Проблемне навчання і його значення для активізації пізнавальної діяльності школярів

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах » Проблемне навчання і його значення для активізації пізнавальної діяльності школярів

Сторінка 1

Як відомо, процес навчання дуже близький до процесу пізнання. Подібна мета пізнання і навчання: пізнати нове явище, обміркувати його або пізнати предмет у його нових, раніш невідомих якостях через визначення тих відносин, в системі яких виступає предмет. Але учні пізнають нове під керівництвом учителя, який передбачає результати пізнавальної діяльності учнів і визначає адекватні шляхи досягнення мети. Якщо вченого у процесі пізнання чекають не тільки успіх, відкриття нового, але й невдачі, розчарування, то учня в його пізнавально-учбовій діяльності чекають у труднощах здобутий успіх, відкриття, відомого науці, людству, але невідомого певній людині.

Учитель для підвищення якості процесу придбання учнем знань має змогу включати його в процес добування знань завдяки створенню проблемних ситуацій. Учень, як і вчений, коли знаходиться в складній ситуації, шукає шляхи переборення труднощів.

Якщо наукове пізнання вимагає активності суб'єкта, то в учбовій діяльності необхідно створювати умови, які сприяли б формуванню активності як передумови успіху в навчанні.

Максимальні умови для організації навчання, в процесі якого відбувається розвиток мислення школяра, формується його пізнавальна активність, самостійність, творчість, створює проблемне навчання. Незважаючи на різні тлумачення поняття «проблемне навчання»: як (методу навчання (М. М. Скаткін, І. Я. Лернер), як принципу навчання (Т.В. Кудрявцев), як особливого підходу до навчання (Т. І. Шамова) і як методичної системи, яка об'єднує різноманітні методи навчання, всі науковці єдині в тому, що ядром проблемного навчання є проблемні ситуації. Все це дає змогу так визначити проблемне навчання: це така організація процесу навчання, основу якої складають проблемні ситуації, визначення проблем і їх вирішення учнями.

Проблемна учбова ситуація — це ситуація, яка виникає у результаті такої організації вчителем взаємодії учня із пізнавальним об'єктом, яка дає змогу відкрити пізнавальні суперечності. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і прагненням розв'язати пізнавальні суперечності. Сутність пізнавального протиріччя полягає в неможливості за допомогою тих знань і засобів, якими володіє учень, вирішити суперечності.

Чітко сформульована суперечність створює певне напруження, яке не спадає доти, аж доки не буде знайдено того факту, засобу, за допомогою яких можна вирішити суперечність. Такі ситуації, як правило, викликають здивування, інтерес і прагнення вийти з цього становища, щоб задовольнити свою допитливість. А це, в свою чергу, вимагає взаємодії суб'єкта з тим об'єктом, який пізнається ним. Проблемні ситуації виникають в умовах теоретичної або практичної діяльності людини саме тему, що вона, має невідомі, начебто незаповнені місця, які необхідно заповнити, ікси, на місце яких необхідно поставити їх значення».

Отже, початком розумового процесу є усвідомлення труднощів, що сприяє осмисленню відношень відомого і невідомого, аналізу цих відношень.

Наступний етап розумової діяльності в умовах проблемного навчання — виділення проблеми. « . Перша ознака думаючої людини — це уміння бачити проблеми там, де вони є».

Результатом розв'язання учбової проблеми є нові для учня знання, які він здобув самостійно у пізнавальній діяльності. В цілому проблема повинна відповідати таким вимогам:

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Діти - радість життя
Сім'я — це геніальне творіння природи й суспільства. Зв'язок двох осіб різної статі, що називається шлюбом, — це не просто природний союз і не просто цивільний договір, а передусім моральний союз, який виникає на основі взаємної любові, на довірі й перетворює подружжя в єдине ціле. Двоє людей, які ...

Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Рівні й критерії оцінювання
Аналіз структури контрольно-оцінної діяльності вчителя та учнів дає змогу визначити основні вимоги до неї. Головна вимога - систематичність, тобто контроль та облік знань слід здійснювати систематично, а не час від часу. При цьому має забезпечуватися система в обліку знань, умінь і навичок. Незважа ...

Логічне та алгоритмічне мислення
математика логічний алгоритм мислення школяр Під логічним мисленням розуміється здатність і уміння дитини молодшого шкільного віку самостійно проводити прості логічні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), а також складені логічні операції (побудова заперечення, твердження і спросту ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com