Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках у початкових класах » Використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань

Сторінка 2

Таким чином, переважна більшість школярів схильна до відтворюючого типу пізнавальної активності. Проте, більша частина учнів цього не усвідомлює, а тому з задоволенням взяли б участь в обговоренні подібних запитань. Через якийсь час у них повинне з'явитися вміння аналізувати події, явища, людські характери.

Отже, один із головних недоліків традиційної перевірки знань — це те, що вона в більшій мірі сприяє розвитку пам'яті, а не мислення учня, не дає об'єктивної інформації про глибину усвідомленості, гнучкість знань. Оцінка при традиційній перевірці не відбиває розумової активності і самостійності школярів. Про це свідчать і бесіди з відмінниками. Із 20 опитаних відмінників на запитання з тем, які були ними опрацьовані, і за виявлені знання вони одержали п'ятірки, тільки 5 дали повні відповіді на запитання, які вимагали не простого відтворення знань, а уміння їх використовувати в новій ситуації, підходити до відомого

З різних боків, бачити певне явище у взаємозв'язку з іншими явищами, робити особисті висновки, аналізувати факти та ін. учнів зовсім не відповіли на запитання. Таким чином, пануюча в школі перевірка, як правило, лише виявляє поверхневий пласт знань, які мовби вже підготовлені для видачі з лабораторії думки. Самі ж якості розумової праці учня, його успіхи в розвитку спостережливості, мислення, уявлення таке опитування в більшості випадків не спроможне вияснити. Значення перевірки знань більш широке, ніж тільки відображення рівня знань у балах. Розуміння перевірки лише як засобу контролю та обліку знань не відповідає завданням сучасної школи.

Вивчення психологічних аспектів розвитку розумових здібностей, психолого-педагогічних основ формування в учнів пізнавальної активності та результатів проведеного спостереження свідчить про те, що для розвитку творчих здібностей, та активізації пізнавальної діяльності потрібний постійний саморух, зацікавленість, систематична цілеспрямована самостійна навчальна робота. А завданням вчителя є організувати творчу діяльність, що є вищою формою активної самостійної навчальної діяльності. Для цього необхідно постійно пропонувати учням завдання, які потребують активності та самостійності думок, кмітливості, вміння швидко оцінювати ситуацію та реагувати на її зміни.

Щоб зробити процес навчання цікавим, слід добирати нестандартні завдання, які б розвивали логічне мислення, вчили дітей розмірковувати, думати. Водночас потрібно пам'ятати про індивідуальні особливості розвитку учнів. Виконання однотипних вправ призводить до затухання розумової діяльності. Варіативність, навпаки, забезпечує найбільшу гнучкість і рухливість умінь, що формуються, дає можливість використовувати їх у найрізноманітніших умовах. Підсумовуючи дані проведених спостережень, можна зробити такі висновки:

- система методичного забезпечення, яка спрямована на активний пізнавальний пошук, забезпечує інтенсивність розумового розвитку учнів;

- важливою умовою підвищення ефективності перевірки знань є розробка різноманітних засобів активізації учбової діяльності школярів у процесі перевірки знань. Поряд з іншими засобами активізації розумової діяльності учнів (тематичне оцінювання, заліки, організація самоперевірки, взаємоперевірки та ін.) слід назвати використання проблемних запитань і завдань для перевірки знань учнів, що сприяє підвищенню якості навчання;

- з перших днів перебування учнів у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні;

- у навчально-виховному процесі інтелектуальні почуття сприяють пізнавальній активності молодших школярів, розвитку пізнавальних інтересів, формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності, бажання вчитися, а це, у свою чергу, впливає на результативність навчання, якість засвоєння знань.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Історія методів навчання грамоти
Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів. Буквоскладовий метод. Найдавнішим методом навчання грамоти, який довгий час застосовувався в школах Росії, був буквоскладовий метод. Це синтетичний буквений метод. Про ...

Характеристика принципів виховання
Принципи виховання – це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу. Основними принципами виховання є: - цілеспрямованість; - зв’язок з життяим; - єдність свідомості і поведінки; - виховання у п ...

Проблема виховання особистості у колективі в теоретичній спадщині А.С. Макаренка та В.О. Сухомлинського
Вагомий внесок у розробку теорії колективного виховання зробили два видатних педагоги нашої доби: А.С. Макаренко та В.О. Сухомлинський. Тривалий час вважалося, що їхні погляди на сутність проблеми збігалися. В В.О. Сухомлинський, як стверджував С. Соловейчик, життям свої продовжував А.С. Макаренка. ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com