Експериментальне дослідження на виявлення рівня вихованості моральних якостей старших дошкільників

Для виявлення рівнів вихованості моральних якостей був проведений констатувальний експеримент. Базою дослідження був дошкільний навчальний заклад «Теремок» м. Лохвиці у старшій групі. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5–6 років. Діти були розділені на підгрупи по 10 чоловік.

Мета: експериментально дослідити та обґрунтувати рівні вихованості моральних якостей дітей старшого дошкільного віку за наступними показниками: шанобливе ставлення та повага до батьків, чуйність, справедливість, взаємодопомога.

У процесі дослідження були впровадженні наступні методи: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний).

Ми встановили шкалу оцінювання показників.

6 балів – повне проявлення показника.

3 бали – не досить повне проявлення показника.

1 бал – погане проявлення показника.

Також було встановлено такі рівні вихованості моральних якостей старших дошкільників:

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Дамо їм повну характеристеку.

До високого рівня відноситься діти, які шанобливо та з повагою відносяться до батьків, проявляють чуйність, справедливість, взаємодопомогу один до одного.

До середнього рівня відносяться діти, які в недостатньої мірі шанобливо відносяться до батьків, проявляють в недостатньої мірі чуйність, справедливість, взаємодопомогу один одному.

До низького рівня відносяться діти, які епізодично шанобливо відносяться до батьків, епізодично проявляють чуйність, справедливість, взаємодопомогу один одному.

Для виявлення рівня вихованості моральних якостей дітей старшого віку були розроблені такі питання:

1. Як часто ти допомагаєш батькам?

2. Як ти ставишся до менших братів, сестер?

3. Як ти ставишся до своїх товаришів?

4. Як ти ставишся до бабусі та дідуся?

5. Яким чином ти покращуєш настрій своїх батьків?

6. Як ти вважаєш, чому треба поважати старших?

7. Які вірші про матір або тата ти знаєш?

Слід зазначити, що запитання були задані під час індивідуальної бесіди з кожною дитиною.

Результати констатувального експерименту

В результаті проведення констатувального експерименту можна зробити такий висновок, що низький рівень моральної вихованості у 1 підгрупі дітей мають три дитини: Микита К., Ліля А., Даша С. Це 30% від загальної кількості дітей.

Середній рівень мають четверо дітей: Артем С., Свєта Г., Ігор І., Олена М. Що становить 40% від загальної кількості.

А високий рівень у 1 підгрупі мають троє дітей: Максим П.,Марина Ф., Саша Д. Це 30% від загальної кількості.

А результати констатувального експерименту у 2 підгрупі дітей мають наступний вигляд.

З низьким рівнем четверо дітей: Карина Д., Олеся З., Катя М., Ігор Р Це 40% від загальної кількості дітей.

Середній рівень мають також четверо дітей: Михайло О., Ірина А., Марія К., Олена К Це 40% від загальної кількості дітей.

А з високим рівнем у 2 підгрупі лише дві дитини: Олег М., Денис Т Що означає 20% від загальної кількості.

Таким чином ми бачимо, що у другій підгрупі з низьким рівнем дітей більше. Тому саме ця група була обрана як експериментальна.

Діти відображають у сюжетно-рольовій грі предметну трудову діяльність дорослих (приготування їжі, ремонт квартири), стосунки між людьми, суспільну сутність їхньої діяльності (“лікар” уважно вислуховує своїх “пацієнтів”, призначає “лікування”). Конкретні взаємини між персонажами гри можуть бути різними: співпраця, взаємодопомога, турбота одне про одного. Іноді вони проявляють ворожість, грубість, жорстокість, що залежить від конкретних соціальних умов життя і виховання дитини. Одні й ті самі сюжети можуть мати різне смислове наповнення. ДІти спершу зосереджуються на сюжетах, які відображають предметну діяльність дорослих, невдовзі починають відтворювати стосунки людей, а ще через деякий час — суспільні відносини між ними. Це виявляється навіть у характері їхніх суперечок. Старші дошкільники чітко дотримуються обумовлених роллю правил, бурхливо реагують на їх порушення.

Це цікаво:

Особливості організації допрофільного навчання у більченському НВК
Реалізація ідеї профільності старшого ступеня ставить випускника основного ступеня перед необхідністю здійснення відповідального вибору – попереднього самовизначення у стосунку профілюючого напряму власної діяльності. Необхідною умовою створення освітнього простору, що сприяє самовизначенню учня ос ...

Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису
Проблема залучення молодших школярів до мистецтва живопису в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів. Оскільки освіта сьогодення в царині мистецтва набула особистісно-зорієнтованого спрямування, то повноцінне художнє виховання мо ...

Роль наочності у процесі засвоєння навчального матеріалу учнями
Застосування наочних методів навчання на уроці обумовлене дидактич-ним принципом наочності і реалізується у використанні в навчальному процесі, в тому числі і в процесі навчання грамоти, різноманітних наочних посібників. Своє обґрунтування принцип наочності одержав у „Великій дидактиці” Я. А. Комен ...