Еволюція уявлень

Сторінка 1

На нашій Землі людство існує мільйони років. Однак навряд чи хто може собі уявити, щоб члени першої спільноти людей – стада, – сидячи на галявині після полювання, розмірковували про права та обов’язки. Минав час, і люди починали розуміти, що не можна захищати свої права або примусити когось виконувати обов’язки тільки з допомогою сили.

З самого початку людина почала будувати свою поведінку та відносини з іншими людьми , дотримуватись елементарних прав та обов’язків у племені – спільноті людей, об’єднаних кровною спорідненістю. Правило «Кров за кров, життя за життя» з часом поступилося усвідомленню того, що «Життя – природне та невід’ємне право кожної людини».

Розвивалося людина, суспільство, у якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов’язки. Права формувались як результат пошуку взаємовідносин між окремими людьми, між індивідом і спільнотою. У правах людини відбивалися моральні, естетичні, релігійні, культурні та інші правила-норми. З появою майнової нерівності у суспільстві, а потім і з виникненням держави проблема безправ’я одних та всемогутності і інших набувала гостроти.

Ідея прав людини виникла у V – IV ст. до н. е. у стародавніх Афінах і Римі. Громадянин свого полісу – держави – мав перед своєю державою певні обов’язки, але наділявся й деякими правами. Щоправда, права мали не всі. Наприклад, рабів у Стародавньому Римі називали «інструментум вокалум», що дослівно означає – інструмент, що розмовляє. Безправними були жінки, діти.

Не мала прав більшість людей не тільки в період рабовласницьких держав, а й в епоху феодального середньовіччя. Однак уже в цей час англійська аристократія (барони, лицарі) робить крок щодо обмеження всевладдя короля. Так у 1215 р. була прийнята Велика хартія вольностей, яка закріпила положення про те, що вільну людину можна покарати лише за вироком суду.

Закон, прийнятий у період формування буржуазного устрою в Англії у 1679 р., закріпив гарантії недоторканності особистості та інші важливі положення з прав людини. Білль про права 1689 р. закріпив свободу виробів до парламенту та право на подання петиції народу королю.

Подальший розвиток ідеалів свободи і прав людини бачимо у США. Учення про природні права людини розвинуті Т. Пейном і Т. Джефферсеном, були закріплені у Декларації прав Вірджинії 1776 р., надалі розвинуті у Декларації незалежності США 1776 р.

Ідея природних та невід’ємних прав людини, розвинуті вченими епохи просвітництва Ж. –Ж. Руссо, Т. Гоббсом, М. Л. Монтеск’є, стали могутнім фактором Французької революції, яка створила Декларацію прав людини і громадянина 1789 р.

Категорії

Уявлення людини про свої права з плином часу змінюються. Права людини визначають її становище у суспільстві та державі, а також її можливості щодо реалізації власних інтересів і потреб у різних галузях життя.

Наше життя надзвичайно багатоманітне. Досить часто ми навіть не замислюємося над структурою суспільства, у якому живемо; не думаємо, у яких сферах проходить наше життя. А тим часом кожний з нас має безліч прав і обов'язків (про них мова піде пізніше). Права людини об'єднують у групи за сферами її життєдіяльності: особисті (громадянські), політичні, соціальні, економічні та культурні.

Особисті (громадянські) права людини з'явилися найраніше. Рівноправність усіх людей за повної відсутності привілеїв одних за рахунок інших (відсутність дискримінації) права, котрі людство сформулювало так: «Усі люди різні - усі люди рівні». Кожна людина дуже вразлива як фізично, так і духовно. Втручання в її життя порушує комплекс прав, які часто називають «правом на цілісність». До них належать: право на життя; заборона рабства та катувань; свобода місця проживання та пересування; захист честі, гідності та власності; свобода сімейного життя; свобода думки, совісті, віросповідання. Є також комплекс прав, які умовно визначають як «право на незалежний судовий процес». Без них не було б у державі правосуддя, тобто суду, який захищає права людини, суспільства та держави.

До політичних прав належать: свобода зборів і асоціацій; право брати участь у роботі уряду, право обирати та бути обраним, а також ще ціла низка прав. Успішна реалізація цих прав залежить від того, наскільки активно народ бере участь в управлінні своєю державою.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Мета як основний компонент діяльності. функції і фактори постановки цілей
Цілепокладання (цілеутворення) – процес висування цілей діяльності. Основні функції цілепокладання: усвідомлення смислу діяльності і життя в цілому, установка пріоритетів актуальних життєвих задач; планування і проектування (поступове прирощування результатів); економічність (запобігання зайвих зус ...

Основні загартовуючи чинники та їх значення для здоров`я
Минуло не одне тисячоліття з того часу, як людство довідалося про цілющу силу трьох великих лікарів природи: сонця, повітря і води. Саме вони — вода, повітря і сонце — залишаються і досі основними загартовуючими чинниками. До того ж, використані людиною у сполученні з фізичною культурою та правильн ...

Рольова гра як специфічний метод навчання іноземної мови
У наш час знання іноземної мови – не тільки атрибут культурного розвитку людини, але й умова успішної кар’єри. За умов реалізації задач реформи загальноосвітньої школи вчителі й методисти постійно шукають резерви вдосконалення навчально-виховного процесу з англійської мови, підвищення ефективності ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com