Проблемне навчання і його значення для активізації пізнавальної діяльності школярів

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах » Проблемне навчання і його значення для активізації пізнавальної діяльності школярів

Сторінка 2

1. Мати пізнавальне утруднення Якщо знань у учнів недостатньо для вирішення конкретної проблеми, то можливості пізнавальної активності обмежені. Учень не відчуває утруднення, він їх не помічає. Якщо знання виходить за межі «знання — незнання», то для учнів старого запасу знань достатньо, тому невідоме не є таким для учнів. Отже, немає і проблеми.

2. Містити психологічний зміст, впливати на емоції учня: викликати подив, коли співставляється нове зі старим, незадоволення запасом знань, які має. Про це в свій час писав К. Д. Ушинський: Предмет для нас повинен представляти новинку, яка або доповнювала, або стверджувала, або розвивала б те, що є в нашій душі, — одним словом, таку новину, яка будь-що змінювала б у слідах, які укоренилися.

3. Спонукати до пропонування різних гіпотез, Щоб учні мали змогу аргументувати ті чи інші гіпотези, або їх пристосовувати.

4. Відбувати специфіку науки, навчального предмету.

Розвиваючи сутність проблемного навчання, його ролі у розвитку людини, деякі дослідники протиставляють продуктивне мислення репродуктивному. Слід підкреслити, що творче мислення не існує цілком відособлено від репродуктивного, воно своїми коріннями входить у репродуктивне, базується на ньому, готується ним. Цей зв'язок відбивається ,в процесі аналізу проблеми суб'єктом. У ситуації утруднення людина оперує тими знаннями і засобами діяльності, якими вже оволоділа. І, якщо їх недостатньо для досягнення мети, тобто коли потреба не реалізується, — починаються пошуку нового, але знову ж суб'єкт спирається на відоме. З другого боку, відсутність достатнього рівня знань веде до того, що індивід не може усвідомити проблему. Співвідношення відомого і невідомого у кожної людини в конкретній проблемній ситуації носить суб'єктивний характер. Тому важливо враховувати індивідуальні особливості школярів у навчанні в процесі проблемного навчання.

Таким чином, проблемне навчання сприяє тому, щоб засвоєння знань було не механічним процесом, коли головний тягар лягає на пам'ять школярів. Оволодіння знаннями залежить не стільки від пам'яті, скільки від тієї діяльності, яку виконує учень. В умовах проблемного навчання учень вчиться знаходити засоби діяльності і творчо їх застосовувати. Систематичне вирішення проблеми школярами вчить свідомо використовувати діалектичний метод пізнання та методи конкретних наук. Навчання максимально наближається до дослідницької діяльності. Учні за допомогою вчителя включаються в активне пізнання світу. Проблемне навчання сприяє формуванню у школярів пізнавальних інтересів: «Пізнавальний інтерес гине без пошуку, творчості, постійного руху процесів пізнання і оновлення знань, умінь та навичок . Але він згасає і тоді, . коли сковується можливість придбання нових знань на базі засвоєного», — пише Г. І. Щукіна.

Слід сказати і про методи проблемного навчання, які вимагають виявлення активності і самостійності учнів різного рівня:

1. Проблемний виклад знань. Сутність його полягає в тому, що вчитель в умовах проблемної ситуації ставить проблему і сам її розв'язує.

2. Вчитель ставить проблему і залучає школярів до її розв'язання, тобто частково-пошуковий метод.

3. Вчитель ставить проблему — учні її розв'язують— пошуковий метод.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Особливості навчальної діяльності молодших школярів
Своєрідність молодшого шкільного віку полягає в тому, що конституційні особливості дитини вже сформовані, а достатнього життєвого досвіду для даної (учбової) діяльності ще немає. Саме це дає змогу простежити зародження індивідуального стилю учбової діяльності (і діяльності в цілому), визначити такі ...

Вивчення напрямів формування позитивної самооцінки у дітей молодшого шкільного віку
Рекомендації вчителю та батькам щодо формування у дитини молодшого шкільного віку позитивної самооцінки За даними Л. І. Божович, правильне формування самооцінки – це один з найважливіших факторів розвитку особистості дитини. Стійка самооцінка формується під впливом оцінки з боку оточуючих (дорослих ...

Функції викладача
Робота за методом проектів вимагає від викладача не так викладання, як створення умов для прояву у студентів інтересу до пізнавальної діяльності, до самоосвіти, до застосування отриманих знань на практиці. В певному сенсі викладач перестає бути «предметником», а перетворюється в педагога широкого п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com