Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності

Сторінка 2

В.Л. Поплужний вважає, де є мислительний процес, обов'язково виникають інтелектуальні почуття. Ця властивість, на думку вченого, говорить про універсальність інтелектуальних почуттів.

Джерелом інтелектуальних почуттів молодшого школяра виступає насамперед навчальна діяльність. У процесі навчання учень не тільки сприймає, запам'ятовує, мислить, уявляє, а й виявляє своє ставлення до того, що вивчає. Навчання, як відомо, спирається на пізнавальну діяльність, а вона, у свою чергу, супроводжується емоційними процесами: дитині подобається або не подобається той чи інший навчальний предмет; вона відчуває задоволення, розв'язавши задачу; переживає здивування, зіткнувшись із незрозумілим. Завдання вчителя — викликати в учнів гаму позитивних емоцій і почуттів: радість успіху, інтерес, захоплення, здивування і тим самим підвищити ефективність навчання. Знання стають дієвими за умови, якщо дитина, здобуваючи їх, відчуває і переживає радість пізнання.

У галузі педагогічної психології не знижує своєї актуальності класифікація почуттів, розроблена К.Д. Ушинським. Надаючи великого значення емоційній сфері, К.Д. Ушинський в антропології «Людина як предмет виховання» приділяє багато уваги аналізу почуттів, які виникають у процесі мислительної діяльності. Він називає їх «душевно-розумовими почуттями». Такі почуття породжуються розумовою оцінкою і супроводжують процес мислення. Провідним душевно-розумовим почуттям, яке функціонує на всіх етапах цього процесу, є, на думку автора, почуття схожості й відмінності, або порівняння. До групи душевно-розумових почуттів К.Д. Ушинський відносить також почуття розумового напруження, чекання, несподіваності, здивування, обману, сумніву, впевненості, непримиренного контрасту, розумового успіху. Між душевно-розумовими почуттями, на його думку, існує взаємозв'язок і взаємо-переходи.

У психологічній науці домінує позиція дослідників про те, що інтелектуальні емоції є не просто супутниками, а й обов'язковими компонентами мислительної діяльності. При цьому мається на увазі, що вона не лише призводить до розгортання емоційних процесів, а й сприяє переходу одного виду інтелектуальних почуттів в інший.

Систематизація доробку науковців, який висвітлено у психолого-педагогічній літературі, дає змогу окреслити досить великий перелік інтелектуальних почуттів, виділених різними вченими.

Цілком правомірним видається з'ясування такого аспекту: які з виділених інтелектуальних почуттів є провідними для молодших школярів?

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та узагальнення педагогічного досвіду дозволили виділити такі провідні інтелектуальні почуття молодших школярів: здивування, зацікавлення, сумнів, упевненість, радість успіху. Перелік похідних емоцій значно ширший і включає не тільки позитивні емоції, а й негативні. До них доцільно віднести задоволення, розчарування, страх, байдужість тощо.

Охарактеризуємо сутність провідних інтелектуальних почуттів молодших школярів. Почуття здивування — це емоційна реакція на зразок «що це таке?», викликана чимось новим, невідомим, цікавим або несподіваним, незвичайним. Дане почуття орієнтує суб'єкта в пізнанні навколишньої дійсності, сповіщає його не тільки про появу нових відомостей, а й про те, що їх важко примирити з тими, які вже є, тобто «презентує» свідомості суперечність між «новим» і «старим».

Почуття здивування є найбільш загальновизнаним науковцями, воно отримало стійкий статус інтелектуального. А.Ейнштейн писав, що діти відрізняються від дорослих тим, що не втратили здатності дивуватися. З віком ця здатність, як правило, регресує.

Вчені вважають, що за умілого управління пізнавальною діяльністю учнів емоція здивування може досягнути апогею. Тільки тоді, наголошував В.О. Сухомлинський, думка в учня працюватиме, якщо в нього виникне здивування: «чому саме так?». Тому урок треба будувати так, щоб учні могли мислити. Подив надає процесу учіння жвавості, розвиває мислення, зумовлює інтерес до навчання, а успішне з'ясування проблемного питання сприяє міцності й усвідомленості знань.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Гімнастика як вид фізичного виховання та її вплив на психоемоційний стан студентів першого курсу вищого навчального закладу
У практиці фізичного виховання фізичні вправи застосовуються у вигляді гімнастики, різних видів спорту, ігор і туризму. Гімнастика має велике оздоровчо-гігієнічне значення. Корифеї світової науки велике значення придавали фізичним вправам, особливо гімнастичним, і вважали їх за найкращий засіб підв ...

Розробка нетрадиційних уроків англійської мови для формування іншомовноїсоціокультурної компетенції
Нетрадиційні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмета, але й розвивати їхню творчу самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань. Такі форми проведення занять знімають традиційність уроку, пожвавлюють думку. Відеоурок Цілі уроку: 1) Практична: о ...

Умови екологічного виховання
Мета, зміст і завдання екологічного виховання дітей великою мірою зумовлені наявністю у педагогічному процесі об'єктивних і суб'єктивних умов. При цьому до об'єктивних умов належать: рівень педагогічної діяльності й майстерності вихователів, їх загальна і спеціальна підготовка з питань екологічного ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com