Розвиток видів і процесів пам`яті у дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 7

Почуття, що супроводжують процес запам’ятовування, далеко не байдужi для його протiкання i результату. Якщо школяр працює над матерiалом пасивною, без iнтересу, запам’ятовування виявиться менш успiшним. Запам’ятовування значно виграє, коли виконання завдання внутрiшньо торкається школяра. Радiсть, що дає прояв своїх сил, подолання труднощiв, приносить позитивний ефект i для запам’ятовування навчального матерiалу. Те ж саме можна сказати i щодо задоволення при досягненнi поставленої мети.

Разом з тим, важливо, щоб i сам по собi матерiал, що запам’ятовується, викликав у школярiв позитивне вiдчуття: Це буде сприяти його справжньому засвоєнню i пiдвищувати його виховне значення. Погано, якщо запам’ятовування буде подiбно простому наповненню пам’ятi даними по тому чи iншому шкiльному предметi. Важливо, щоб дослiджуваний матерiал не тiльки наповняв пам’ять учня, але був пропущений крiзь товщу думки i почуття. Це послужить iстотною умовою того, щоб одержання знання стали справжнiм надбанням особистостi школяра i були творчо використанi в його дiяльностi.

Серед умов, що сприяють закрiпленню навчального матерiалу в пам’ятi школярiв, визначене мiсце займає порушення iнтересу до засвоюваних знань. Як показує досвід нашої практичної роботи, що при наявностi iнтересу до змiсту нанчального курсу досягається набагато бiльш мiцне закрiплення матерiалу при меншiй витратi сил, нiж тодi, коли матерiал внутрiшньо не торкається школяра, залишає його емоцiйно холодним.

Учнi зазвичай добросовiсно прагнуть запам’ятати те, що їм задає учитель, але далеко не завжди їм вдається здiйснити своє бажання. Це пов’язано з тим: по-перше тому, що вони прагнуть запам’ятати без попереднього осмислення матерiалу i, подруге, з тим, що вони не володiють рацiональними прийомами запам’ятовування. Тому дуже часто учень забуває те, що вiн міцно, i здавалось би, добре завчив. Забування зрозумiлого матерiалу, осмисленого за змістом протiкає значно повiльнiше, нiж беззмiстовного. Але справа не тiльки в темпi i об’ємi втрат. При вiдтвореннi бездумно заученого матерiалу забуваються як важливi, так i другоряднi частини завченого. В результатi учень вiдтворює якiсь випадковi фрагменти сприйнятого. Хоча вони i збереглись в пам’ятi дитини, але втратили свою значимiсть, так як утримались вiдокремлено вiд решти частин цiлого. При вiдтвореннi осмисленого, зрозумiлого учнем змiсту виявляються забутими другоряднi, якi не мають важливого значення подробицi. Те, що збереглося в пам’ятi, представляє собою «згусток змiсту», найголовнiше, найiстотнiше. Це особливо чiтко виступає тодi, коли при заучуваннi якого-небудь тексту вчитель навчив дiтей узагальненням, видiленню головної думки, коли предметом аналiзу дiтей були не тiльки факти, але i зв’язки мiж ними.

Зберiгання навчального матерiалу в пам’ятi школяра i його забування були вивченi Шардаковим. Найбiльша втрата вiдбувається протягом першого дня. В подальшому вона значно менш значима i зменшується в мiру збiльшення промiжку, що вiддiляє вiдтворення вiд запам’ятання. Вплив повторень виступає дуже чiтко: Завдяки ним збереження матерiалу пiдтримується на досить таки високому рiвнi. Кiлькiсть вiдтвореного матерiалу знижується незначно через великi промiжки часу: 1 -6 мiсяцiв. На цьому фонi забування матерiалу при вiдсутностi повторень видiляється дуже рiзко. Закономiрнiсть забування матерiалу школярем повинна бути врахована при органiзацiї повторень змiсту навчальних курсiв в школi. Якщо матерiал найбiльше пiддається забуванню саме в перший час пiся його заучування, то не варто вiдкладати повторення засвоєних знань. Потрiбно повторяти пройдений матерiал «по свiжих слiдах», для того щоб запобiгти його забуванню. Це набагато легше i потребує значно менше часу, нiж вiдновлення в пам’ятi забутого. Iстотним являється питания про те, до яких якiсних змiн призводить забування. Вивченню цього питання присвячене дослiдження Соловйова. Встановлено, що в процесi забування уявлення змiнюються у взаємозалежності. Iстотною умовою таких взаємозалежних змiн є активне встановлення визначених вiдношень мiж об’єктами – подiбнiсть i вiдмiннiсть. Розгляд своєрiдностi об’єктiв, їх подiбнiсть i вiдмiннiсть у поєднаннi, протидiє забуванню, яке полягає в рiзкiй змiнi уявлень. Важливу роль в спотвореннi матерiалу при його вiдтвореннi вiдiграє уподiбнення одних уявлень iншим. Розмiри уподiбнення при забуваннi залежать вiд вiдношень мiж об’єктами i характеру сприйняття. Однiєю iз iстотних задач шкiльного навчання є створення живих, яскравих i точних образiв, в яких достатньо добре вiдображена своєрiднiсть об’єктiв. Це необхiдно як для того, щоб в подальшому, в своїй практичнiй дiяльностi школяр правильно впiзнавав данi об’єкти, так i для того, щоб повнокровнi i точнi образи служили твердим грунтом для узагальнень. Забування школярами навчального матерiалу виявляється також в спотвореннi послiдовностi його частин. Передбачаючи, що подiбнi спотворення можуть виникнути i знаючи їх джерело, вчителю варто звернути особливу увагу на досягнення чiткого усвiдомлення школярами визначеної послiдовностi подiй. Для цього потрiбно добитись тих основ, завдяки яким одна подiя з повною необхiднiстю слiдує за iншою. Розумiння зв’язку мiж подiями є основою правильного вiдтворення хронологiчної послiдовностi.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Це цікаво:

Вимоги до змісту дисертації
Титульний аркуш дисертації містить: найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де виконана дисертація; прізвище, ім'я, по батькові автора; індекс УДК; назву дисертації; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, на який претендує здобувач; науковий ступінь, вчене зв ...

Кабінет географії
„Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що при його вивченні майбутній громадянин знайомиться з реальним життям у навколишньому середовищі, із життям суспільства в усіх його проявах і зв'язках. Географічні знання і вміння дають просторове уявлення про земну поверхню та з ...

Виховання патріотизму на прикладах звичаїв козацтва
Світові процеси, глобалізація й інформатизація, відкритість пострадянських держав світовому співтовариству обумовлюють пильну увагу вчених до дослідження питань духовно-морального виховання підростаючого покоління. У суспільстві відчувається світоглядна порожнеча, що виникла після відторгнення стар ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com