Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності

Сторінка 3

Здивування є передумовою зацікавленості, проникнення у глибинну сутність явищ.

Зацікавлення характеризується прагненням учня більше дізнатися про предмет чи явище і пов'язаним з новизною захопленням ними. У цьому контексті привертає увагу педагогічний доробок В.О. Сухомлинського, який підкреслював, що « .інтерес — це особливе емоційне забарвлення думок, що супроводжують процес оволодіння знаннями», а тому «навчання повинно бути цікавим, захоплюючим», оскільки «чим цікавіше дитині те, що вивчається, тим більше зосереджує вона увагу, тим глибше засвоюються знання».

Знання тоді є цікавими для учнів, коли вони містять новизну, всебічно збагачують особистість, коли школярі знають, де, за яких обставин, для чого знадобиться їм нова інформація, у чому полягає її значущість,

З метою емоційного збагачення уроку варто використовувати «цікавинки»: висловлювання відомих учених, письменників і державних діячів, цікаві факти, нестандартні завдання, народні прислів'я, приказки, прикмети, загадки, складання і розв'язування задач на «місцевому» матеріалі тощо. Дійсно, набутий досвід переконує, що використання таких пізнавальних матеріалів на уроках викликає позитивні емоції в учнів, підвищує інтерес до виучуваного.

Науково доведено, що зацікавлення є початком допитливості. Тому вчитель має піклуватися, щоб раніше, ніж сформується допитливість, не заглушити дитячої цікавості.

Сумнів — це невпевненість, невизначеність у своїх діях, у правильності знайденого розв'язку. Почуття сумніву з'являється у тому випадку, коли зроблено певне припущення, але

йому, виявляється, суперечать якісь факти чи теорії. Тоді сумнів спонукає людину до перевірки висунутих нею припущень, пошуку доказів, правильних відповідей на питання, які виникли. Таким чином, здоровий, розумний сумнів — необхідна умова пошук істини.

Відчути задоволення від успіху в роботі — природне бажання людини, один із стимулів саморозвитку, самовдосконалення. Виконавши навчальне завдання, учень прагне показати його вчителеві навіть не для оцінки, а для перевірки самого себе, своїх можливостей. Якщо школяр досяг успіху, він і надалі прагне збагачувати свої знання, особливо тоді, коли його досягнення відзначаються вчителем, учнівським колективом, батьками.

Таким чином, без відчуття задоволення від виконаної роботи неможливо по-справжньому розраховувати на подальші успіхи у подоланні навчальних труднощів. Ось чому знані педагоги-практики радять так добирати для учнів завдання, щоб ті з них, хто потребує стимулювання, підтримки, отримали на відповідному етапі доступне для них завдання, а вже потім переходили до виконання більш складних вправ. Наприклад, Ш.О. Амонашвілі з цією метою пропонує використовувати спеціальні спарені завдання, одне з яких учень може виконати легко, відчуваючи задоволення від успіху в роботі, і воно є основою для подальших зусиль у розв'язанні більш складного завдання. Ситуація успіху, можна створити шляхом диференційованої допомоги школярам під час виконання ними навчальних завдань однакової складності. Так, наприклад, слабким учням можуть надаватися картки-консультації, плани відповіді, які дозволяють їм на цьому рівні підготовки виконати відповідні завдання, а потім вже самостійно, без допомоги виконати вправи, аналогічні попереднім.

Разом із тим психологи попереджують, що ситуаціям запрограмованого успіху притаманні як позитивні, так і негативні моменти. До позитивних належать такі:

— переживання успіху викликає в учня впевненість у власних силах;

— з'являється бажання знову досягти найкращих результатів;

— позитивні емоції, які виникають в результаті успішної діяльності, створюють відчуття внутрішнього благополуччя, яке, у свою чергу, позитивно впливає на загальний стан здоров'я дитини.

Проте науковці вказують і на деякі негативні моменти, що можуть мати місце після пережитого успіху: по-перше, успіх, досягнутий ціною невеликих зусиль, може призвести до переоцінки, точніше до завищеної оцінки своїх можливостей; по-друге, за сильним переживанням будь-якої емоції обов'язково настає розслаблення: якщо в цей час людині запропонувати будь-яку роботу, то вона, швидше всього, буде менш успішна, ніж попередня; по-третє, відчуття успіху не буде таким сильним, якщо результати діяльності не є значущими для суб'єкта.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Поняття педагогічного спілкування
Педагогічне спілкування — система соціально-психологічної взаємодії між учителем та учнем, спрямована на створення оптимальних соціально-психологічних умов для обопільної діяльності. Для цього педагогові потрібно уміти: оперативно і правильно орієнтуватися в постійно змінюваних умовах спілкування, ...

Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
Педагогічний досвід – сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем в процесі навчально-виховної роботи. Передовий педагогічний досвід – це творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практику роботи засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учні ...

Визначення вагомості фактору
Тепер, за допомогою таблиці Б і формул ми можемо обчислити вагомість фактору. Для цього необхідно, по-перше, знайти ціну одного голосу e: e = 1/96 = 0,01 Вагомість фактору обчислюватиметься за такою формулою: Де ni - кількість голосів, відданих за один фактор. Отже, таблиця В відображає вагомість к ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com