного тестування, яке констатує рівень виявлення основних рухових якостей: сили (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибок у довжину), силової витривалості (кут у висі), швидкісно-силової витривалості (присідання за 30 ...

Теоретичні засади діяльності учіння
1. Концепція научування та учбова діяльність. 2. Учбова діяльність як психолого-дидактична проблема. 3. Структура учбової діяльності і розвиток учнів. 4. Пізнавальна дія як компонент учіння (дидактичний аспект). Ключові поняття: научування, учіння, структура учбової діяльності, учбова задача, учбов ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com