Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності школярів

Найголовнішим критерієм при доборі методів і прийомів навчання має бути ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних здібностей, інтелекту, логічного мислення, ініціативи, творчості особистості, на формування таких її якостей, як сила волі й інтелектуальна витриманість, самосвідомість, саморегуляція тощо.

Відповідність методів і прийомів дидактичним і психологічним принципам навчання — ще одна вимога сучасності.

Великі можливості щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів мають методи проблемного навчання — частково-пошуковий виклад матеріалу, евристична бесіда, дослідницький метод, різні види самостійної роботи, програмоване навчання, зокрема застосування нових інформаційних технологій, персональних комп'ютерів, і т.п. Ефективність самостійної роботи, у свою чергу, залежить значною мірою від її організації. Насамперед слід чітко визначити мету самостійної роботи, дібрати завдання. Вони мають задовольняти такі параметри: чого навчають, чи сприяють більш глибокому усвідомленню теоретичного матеріалу, зокрема нових понять, закріпленню набутих умінь і навичок, чи допомагають перевірити якість засвоєння виучуваних питань. Важливо також оцінити завдання з погляду їх розвиваючого потенціалу і активізації навчальної діяльності учнів, результативності навчання.

Учні повинні одержати від учителя чіткий інструктаж щодо змісту завдань і їх виконання.

Однією з важливих вимог до організації самостійної роботи є рівнева диференціація завдань і диференційована допомога тим, хто її потребує.

Насамперед слід керувати самим процесом самостійної роботи, ретельно продумувати її хід з тим, щоб забезпечити активну, розумову діяльність усіх учнів. З'ясувавши, які варіанти виконання завдань вони можуть запропонувати, дати їм змогу «захистити» свій, оцінити їхню працю. Ті, хто не впорався із завданням, ознайомившись із знахідками однокласників, можуть зробити підсумок про можливі шляхи одержання шуканого результату.

Вартісною є думка С.Л. Рубінштейна про внутрішні стимули активності школяра. Мається на увазі, що будь-який зовнішній вплив (виклад учителем матеріалу) опосередковується внутрішнім сприйманням учня і викликає певну (позитивну або негативну) психологічну реакцію. Остання і визначає характер активності. При позитивній реакції виявлятимуться пізнавальна активність і прагнення засвоїти матеріал, що вивчається. При негативній активність матиме відповідне забарвлення, що часто спричинює неуважність на уроці й намагання заважати працювати іншим учням.

Проводячи самостійну роботу, неприпустимо орієнтувати учнів лише на опрацювання навчального матеріалу за підручником, а вчителя — на перевірку стану його засвоєння. За такої організації навчального процесу нерідко відбувається запам'ятовування нової інформації без належного осмислення, без стимулювання учнів до самостійних суджень, правильних висновків і узагальнень.

Критерієм сформованості прийомів розумової діяльності є уміння учня самостійно організувати свою продуктивну навчальну працю, оцінити її результативність. Для практики навчання актуальним є положення про те, що мислення не може бути зведене до оперування готовими знаннями. За С.Л. Рубінштейном, це насамперед продуктивний процес, який повинен приводити до нових знань, не лише сприяти міцному їх засвоєнню, а й «вихованню справжнього, самостійного, продуктивного, творчого мислення».

Це цікаво:

Умови ефективного розвитку особистості майбутнього фахівця
Становлення особистості професіонала визначається формуванням складних психічних систем регуляції діяльності та формуванням особливостей поведінки. Кожна професія впливає на розвиток схожих рис особистості, її установок, мотиваційної сфери та відповідної системи цінностей. У своєму розвитку особист ...

Наочні засоби навчання і їх класифікація
Використання наочності у навчальному процесі початкової школи відіграє переважно допоміжну роль, однак «іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо сприймати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об’єкт взагалі неможливе». Що ...

Організація проведення і результати педагогічного експерименту
Апробація методики відбувалася на базі Харківської школи №38 під час педагогічної практики. В якості експериментальної групи було обрано 7-а, в якості контрольної групи 7-б клас. Одним із завдань констатувального етапу експерименту було підібрати близькі, за рівнем підготовки до дослідницької діяль ...