Види та критерії пізнавальної діяльності

Сторінка 1

Для виявлення рівня сформованості активності особистості необхідно встановити ті критерії, які відбивають сутність явища в працях учених знаходимо не лише критерії активності, а й вимоги до них: критерій повинен фіксувати діяльний стан суб'єкта; має нести інформацію про самостійний характер діяльності людини, відповідати діяльності, в якій виявляється активність, цих вимогах частково знайшли відображення і самі критерії активності, які відбивають об'єктивні результати і характер діяльності, а також суб'єктивні фактори: мотиви, інтерес. В.С. Гурін вважає, що критерій повинен враховувати три параметри: чому і в ім'я чого суб'єкт діє, що він чинить і як, якими засобами користуєтеся й за яких умов, тобто складається відповідно казуальному (чому і для чого), змістовного або результативного (що) та динамічного (як) показників.

Слід відзначити, що серед названих критеріїв визначальним є змістовний показник, тобто врахування результатів діяльності та її характеру. Критерії повинні відбивати ставлення людини до об'єкту пізнання, самого процесу пізнання, тобто суб'єктивні моменти у навчанні учнів. У той же час показники пізнавальної активності мають бути об'єктивними. Важливо враховувати те, як відбувається пізнавальна діяльність, але разом з тим не можна зводити показники якості лише до динамічних показників, бо в пізнавальній діяльності важливе значення оптимальних шляхів досягнення пізнавальної мети, творчий характер діяльності.

Проаналізувавши дослідження з проблем пізнавальної активності, можна виділити різні показники активності. Найчастіше автори називають такі показники: ініціативність, енергійність, інтенсивність діяльності, позитивне ставлення до діяльності (інтерес, допитливість, сумлінність); самодіяльність, саморегуляція, усвідомлення діяльності, воля особистості (наполегливість, завзяття в досягненні мети); цілеспрямованість діяльності, творчість, (в деяких дослідженнях деталізовані критерії інтелектуальної активності школярів: запитання учнів до вчителя; схильність до аналізу помилок, критичність здібність до перенесення знань, оперування здобутими знаннями, уміннями; ступінь участі учня в колективній пізнавальній учбовій діяльності класу; прагнення виявити причини явищ; характер занять у вільний час, виявлення підвищеного інтересу до предмету, прагнення глибоко зрозуміти зміст навчального матеріалу, захоплення новим матеріалом, використання у відповідях додаткової

інформації, вибір складного варіанту завдань; участь у роботі гуртків, відсутність необхідності контролю, прагнення, незважаючи на будь-які труднощі, виконувати завдання. Ці дані свідчать про те, що визначення критеріїв активності автори здійснюють без обґрунтування основи, підстав саме такого підходу. Думаю, що активність — поняття широке, багатоаспектне. Як риса особистості активність перебуває у стані постійної зміни, що також ускладнює її характеристику. Все це вимагає визначення певних видів активності, що дасть змогу більш конкретно говорити про критерії. Як бачимо активність особи лише в її готовності прагненні до діяльності, то це ще не виконання певних дій. Тому назвемо цю активність потенційною. Такий термін зустрічається і в деяких дослідженнях автори розрізняють активність актуальну (дійсну) і потенційну (можливу).

В учбовій діяльності готовність, прагнення до оволодіння об'єктом пізнання виявляють себе в усвідомленні мети, яку поставив учитель або сам учень, а також у певному інтересі до проблеми, допитливості. Але готовність до діяльності, інтерес ще не означає реалізації потреб у конкретних умовах.

У таких випадках важливим є механізм волі—однієї із властивостей людської психіки, яка виявляється в здібності досягти здійснення поставленої мети та прагнень. Воля при необхідності може переводити потенціальну активність у реальну, тобто сприяє виконанню діяльності (реалізована активність).

Напевне, варто говорити лише про реалізовану активність. У залежності від ставлення особистості до характеру діяльності, яку виконує, можна говорити про її репродуктивну (виконавчу) або творчу активність. Такий підхід знаходимо в багатьох дослідженнях, в яких названі види розглядаються як її рівні. Переважно виділяють такі рівні інтелектуальної активності в залежності від характеру пізнавальної діяльності суб'єкта:

1. Репродуктивний, нижня межа якого характеризується пасивністю, інертністю, відсутністю інтелектуальної ініціативи: ті, що навчаються, залишаються, в основному, в рамках з самого початку знайденого способу дії.

2. Евристичний, котрий характеризується прагненням удосконалити дану діяльність, прагненням шукати нові засоби вирішення завдань.

3. Креативний, найвищий рівень інтелектуальної активності, який характеризується ініціативою в постановці завдань, у прагненні виявити причинні зв'язки та залежності, в умінні переходити до теоретичних узагальнень.

У залежності від характеру пізнавальної діяльності суб'єкта визначають рівні активності. Виділяють чотири рівні пізнавальної активності:

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Організація практичного дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів
Мета дослідження – вивчення зв'язку самооцінки і успішності навчання дітей в молодшому шкільному віці. Гіпотезою дослідження послужило припущення про те, що успішність навчання молодшого школяра визначає особливості і рівень самооцінки. Експеримент проводився в Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ...

Гімнастика як вид фізичного виховання та її вплив на психоемоційний стан студентів першого курсу вищого навчального закладу
У практиці фізичного виховання фізичні вправи застосовуються у вигляді гімнастики, різних видів спорту, ігор і туризму. Гімнастика має велике оздоровчо-гігієнічне значення. Корифеї світової науки велике значення придавали фізичним вправам, особливо гімнастичним, і вважали їх за найкращий засіб підв ...

Методика вивчення повісті «Таємниця трьох невідомих» В. Нестайка
«Таємниця трьох невідомих, або Повість про те, як посварилися Іван Васильович з Павлом Денисовичем і що з того вийшло» - це третя частина уже відомої нам книги Всеволода Нестайка « Тореадори з Васюківки». Щодо вивчення цієї частини на позакласному читанні, то я раджу використати різноманітні методи ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com