Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності

Сторінка 4

Усе зазначене дозволяє зробити висновок про те, що ситуація запрограмованого успіху — інструмент дуже тонкий, суто індивідуальний.

Визначаючи підґрунтя дослідно-експериментальної роботи, ми природно звернулись до педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, бо саме він створив оригінальну систему розвитку інтелектуальних почуттів в учнів початкових класів [34]. Інтелектуальні почуття, за образним висловлюванням видатного педагога, — це родючий ґрунт, у який падає зерно знань і з якого виростає розум. Дитина, на думку педагога, найкраще сприймає, осмислює і запам'ятовує явища тоді, коли вона їх переживає.

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури з означеної проблеми дозволяє стверджувати, що інтелектуальні почуття є обов'язковими компонентами мислительної діяльності, а їх джерелом у молодшому шкільному віці виступає насамперед навчальний процес. Проте досі відсутня науково обґрунтована педагогічна технологія формування інтелектуальних почуттів молодших школярів. У процесі експериментально-дослідної роботи нам вдалося з'ясувати, що з метою збагачення уроку інтелектуальними почуттями необхідно:

— по-перше, забезпечувати емоційну насиченість змісту навчального матеріалу. При цьому важливо раціонально використовувати емоційний потенціал навчального матеріалу, вміщеного у підручниках, а також доповнювати зміст підручника додатковими пізнавальними відомостями. Інформативності уроку сприяє використання маловідомих фактів, яскравих прикладів, цікавої інформації тощо;

— по-друге, використовувати методи і прийоми навчання з урахуванням їх «емоційного ефекту». Наприклад, на етапі активізації опорних знань — емоційно позитивний зачин уроку, емоційну підготовку учнів до сприймання нового матеріалу; на етапі сприймання нового матеріалу — створення проблемних ситуацій, використання наочності, емоційного ставлення вчителя до того, що вивчається; на етапі усвідомлення та осмислення виучуваного

— образну характеристику понять; на етапі узагальнення, систематизації та застосування набутих знань — дидактичну гру, незвичні способи постановки навчальних завдань, створення ситуації запрограмованого успіху, введення елементів змагання; на етапі контролю та корекції знань — організацію самоконтролю та взаємоконтролю, емоційне оцінювання. При цьому неабиякого значення необхідно надавати створенню емоційно-позитивного фону уроку, стилю спілкування вчителя з учнями, врахуванню індивідуальних особливостей дітей.

Страницы: 1 2 3 4 

Це цікаво:

Історія формування середовищного підходу в педагогічній науці
Давно відомо, що предметом наукового дослідження може бути не тільки людина, але й середовище її життєдіяльності. Сучасні вчені вважають, що середовище є одним з вирішальних факторів у розвитку особистості, а людина своїми діями і вчинками активізує елементи середовища і тим самим створює його для ...

Контроль успішності учнів: сутність, основні види
Контроль – це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його результативності. Функції контролю: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управляюча, оцінююча. За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю: - попередній – проводиться в основному з діагн ...

Диференціація курсів російської мови в початкових класах
однорічний курс запроваджується в останній рік початкового навчання грамоти. дворічний курс російської мови запроваджується в останні два роки початкового навчання. Перший рік доцільно відводити розвиткові усного мовлення та опанування грамоти. Підходи до цього етапу в основному ті самі, що і в одн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com