Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності

Сторінка 2

В.Л. Поплужний вважає, де є мислительний процес, обов'язково виникають інтелектуальні почуття. Ця властивість, на думку вченого, говорить про універсальність інтелектуальних почуттів.

Джерелом інтелектуальних почуттів молодшого школяра виступає насамперед навчальна діяльність. У процесі навчання учень не тільки сприймає, запам'ятовує, мислить, уявляє, а й виявляє своє ставлення до того, що вивчає. Навчання, як відомо, спирається на пізнавальну діяльність, а вона, у свою чергу, супроводжується емоційними процесами: дитині подобається або не подобається той чи інший навчальний предмет; вона відчуває задоволення, розв'язавши задачу; переживає здивування, зіткнувшись із незрозумілим. Завдання вчителя — викликати в учнів гаму позитивних емоцій і почуттів: радість успіху, інтерес, захоплення, здивування і тим самим підвищити ефективність навчання. Знання стають дієвими за умови, якщо дитина, здобуваючи їх, відчуває і переживає радість пізнання.

У галузі педагогічної психології не знижує своєї актуальності класифікація почуттів, розроблена К.Д. Ушинським. Надаючи великого значення емоційній сфері, К.Д. Ушинський в антропології «Людина як предмет виховання» приділяє багато уваги аналізу почуттів, які виникають у процесі мислительної діяльності. Він називає їх «душевно-розумовими почуттями». Такі почуття породжуються розумовою оцінкою і супроводжують процес мислення. Провідним душевно-розумовим почуттям, яке функціонує на всіх етапах цього процесу, є, на думку автора, почуття схожості й відмінності, або порівняння. До групи душевно-розумових почуттів К.Д. Ушинський відносить також почуття розумового напруження, чекання, несподіваності, здивування, обману, сумніву, впевненості, непримиренного контрасту, розумового успіху. Між душевно-розумовими почуттями, на його думку, існує взаємозв'язок і взаємо-переходи.

У психологічній науці домінує позиція дослідників про те, що інтелектуальні емоції є не просто супутниками, а й обов'язковими компонентами мислительної діяльності. При цьому мається на увазі, що вона не лише призводить до розгортання емоційних процесів, а й сприяє переходу одного виду інтелектуальних почуттів в інший.

Систематизація доробку науковців, який висвітлено у психолого-педагогічній літературі, дає змогу окреслити досить великий перелік інтелектуальних почуттів, виділених різними вченими.

Цілком правомірним видається з'ясування такого аспекту: які з виділених інтелектуальних почуттів є провідними для молодших школярів?

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та узагальнення педагогічного досвіду дозволили виділити такі провідні інтелектуальні почуття молодших школярів: здивування, зацікавлення, сумнів, упевненість, радість успіху. Перелік похідних емоцій значно ширший і включає не тільки позитивні емоції, а й негативні. До них доцільно віднести задоволення, розчарування, страх, байдужість тощо.

Охарактеризуємо сутність провідних інтелектуальних почуттів молодших школярів. Почуття здивування — це емоційна реакція на зразок «що це таке?», викликана чимось новим, невідомим, цікавим або несподіваним, незвичайним. Дане почуття орієнтує суб'єкта в пізнанні навколишньої дійсності, сповіщає його не тільки про появу нових відомостей, а й про те, що їх важко примирити з тими, які вже є, тобто «презентує» свідомості суперечність між «новим» і «старим».

Почуття здивування є найбільш загальновизнаним науковцями, воно отримало стійкий статус інтелектуального. А.Ейнштейн писав, що діти відрізняються від дорослих тим, що не втратили здатності дивуватися. З віком ця здатність, як правило, регресує.

Вчені вважають, що за умілого управління пізнавальною діяльністю учнів емоція здивування може досягнути апогею. Тільки тоді, наголошував В.О. Сухомлинський, думка в учня працюватиме, якщо в нього виникне здивування: «чому саме так?». Тому урок треба будувати так, щоб учні могли мислити. Подив надає процесу учіння жвавості, розвиває мислення, зумовлює інтерес до навчання, а успішне з'ясування проблемного питання сприяє міцності й усвідомленості знань.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності школярів
У дидактиці під методом навчання (метод з грецької — шлях дослідження, спосіб пізнання) розуміється спосіб навчальної роботи вчителя і організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з розв'язування різних дидактичних завдань. Методи класифікуються за джерелом набуття знань (словесні, наочні, п ...

Атмосферний тиск
Мета: створити умови для розуміння учнями причин існування повітряної оболонки Землі; створити на рівні сприйняття, осмислення і початкового запам’ятовування поняття «атмосферний тиск»; розвивати пізнавальний інтерес учнів до вивчення фізики; розвивати логічне мислення; виховувати увагу, бажання зд ...

Розробка сучасного змісту завдань, форми роботи з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі
Як зазначає у своїй праці «Соціально — педагогічна програма просоціального розвитку старших підлітків як представників молодіжної субкультури засобами сучасної естрадної музики» Лисенко Ю.О., що молодіжна субкультура є складним і багатогранним явищем. Від ціннісного спрямування молодіжної субкульту ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com