Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах » Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Сторінка 2

Таким чином, переважна більшість школярів схильна до відтворюючого типу пізнавальної активності. Проте, більша частина учнів цього не усвідомлює, а тому з задоволенням взяли б участь в обговоренні подібних запитань. Через якийсь час у них повинне з'явитися вміння аналізувати події, явища, людські характери.

Отже, один із головних недоліків традиційної перевірки знань — це те, що вона в більшій мірі сприяє розвитку пам'яті, а не мислення учня, не дає об'єктивної інформації про глибину усвідомленості, гнучкість знань. Оцінка при традиційній перевірці не відбиває розумової активності і самостійності школярів. Про це свідчать і бесіди з відмінниками. Із 20 опитаних відмінників на запитання з тем, які були ними опрацьовані, і за виявлені знання вони одержали п'ятірки, тільки 5 дали повні відповіді на запитання, які вимагали не простого відтворення знань, а уміння їх використовувати в новій ситуації, підходити до відомого

З різних боків, бачити певне явище у взаємозв'язку з іншими явищами, робити особисті висновки, аналізувати факти та ін. учнів зовсім не відповіли на запитання. Таким чином, пануюча в школі перевірка, як правило, лише виявляє поверхневий пласт знань, які мовби вже підготовлені для видачі з лабораторії думки. Самі ж якості розумової праці учня, його успіхи в розвитку спостережливості, мислення, уявлення таке опитування в більшості випадків не спроможне вияснити. Значення перевірки знань більш широке, ніж тільки відображення рівня знань у балах. Розуміння перевірки лише як засобу контролю та обліку знань не відповідає завданням сучасної школи.

Вивчення психологічних аспектів розвитку розумових здібностей, психолого-педагогічних основ формування в учнів пізнавальної активності та результатів проведеного спостереження свідчить про те, що для розвитку творчих здібностей, та активізації пізнавальної діяльності потрібний постійний саморух, зацікавленість, систематична цілеспрямована самостійна навчальна робота. А завданням вчителя є організувати творчу діяльність, що є вищою формою активної самостійної навчальної діяльності. Для цього необхідно постійно пропонувати учням завдання, які потребують активності та самостійності думок, кмітливості, вміння швидко оцінювати ситуацію та реагувати на її зміни.

Щоб зробити процес навчання цікавим, слід добирати нестандартні завдання, які б розвивали логічне мислення, вчили дітей розмірковувати, думати. Водночас потрібно пам'ятати про індивідуальні особливості розвитку учнів. Виконання однотипних вправ призводить до затухання розумової діяльності. Варіативність, навпаки, забезпечує найбільшу гнучкість і рухливість умінь, що формуються, дає можливість використовувати їх у найрізноманітніших умовах. Підсумовуючи дані проведених спостережень, можна зробити такі висновки:

- система методичного забезпечення, яка спрямована на активний пізнавальний пошук, забезпечує інтенсивність розумового розвитку учнів;

- важливою умовою підвищення ефективності перевірки знань є розробка різноманітних засобів активізації учбової діяльності школярів у процесі перевірки знань. Поряд з іншими засобами активізації розумової діяльності учнів (тематичне оцінювання, заліки, організація самоперевірки, взаємоперевірки та ін.) слід назвати використання проблемних запитань і завдань для перевірки знань учнів, що сприяє підвищенню якості навчання;

- з перших днів перебування учнів у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні;

- у навчально-виховному процесі інтелектуальні почуття сприяють пізнавальній активності молодших школярів, розвитку пізнавальних інтересів, формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності, бажання вчитися, а це, у свою чергу, впливає на результативність навчання, якість засвоєння знань.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Місце особистісно орієнтованого підходу у системі навчання іноземних мов
Упродовж 60–80-х років ХХ століття предметом уваги дослідників були різні аспекти означеної проблеми, зокрема увага надавалась іграм і видам вправ у навчанні дошкільників іноземної мови (Г.Ф. Бражникова, Г.П. Глотова, К.А. Родкін, О.С. Ханова, Т.А. Чистякова та ін.), відбору мовного матеріалу для з ...

Особливості змісту педагогічної технології «Будинок вільної дитини»
Центральне місце у педагогічний технології М. Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який є важливим засобом становлення фізичних і психічних функцій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчання письма та елементарної математики. Головну його цінність М. Монтессорі вбачала у сприянні в ...

Психологічні причини Інтернет-залежності
Інформаційна діяльність людини повинна бути на тому рівні, що спілкування "людина - людина" залишиться переважним видом спілкування, а спілкування "людина - машина" буде його лише доповнювати. Комп'ютер повинен не придушувати, а розкріпачує особистість, залишаючи машині - машинн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com