Методика використання ігор у процесі образотворчої діяльності учнів

Педагогіка і виховання » Методика використання ігор у процесі образотворчої діяльності учнів

Сторінка 1

Образотворче мистецтво — один з важливих предметів у початкових класах, оскільки воно відіграє незамінну роль у процесі формування емоційної сфери та творчого розвитку особистості. Мистецтво здатне ввести дитину у світ творчості, принести їй перші творчі радості, а радість творчості — одна з найбільших на землі.

У процесі виявлення особливостей застосування розвивальних ігор на уроках образотворчого мистецтва велике значення має аналіз динаміки становлення дитячого малюнка та виявлення значення ігор у розвитку навичок образотворчої діяльності. Результати науково-психологічних досліджень показали, що образотворча діяльність дітей молодшого шкільного віку не виникає як результат пасивного відображення предметного світу сприймання, а для її формування потрібні практично-образотворчі дії, що базуються на сприйнятті дитиною навколишнього та усвідомленні побаченого. Цей комплекс: сприйняття – відчуття, розуміння – образотворча діяльність.

Діти молодшого шкільного віку виконують малюнки різного ступеня складності, різного ступеня «ознайомленості» із змістом і різної структури, при цьому використовують дві-три і більше фігур. Спостереження за роботою дітей показало, що відтворення збережених уявлень — це особливий процес. Збережений образ не випливає в готовому вигляді, а конструюється на основі слідів, що збереглися, і залежить від вікових закономірностей розвитку уяви, уявлень і пам’яті. Такий процес правильно назвати уявленням. Працюючи з готовими предметами, діти мають можливість у самому зображенні застосувати практичну дію для створення картини з окремих фігур. Ця дія, проте, структурно відрізняється у дітей різного віку.

У малюнках дітей молодшого шкільного віку особливо чітко виступає злитість просторових характеристик образу, що зберігається у пам’яті, і невміння ви користати уявні образи відповідно до поставленого завдання. Для дослідження вміння відтворювати було проведено експеримент, суть якого полягала у наступному: дітям треба було скласти фігури трьох добре знайомих звірів, зображення яких було розрізано на три частини. Одержані результати у молодших школярів вражають своєю безглуздістю. Навіть семи- і восьмирічні діти дуже погано уявляють собі форму начебто добре відомих їм тварин: ведмедя, кози і коня. Така сама злитість сприймання виявляється і при відтворенні дітьми молодшого шкільного віку будь-якого складного предмета. Діти 4 класу вже шукають більш правильні поєднання, комбінуючи частини фігури доти, поки їм не вдається так розмістити фрагменти, щоб відтворити фігуру в цілому. У цьому процесі відтворення й конструювання збережений образ набуває оформленості і осмислюється дитиною. Такий образ вже є адекватним, реалістичним образом відтворюваного уявлення.

У продуктивності образотворчої діяльності величезне значення має дія, до якої вдаються діти у молодшому шкільному віці при сприйманні предмета. Дітям важко правильно сприймати малюнок. Адже навіть найпростіший малюнок, на якому зображено хоча б два предмети, зображає їх у певних просторових зв'язках. Осмислити ці зв'язки слід для того, щоб розкрити взаємовідношення між частинами малюнка і сприйняти зображення як щось ціле. Тому сприймання дітьми малюнка здавна використовували для визначення загального розумового розвитку дитини. Діти в процесі розумового розвитку переходять від фрагментарного сприймання, тобто пізнавання окремих предметів, між собою не пов'язаних, до виявлення спочатку їх функціональних зв'язків (що людина робить), а потім до розкриття більш глибоких відношень між предметами і явищами: причин, зв'язків, обставин, цілей. Аналізуючи зображення, діти опираються на власний досвід. Вони розкривають внутрішні зв'язки між предметами, осмислюючи зображену на малюнку ситуацію. Проте перехід до цього вищого рівня розуміння не можна пояснити віковим дозріванням. Дослідження показали, що особливості опису дитиною малюнка залежать насамперед від його змісту, знайомого або малознайомого дитині, від структури, динамічності чи статичності сюжету.

Величезне значення має й запитання, з яким дорослий звертається до дитини. Запитуючи дітей про те, що вони бачать на малюнку, педагог орієнтує їх на перелічування будь-яких предметів (важливих і другорядних) і в будь-якому порядку. Запитання «Що діти роблять тут, на малюнку?» — спонукає дітей до розкриття зв'язків функціональних, тобто дії. Коли дитину просять розповісти про події, зображені на малюнку, вона намагається зрозуміти зображене, тобто піднімається на рівень тлумачення. Це розуміння підсилюється, коли запитання ставити і цікавій, ігровій формі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Вимоги до мікроклімату
У кабінетах та класах учбових закладів, де навчання проводиться із застосуванням персональних комп’ютерів, температура повітря повинна бути 19,5+0,5˚C, відносна вологість повітря 60+5%, швидкість руху повітря не більшою 0,1 м/с; рівень іонізації повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрана ...

Зв'язок науки і вищої освіти
До 1989 року наука і вища освіта були розділені між собою як інстутиційно, так і методологічно. Діяльність по наукових дослідження концентрувалася і здійснювалася головним чином підрозділами Болгарської академії наук. Після 1989 року політика держави кардинально змінилася, і ВНЗ було дозволено пров ...

Класифікація тестів, їх функції
Тести досягнень прийнято поділяти на широкоорієнтовані (метою вивчення у даному випадку є оцінка навичок з огляду на основні, розраховані на тривалий час, цілі навчання, наприклад, для виміру впливу навчання на логічне мислення, на прийоми розв’язання широкого кола завдань) та методики з конкретних ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com