Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності

Здивування є передумовою зацікавленості, проникнення у глибинну сутність явищ.

Зацікавлення характеризується прагненням учня більше дізнатися про предмет чи явище і пов'язаним з новизною захопленням ними. У цьому контексті привертає увагу педагогічний доробок В.О. Сухомлинського, який підкреслював, що « .інтерес — це особливе емоційне забарвлення думок, що супроводжують процес оволодіння знаннями», а тому «навчання повинно бути цікавим, захоплюючим», оскільки «чим цікавіше дитині те, що вивчається, тим більше зосереджує вона увагу, тим глибше засвоюються знання».

Знання тоді є цікавими для учнів, коли вони містять новизну, всебічно збагачують особистість, коли школярі знають, де, за яких обставин, для чого знадобиться їм нова інформація, у чому полягає її значущість,

З метою емоційного збагачення уроку варто використовувати «цікавинки»: висловлювання відомих учених, письменників і державних діячів, цікаві факти, нестандартні завдання, народні прислів'я, приказки, прикмети, загадки, складання і розв'язування задач на «місцевому» матеріалі тощо. Дійсно, набутий досвід переконує, що використання таких пізнавальних матеріалів на уроках викликає позитивні емоції в учнів, підвищує інтерес до виучуваного.

Науково доведено, що зацікавлення є початком допитливості. Тому вчитель має піклуватися, щоб раніше, ніж сформується допитливість, не заглушити дитячої цікавості.

Сумнів — це невпевненість, невизначеність у своїх діях, у правильності знайденого розв'язку. Почуття сумніву з'являється у тому випадку, коли зроблено певне припущення, але

йому, виявляється, суперечать якісь факти чи теорії. Тоді сумнів спонукає людину до перевірки висунутих нею припущень, пошуку доказів, правильних відповідей на питання, які виникли. Таким чином, здоровий, розумний сумнів — необхідна умова пошук істини.

Відчути задоволення від успіху в роботі — природне бажання людини, один із стимулів саморозвитку, самовдосконалення. Виконавши навчальне завдання, учень прагне показати його вчителеві навіть не для оцінки, а для перевірки самого себе, своїх можливостей. Якщо школяр досяг успіху, він і надалі прагне збагачувати свої знання, особливо тоді, коли його досягнення відзначаються вчителем, учнівським колективом, батьками.

Таким чином, без відчуття задоволення від виконаної роботи неможливо по-справжньому розраховувати на подальші успіхи у подоланні навчальних труднощів. Ось чому знані педагоги-практики радять так добирати для учнів завдання, щоб ті з них, хто потребує стимулювання, підтримки, отримали на відповідному етапі доступне для них завдання, а вже потім переходили до виконання більш складних вправ. Наприклад, Ш.О. Амонашвілі з цією метою пропонує використовувати спеціальні спарені завдання, одне з яких учень може виконати легко, відчуваючи задоволення від успіху в роботі, і воно є основою для подальших зусиль у розв'язанні більш складного завдання. Ситуація успіху, можна створити шляхом диференційованої допомоги школярам під час виконання ними навчальних завдань однакової складності. Так, наприклад, слабким учням можуть надаватися картки-консультації, плани відповіді, які дозволяють їм на цьому рівні підготовки виконати відповідні завдання, а потім вже самостійно, без допомоги виконати вправи, аналогічні попереднім.

Разом із тим психологи попереджують, що ситуаціям запрограмованого успіху притаманні як позитивні, так і негативні моменти. До позитивних належать такі:

— переживання успіху викликає в учня впевненість у власних силах;

— з'являється бажання знову досягти найкращих результатів;

— позитивні емоції, які виникають в результаті успішної діяльності, створюють відчуття внутрішнього благополуччя, яке, у свою чергу, позитивно впливає на загальний стан здоров'я дитини.

Проте науковці вказують і на деякі негативні моменти, що можуть мати місце після пережитого успіху: по-перше, успіх, досягнутий ціною невеликих зусиль, може призвести до переоцінки, точніше до завищеної оцінки своїх можливостей; по-друге, за сильним переживанням будь-якої емоції обов'язково настає розслаблення: якщо в цей час людині запропонувати будь-яку роботу, то вона, швидше всього, буде менш успішна, ніж попередня; по-третє, відчуття успіху не буде таким сильним, якщо результати діяльності не є значущими для суб'єкта.

Це цікаво:

Використання музично-ритмічних вправ на уроках музики в початкових класахта позакласній виховній роботі
Ритмічне чуття слід виховувати в учнів вже з перших уроків у 1-у класі. Спочатку учні повинні навчитись відчувати, а потім відтворювати ритмічну пульсацію. Такі навички слід розвивати на конкретному музичному матеріалі: перед виконанням знайомої пісні, вчитель пропонує дітям одночасно зі співом від ...

Психолого-педагогічні умови формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників
Експериментальне навчання проходило у два етапи, кожний із яких включав в себе три серії завдань. Перші дві серії носили формуючий характер, третя (контрольна)-передбачала певні ефективності проведеного навчання. На першому етапі робота була направлена на усвідомлення дітьми факту необхідності заст ...

Народна педагогіка у системі освіти
У педагогічній практиці ми досить часто стикаємося з поняттями «система виховання» і «виховна система» на підставі того, що у складному полі функціональному педагогічному процесі важливе використання не окремих, розрізнених заходів, а цілісної, продуманої системи багатобічних дій, що повною мірою м ...