Україна й права людини

Сторінка 2

Основні обов'язки людини і громадянина, закріплені в Конституції України, називають конституційними обов'язками. Це насамперед такі:

захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави;

- проходження військової служби відповідно до закону;

- шанування державних символів: Прапора, Герба, Гімну;

- не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки;

сплачувати податки, збори та обов'язкові платежі, встановлені законом;

неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Цікаво, що у Київській Русі договір, що укладався між людьми, мав назву ряд, а людина, яка неухильно виконувала свої обов'язки, - порядною людиною. Виявляється, наша держава висуває до нас не так уже мало обов'язків, додержання яких робить нас порядними людьми і громадянами, гідними жити у такій країні, як наша рідна Україна.

Спроба забезпечити світовий порядок, заснований на безпеці людини та поважанні її життя, честі й гідності, була зроблена у 1919 р. після закінчення Першої світової війни. З цією метою була створена міжнародна організація - Ліга Націй, яка стала прообразом майбутньої Організації Об'єднаних Націй. Однак прихід до влади в ряді країн Європи тоталітарних режимів призвів до того, що у 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Під час війни, яка тривала шість років, світ побачив такі страшні насильства над людиною та людством у цілому, яких до цього воно не знало.

Ще у 1942 р. двадцять шість урядів країн антигітлерівської коаліції підписали Декларацію Об'єднаних Націй. Пізніше цей документ був підписаний ще представниками 21 країни. У вересні 1944 р. США, Велика Британія, СРСР і Китай запропонували створити нову світову організацію. 24 жовтня 1945 р. набув чинності статут новоствореної міжнародної організації, яка дістала назву Організація Об'єднаних Націй - ООН. З моменту її створення піклування про додержання прав людини стало частиною міжнародного права.

До складу ООН входить багато органів, які відіграють вагому роль у галузі прав людини. Одним з таких є Генеральна Асамблея ООН, яка прийняла 10 грудня 1948 р. Загальну декларацію прав людини, що стала точкою відліку у законодавчих зусиллях міжнародного співтовариства щодо створення міжнародних стандартів у сфері прав людини. Рада Безпеки - ще один центральний орган ООН. її першочергове завдання -підтримка міжнародного миру і безпеки, які тісно пов'язані з правами людини. Комісія з прав людини, створена у 1946 р., є головним органом ООН, котрий займається правами людини, її роль в установленні міжнародних стандартів у цій сфері дуже важлива. Вона не лише здійснює нагляд за додержанням прав людини у світі, а й розробляє та приймає багато міжнародних конвенцій з прав людини.

В ООН створена система основних та допоміжних органів, які тією чи іншою мірою контролюють додержання прав людини у світі.

Після закінчення Другої світової війни було укладено більше 40 міжнародних конвенцій з прав людини. Серед них є один, якому належить особливе місце: Загальна декларація прав людини, прийнята 10 грудня 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН. Цей документ часто називають Біблією прав людини, Міжнародним каталогом прав людини, Міжнародним стандартом прав людини. Декларація - своєрідний компас, що вказує усім країнам правильний курс у морі проблем, пов'язаних з правами людини.

За п'ятдесят років існування Загальна декларація набула великої моральної ваги у світі. Вона стала основою для усієї наступної міжнародної та конституційної нормотворчості в галузі прав людини. Її дотримання стало правилом, яке ніде офіційно не закріплене, але повинно виконуватися під загрозою санкцій з боку світового співтовариства.

Будь-яке право, яке має одна особа, передбачає наявність обов'язків у іншої або інших осіб. Права людини забезпечують нормальне існування та розвиток людини у цивілізованому суспільстві та передбачають наявність обов'язків, передусім єдиного представника суспільства - держави. Ці обов'язки різноманітні: іноді держава повинна створити спеціальний механізм реалізації права (наприклад, права на освіту), іноді вона зобов'язана не втручатися сама і забезпечити невтручання інших у реалізацію людиною свого права (наприклад, права на особисте життя). Від того, наскільки успішна діяльність держави у цьому плані, залежить і визнання її цивілізованою та демократичною.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Принцип наочності у навчанні
Коріння принципу наочності знаходимо в народній педагогіці, підтвердженням чого є такі вислови: "Краще раз побачити, ніж сто разів почути", "Бурчання наскучить, приклад научить", "Приклад кращий за правило" та ін. Суть і психологічна основа цього принципу буде зрозуміл ...

Педагогічне значення українського дитячого фольклору
Як зазначено в «Концепції національного виховання», визначальним є принцип народності виховання, що зумовлює потребу у формуванні насамперед національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу. Один із шляхів духовного відродження України — прилучення школярів до українського літературно ...

Основні методи та засоби навчання інженерів-педагогів
Форми і методи організації навчального процесу в навчальних закладах відображають вимоги сучасного ринку праці, рівень розвитку технологій, ступінь розвитку суспільної самосвідомості і часто безпосередньо залежать від цих чинників. Навчальний процес, як такий, не є жорсткою системою. У наш час в Ук ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com