Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах » Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Сторінка 1

У світлі тих вимог, які висуваються до школи на сучасному етапі розвитку суспільства, ще недостатньо розроблене питання перевірки та оцінки знань учнів, виявлення рівня їх сформованості. У багатьох дидактичних працях зазначається, що перевірку знань часто проводять одноманітними методами, що вона не викликає творчої активності учнів. Такої ж думки і вчителі. Із 11 опитаних учителів : «Який, на вашу думку, головний недолік в організації перевірки знань у школі?» 5 відповіло, що перевірка знань забирає багато часу, 4 — що вона має репродуктивний характер, бо учні тільки переказують прочитане, або почуте від учителя. До репродуктивної діяльності учнів спонукає і сам характер запитань типу «скажи», «розкажи», «назви» та ін., запитань традиційних. Вони доречні лише в певних умовах, коли потрібне точне знання фактів, окремих визначень. Але навіть у цьому разі знання фактів повинне мати певний зв'язок з мислительною діяльністю учня, сприяти формуванню активності та самостійності школярів.

На основі аналізу 100 запитань, запропонованих вчителями учням, встановлено, що 5 % вимагало самостійного аналізу явищ, 5 % — самостійного з'ясування причин явищ, 3% — узагальнення відомого, 2 % — виявлення свого ставлення до вчинків героя літературного твору, до розглядуваних подій, 2 % — спонукали до висновків, 1 % — вимагав від учнів виділити в навчальному матеріалі головне, 1 % — спонукав учнів до практичного застосування набутих знань, 2 % — доведення даної тези, порівняння, зіставлення фактів. Решта 80 % запитань вимагали лише відтворити вивчене. Крім того, із загальної кількості запитань, спрямованих на розвиток мислення учнів, більша частина запропоновано на уроках кращих учителів.

Отже, один із головних недоліків організації перевірки — це переважання традиційних запитань під час перевірки знань учнів. Істотним недоліком є й те, що вона, як правило, не викликає в учнів інтересу, активності. Щоб з'ясувати, як учні ставляться до перевірки, їм пропонувалося відповісти на запитання анкети: як їх опитують на уроках; як вони відповідають; яким запитанням віддають перевагу - тим, на які є готові відповіді у підручнику, чи тим, які вимагають використання додаткової літератури; самостійної творчої діяльності, висловлення своїх власних поглядів на факти та явища. Зміст анкети .

1. На які запитання цікавіше відповідати, які відповіді однокласників цікавіше слухати?

а) «легкі», для яких достатньо раз прочитати параграф. Чому ти хочеш відповідати на легкі запитання ?

б) «важкі», ті що потребують добре знати предмет, висловлювати власну думку, читати додаткову літературу?

2. Важкі запитання подобаються тому, що .

а) можна висловити власну думку;

б) порівняти думку з думкою товаришів;

в) не доведеться зубрити;

г) допомагають дізнатися про щось нове.

3. У тебе з'являється відчуття щастя тоді, коли ти даєш правильну відповідь на складне запитання?

Додаткове завдання.

Вибрати одне з двох запитань. Гарна відповідь на перше запитання оцінюється 11-12 балами Правильна відповідь на друге запитання гарантує оцінку не більшу ніж вісім.

1 .Як ти ставишся до Діда, персонажу казки «Кобиляча голова»?

2 . Чим відрізняються долі дідової і бабиної дочок?

Відповідь на друге питання потребує психологічного аналізу характеру другорядного, малопомітного героя. Для відповіді на перше – достатньо бути знайомим зі змістом казки. В анкетуванні взяли участь учні чотирьох четвертих класів (105 учнів) з них - 76 % учнів відповіло, що їм цікаво слухати відповіді товаришів і самим відповідати на так звані важні запитання. Одні віддають перевагу важким запитанням тому, що вони змушують висловлювати власні думки (23 %), іншим подобається, що такі запитання дають змогу порівнювати свої висновки з висновками товаришів (14 %), решта відповіла: цікаві запитання ті, які ліквідують зубріння (8 %), допомагають дізнатись про те, чого не знав раніше (6 %), розв'язання яких приносить моральне задоволення (6 %), на які немає відповіді в підручниках (8 %), 5 % учнів хоч і віддають перевагу важким запитанням, але обґрунтувати цього не можуть, 8 % учнів подобається відповідати на легкі запитання, з тієї причини, що нема ризику отримати погану оцінку .

Частина учнів, яким „подобаються важкі запитання" вибрали друге «легке» завдання (37 учнів)

З 39 учнів, що взялися відповідати на перше питання 17 проявили себе як гарні „психологи", чітко сформулювали власні думки. Вони тонко відчули м'який, поступливий характер діда, зрадливість, його перебування „під бабиною п'ятою". Дехто відзначає винахідливість. Школярі не засуджують гостро цей персонаж і розуміють, що значна відповідальність лежить на бабі. Відповіді інших 22 учнів звелися переважно до переказування тексту.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання
Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм. Будучи неспеци ...

Зарубіжний досвід організації профільного навчання у старшій школі
Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно потребує від української школи відповідної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широ ...

Організація та методика проведення експериментального дослідження
З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі і з’ясування їх впливу на процес формування природничих знань у молодших школярів ми вдалися до експерименту. На першому етапі дослід ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com