Дослідження мотивів навчальної діяльності та їх впливу на пізнавальну діяльність

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах » Дослідження мотивів навчальної діяльності та їх впливу на пізнавальну діяльність

Активну розумову діяльність учнів у процесі навчання можна забезпечити, створивши відповідні зовнішні і внутрішні умови. До зовнішніх умов належить організація уроку, його зміст, методи роботи вчителя тощо.

Створення внутрішніх умов пов'язане насамперед з формуванням навчальних мотивів, самостійності, виробленням і використанням способів спостереження тощо.

Мотиви навчання щоб дослідити головний мотив навчальної діяльності учнів, я провела спостереження і бесіди з дітьми та їх батьками. Виявилось, що учні 1—4 класів часто називають кілька мотивів і не можуть виділити серед них головного. «У мене переважають оцінки вісім і дев'ять ,— каже Володислав (3 клас). — Коли я приношу менші оцінки, мене лають. Батько сказав мені, якщо я закінчу 3 клас на без вісімок, він мені купить велосипед. Я хочу бути бізнесменом, їм треба багато знати, тому я багато читаю». «Я вчуся для того,— зазначає Віталик (3 клас), — щоб стати хорошою людиною і порадувати маму. Коли я приношу десять і одинадцять , мама мене хвалить. Я вчуся для того, щоб стати лікарем».

Зіставлення відповідей учнів з результатами їх діяльності (в оцінці вчителів і батьків) дало можливість встановити, що для учнів І класу характерний мотив учіння як самоціль («Я розв'язую задачі тому, що хочу навчитись їх розв'язувати», «Я вчусь, щоб навчитись читати»). Такі мотиви становлять близько 40% усіх виявлених мотивів першокласників,що в цілому співпадає з даними досліджень науковців. Проте розвиваючи думку запитанням: «Для чого тобі вміти розв'язувати задачі, читати?», можна виявити інші приховані мотиви. Серед них бажання уникнути покарання «не вивчу уроки, мама не відпустить гуляти на вулицю», «не вивчу уроки, тато буде сваритись, не дозволить гратися комп'ютером».Подібна мотивація характерна для 1, 2, 3 класів і дещо знижується в четвертому. Такий мотив негативно позначається не лише на емоційному стані, самопочутті дитини, а й на її пізнавальній діяльності. Для учнів 2 та 3 класу характерні мотиви радості у зв'язку з одержаною похвалою, бажанням не бути приниженими перед іншими дітьми. Для четвертого класу також характерні ці мотиви. Крім того, чимало учнів четвертого класу зазначають, що вони хочуть добре вчитися, щоб робити приємність близьким людям.

Безпосередніми факторами, які впливають на мотиви навчання молодших учнів, є місце дитини в колективі, усвідомлення нею навчальних успіхів і моральних якостей ровесників та власних, задоволення успіхами в навчанні і місцем у колективі. Ці фактори пов'язані з успішністю і моральними якостями самого учня. Уже в 1 класі діти усвідомлюють, що їх місце серед товаришів і дорослих залежить від успіхів у навчанні. Вирішальними факторами у визначенні місця учнів 1—3 класів у класному колективі є успіхи у навчанні, а також ті моральні якості, які безпосередньо пов'язані з ними (акуратний, старанний тощо). Для учнів 3 класу важливими стають такі якості, як чесність, сміливість, сила тощо. Однак і тут основним фактором, який визначає місце дитини серед її ровесників, є успіхи в навчанні. Тому діти прагнуть краще вчитися, користуватись повагою своїх товаришів.

Викликає тривогу той факт що з 1 по 4 клас збільшується кількість дітей, котрі мотивують свою навчальну діяльність почуттям обов'язку, та зменшується кількість тих, які вчаться з інтересом (близько 50% в четвертому класі, проти 80% у другому).Ставилося питання про втрату інтересу до деяких предметів. Реальнодіючими мотивами є позитивні оцінки чи похвали з боку дорослих. Заради цього дитина готова старанно виконувати завдання вчителя.

Головне завдання педагогів — зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і духовної радості, зазначав Ян Амос Коменський. Дитина має відчути, що навчання -— це не тільки обов'язок.

Це цікаво:

Зміст, форми і методи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні інформаційних технологій
Формування естетичної культури студентів- майбутніх фахівців соціальної сфери при вивченні інформаційних технологій є процесом складним і багатоаспектним. Провідне місце у ньому належить змістовому компоненту, який передбачає, насамперед, наявність системи у змісті художньо-естетичної освіти студен ...

Дидактика як педагогічна теорія навчання
Поняття про дидактику Дидактика – це дисципліна, яка досліджує навчання на теоретичному рівні. Вважається, що цей термін запровадив німецький педагог В.Ратне (1571-1635) для позначення мистецтва навчання. Аналогічно трактував дидактику в видатний чесько-польський педагог Ян Амос Коменський, який у ...

Проблема методів класифікації навчання. Багатогранність поняття
Класифікація методів по характеру (ступеню самостійності й творчості) діяльності тих, яких навчають Цю досить продуктивну класифікацію ще в 1965 р. запропонували И.Я. Лернер і М.Н. Скаткін. Вони запропонували виділити п'ять методів навчання, причому в кожному з наступний ступінь активності й самост ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com