Види та критерії пізнавальної діяльності

Сторінка 2

1. Репродуктивна активність, яка характеризується готовністю успішно оволодівати готовими знаннями, активною діяльністю відповідного характеру.

2. Аплікативна активність, для якої характерна готовність до енергійної вибірково-відтворюючої діяльності.

3. Інтерпретована активність, яка відзначає готовність до енергійного тлумачення, роз'яснення, розкриття змісту будь чого.

4. Продуктивна активність, для якої типова готовність до самостійного творення нового. . Г. І. Щукіна фіксує три рівні активності учня:

репродуктивно-наслідувальна активність;

пошуково-виконавська;

творча.

Думаю подібні поділи є умовними і можуть служити лише орієнтирами, реально існують плавні переходи між зазначеними станами.

Т. І. Шамова пов'язує рівні пізнавальної активності з рівнями інтересів та наполегливості школярів, які вони виявляють, коли проникають у сутність явищ у взаємозв'язок між ними, коли оволодівають засобами діяльності. Звідси і рівні: відтворююча активність, інтерпретуюча та творча.

Це свідчить про визначення видів активності за характером.

За змістам активність може бути всебічною (охоплює всі сторони особистості і виявляється в усіх видах діяльності, на заняттях із усіх предметів), однобокою (охоплює в основному один з боків особистості, виявляється лиш в окремих видах діяльності, з окремих навчальних предметів) (10) За тривалістю, відзначають, В. І. Гладких, активність може бути стійкою та тимчасовою за спрямованістю — позитивною і негативною. Все це спонукає визначити пізнавальну активності ситуативну і інтегральну, коли активність піднімається до стійкої риси особистості, яку характеризує чітка спрямованість, певна позиція. Інтегральна активність особистості свідчить про те, що учень не тільки з бажанням засвоїв ту чи іншу тему навчальної програми, основи окремого предмету, пізнав ту чи іншу галузь знань в цілому, а в нього сформована потреба у постійній якісній пізнавальній діяльності, сильні та сталі мотиви такої діяльності. Тому спрямованість визначає загальне домінуюче ставлення до діяльності, позитивну мотивацію, певну систему поглядів, інтересів, ідеалів. Спрямованість виступає як певний генералізуючий початок, який охоплює всі сфери людської психіки — від потреб, до ідеалів.

Пізнавальна активність на рівні спрямованості особистості означає глибоку переконаність учня в необхідності всебічного пізнання, а її вищий рівень носить перетворюючий характер. При цьому в діяльності перетворюється не тільки об'єкт, на який вона спрямована, а й суб'єкт діяльності. Таким чином, для визначення критеріїв активності необхідно врахувати:

1. Вольові зусилля особистості в досягненні мети, що дає змогу говорити про активність потенціальну реалізовану.

2. Характер діяльності суб'єкта, тобто чому він віддає перевагу — ініціативі, самостійності, творчості й відтворенню, копіюванню.

3. Стійкість, всебічність, тривалість, динаміку вияву активності.

Ці фактори створюють можливість визначити такі показники пізнавальної активності: потенціальна активність: допитливість, короткочасний інтерес, є тільки бажання пізнати нове, але воно не реалізується. Реалізована активність:

а) виконавська активність особистості, яка виявляться у репродуктивній діяльності. Учень позитивно ставиться до тих завдань, які йому пропонують інколи, хоч це іноді вимагає переборювання лінощів, небажання В такій діяльності мета, завдання, засоби запропоновані, але сама особа виявляє (енергійність є показником активності, але визначенні її рівня необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів, оскільки швидкість мовної діяльності значною мірою залежить від природжених задатків. Отже, і флегматики і сангвініки здатні до енергійного пізнання), наполегливість, що і забезпечує інтенсивність діяльності. Все це дає зморі говорити про старанність, добросовісність школяра. Виконавча активність може бути зовнішньою, механічною, якщо учні пишуть, слухають, рахуються, ці пронеси у них не завжди пов'язані з внутрішніми по требами пізнавальної діяльності, та внутрішні (вона характерна і для інших видів діяльності, але в; інших рівнях), коли особа приймає мету, засоби пізнавальної діяльності, тобто пізнання мотивоване;

б) реконструктивна активність, яка припускає лише копіювання виконання того, що запропоноване а їй вибір засобів діяльності, використання відомих знань, прийомів дій і в інших ситуаціях;

в) творча активність, показником якої є ініціатива, самостійність у визначенні мети, завдань, засоби пізнання, інтерес, характер діяльності (новизна, своєрідність, ламання традицій та ін.), оптимальність діяльності постійне скорочення кількості дій, операцій, витрати часу сил).

Виконавча, реконструктивна, творча активність може мати характер ситуативний (виявляється епізодично лише в окремих видах діяльності, у певних умовах, постійно), а може виступати як інтегральна якість особи (постійно, у різних видах діяльності).

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Х.Д. Алчевська – пропагандист кращих здобутків української демократичної літератури
Найбільш виразно демократичне спрямування педагогічної системи Х.Д. Алчевської виявляється у її великій тритомній методико-бібліографічній праці, створеній разом із групою педагогів Харківської недільної школи. З ініціативи Алчевської, під її керівництвом і за її найактивнішої участі учительки Харк ...

Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
Одним із завдань вчителя початкової школи є через навчальний матеріал природознавства, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого світу, через правильно організовану діяльність з об’єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині пізнати не лише навкол ...

Роль спадковості і середовища в розвитку і формуванні особистості
Спадковість – це відновлення у нащадків біологічної подібності. У спадковість передаються: тип нервової системи, деякі безумовні рефлекси (оборонний, орієнтовний), конституція тіла, зовнішні ознаки та власне людські задатки (високоорганізований мозок, задатки до мови, ходіння у вертикальному положе ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com