Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах » Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Сторінка 2

Таким чином, переважна більшість школярів схильна до відтворюючого типу пізнавальної активності. Проте, більша частина учнів цього не усвідомлює, а тому з задоволенням взяли б участь в обговоренні подібних запитань. Через якийсь час у них повинне з'явитися вміння аналізувати події, явища, людські характери.

Отже, один із головних недоліків традиційної перевірки знань — це те, що вона в більшій мірі сприяє розвитку пам'яті, а не мислення учня, не дає об'єктивної інформації про глибину усвідомленості, гнучкість знань. Оцінка при традиційній перевірці не відбиває розумової активності і самостійності школярів. Про це свідчать і бесіди з відмінниками. Із 20 опитаних відмінників на запитання з тем, які були ними опрацьовані, і за виявлені знання вони одержали п'ятірки, тільки 5 дали повні відповіді на запитання, які вимагали не простого відтворення знань, а уміння їх використовувати в новій ситуації, підходити до відомого

З різних боків, бачити певне явище у взаємозв'язку з іншими явищами, робити особисті висновки, аналізувати факти та ін. учнів зовсім не відповіли на запитання. Таким чином, пануюча в школі перевірка, як правило, лише виявляє поверхневий пласт знань, які мовби вже підготовлені для видачі з лабораторії думки. Самі ж якості розумової праці учня, його успіхи в розвитку спостережливості, мислення, уявлення таке опитування в більшості випадків не спроможне вияснити. Значення перевірки знань більш широке, ніж тільки відображення рівня знань у балах. Розуміння перевірки лише як засобу контролю та обліку знань не відповідає завданням сучасної школи.

Вивчення психологічних аспектів розвитку розумових здібностей, психолого-педагогічних основ формування в учнів пізнавальної активності та результатів проведеного спостереження свідчить про те, що для розвитку творчих здібностей, та активізації пізнавальної діяльності потрібний постійний саморух, зацікавленість, систематична цілеспрямована самостійна навчальна робота. А завданням вчителя є організувати творчу діяльність, що є вищою формою активної самостійної навчальної діяльності. Для цього необхідно постійно пропонувати учням завдання, які потребують активності та самостійності думок, кмітливості, вміння швидко оцінювати ситуацію та реагувати на її зміни.

Щоб зробити процес навчання цікавим, слід добирати нестандартні завдання, які б розвивали логічне мислення, вчили дітей розмірковувати, думати. Водночас потрібно пам'ятати про індивідуальні особливості розвитку учнів. Виконання однотипних вправ призводить до затухання розумової діяльності. Варіативність, навпаки, забезпечує найбільшу гнучкість і рухливість умінь, що формуються, дає можливість використовувати їх у найрізноманітніших умовах. Підсумовуючи дані проведених спостережень, можна зробити такі висновки:

- система методичного забезпечення, яка спрямована на активний пізнавальний пошук, забезпечує інтенсивність розумового розвитку учнів;

- важливою умовою підвищення ефективності перевірки знань є розробка різноманітних засобів активізації учбової діяльності школярів у процесі перевірки знань. Поряд з іншими засобами активізації розумової діяльності учнів (тематичне оцінювання, заліки, організація самоперевірки, взаємоперевірки та ін.) слід назвати використання проблемних запитань і завдань для перевірки знань учнів, що сприяє підвищенню якості навчання;

- з перших днів перебування учнів у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні;

- у навчально-виховному процесі інтелектуальні почуття сприяють пізнавальній активності молодших школярів, розвитку пізнавальних інтересів, формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності, бажання вчитися, а це, у свою чергу, впливає на результативність навчання, якість засвоєння знань.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Наукова новизна і теоретичне значення дослідженн
База дослідження. Середні загальноосвітні, вищі навчальні заклади та заклади післядипломної освіти України. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше поставлена і комплексно розв’язана проблема змісту і сутності педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу ...

Етапи формування середовищного підходу у педагогічній теорії
Виховні можливості середовища почали враховувати ще в первісному суспільстві, коли поступово відбувався перехід від пристосування до навколишнього середовища до його перетворення в своїх цілях. Соціальний досвід, що постійно накопичувався міг засвоюватися поколіннями тільки за умови цілеспрямовано ...

Авторські пропозиції та їх результативність
Досвід вчителів та наші спостереження (див. 2.1) підтверджують, що характер контактів з учнями залежить від індивідуально-психологічних якостей учителя, що стосуються комунікації, вміння слухати, спостерігати, реагувати на приязнь, симпатію й антипатію, висловлювати накази, доручення, прохання. Зап ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com