Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності

Сторінка 4

Усе зазначене дозволяє зробити висновок про те, що ситуація запрограмованого успіху — інструмент дуже тонкий, суто індивідуальний.

Визначаючи підґрунтя дослідно-експериментальної роботи, ми природно звернулись до педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, бо саме він створив оригінальну систему розвитку інтелектуальних почуттів в учнів початкових класів [34]. Інтелектуальні почуття, за образним висловлюванням видатного педагога, — це родючий ґрунт, у який падає зерно знань і з якого виростає розум. Дитина, на думку педагога, найкраще сприймає, осмислює і запам'ятовує явища тоді, коли вона їх переживає.

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури з означеної проблеми дозволяє стверджувати, що інтелектуальні почуття є обов'язковими компонентами мислительної діяльності, а їх джерелом у молодшому шкільному віці виступає насамперед навчальний процес. Проте досі відсутня науково обґрунтована педагогічна технологія формування інтелектуальних почуттів молодших школярів. У процесі експериментально-дослідної роботи нам вдалося з'ясувати, що з метою збагачення уроку інтелектуальними почуттями необхідно:

— по-перше, забезпечувати емоційну насиченість змісту навчального матеріалу. При цьому важливо раціонально використовувати емоційний потенціал навчального матеріалу, вміщеного у підручниках, а також доповнювати зміст підручника додатковими пізнавальними відомостями. Інформативності уроку сприяє використання маловідомих фактів, яскравих прикладів, цікавої інформації тощо;

— по-друге, використовувати методи і прийоми навчання з урахуванням їх «емоційного ефекту». Наприклад, на етапі активізації опорних знань — емоційно позитивний зачин уроку, емоційну підготовку учнів до сприймання нового матеріалу; на етапі сприймання нового матеріалу — створення проблемних ситуацій, використання наочності, емоційного ставлення вчителя до того, що вивчається; на етапі усвідомлення та осмислення виучуваного

— образну характеристику понять; на етапі узагальнення, систематизації та застосування набутих знань — дидактичну гру, незвичні способи постановки навчальних завдань, створення ситуації запрограмованого успіху, введення елементів змагання; на етапі контролю та корекції знань — організацію самоконтролю та взаємоконтролю, емоційне оцінювання. При цьому неабиякого значення необхідно надавати створенню емоційно-позитивного фону уроку, стилю спілкування вчителя з учнями, врахуванню індивідуальних особливостей дітей.

Страницы: 1 2 3 4 

Це цікаво:

Проблема виховання характеру людини в педагогічній спадщині К.Д. Ушинського
До питання виховання характеру у спадщині К.Ушинського зверталося чимало вчених минулого й сучасності. Можна відзначити праці П.Пелеха, Г.Костюка, М.Тереховоі, М.Гусака, Б.Мітюрова, В.Струмінського та інших. Проте жоден дослідник не охоплював цю проблему в цілому. Увага зосереджувалася переважно на ...

Експериментальне дослідження на виявлення рівня вихованості моральних якостей старших дошкільників
Для виявлення рівнів вихованості моральних якостей був проведений констатувальний експеримент. Базою дослідження був дошкільний навчальний заклад «Теремок» м. Лохвиці у старшій групі. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5–6 років. Діти були розділені на підгрупи по 10 чоловік. Мета: експери ...

Допрофільна підготовка
Здійснюється у 8–9-х класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі. Основна функція курсів за вибором – профорієнтац ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com