Фольклор у музично-творчому розвиткові дітей

Сторінка 1

У процесі підготовки до уроків музики й позакласних заходів доцільно добирати українські народні приказки, загадки, вірші, ритмізувати й мелодизувати їх і надалі використовувати як можливі варіанти в роботі з учнями.

Наприклад, скоромовки можна застосувати для розвитку не тільки розмовної, а й співацької дикції. Мелодії на тексти скоромовок мають бути нескладними, інакше їх важко співати у швидкому темпі:

Якось Яків сіяв мак,

Так-сяк, абияк.

Виріс ярий Яків мак,

Та щось коле, як їжак.

Мурлика муркоче —

Морозива хоче.

Мурлика руденький,

Замерзнеш, дурненький!

Для розвитку творчих здібностей школярів можна використати тексти загадок. Учитель створює на відповідні слова мелодію, враховуючи, що відповідь доспівує хтось із дітей. Наводимо приклади загадок:

1. Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок.

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся.

Де ж цей шустрий побігайчик?

Ось він, бачте? Так це ж зайчик!

2. В мене ніжка одна — Чобітка не маю,

І хоч я без голови, — Шапку надягаю.

Хто ж це? Тричі повтори! — Гриб, гриб, гриб.

3. Я падаю на ваші хати,

Я білий, білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто сніг.

4. Хто з хвостиком і з вушками?

В кого лапки з подушками?

Як ступа, ніхто не чує,

Тихо крадучись, полює.

І маленькі, сірі мишки .

Утікають геть від кішки.

Один з найпопулярніших і найулюбленіших дітьми жанрів народної літературної творчості — казка. В українському казковому епосі типовими персонажами є хитра лисиця («Лисичка-сестричка», «Лисиця-кума»), дурнуватий вовк («Вовчик-братик», «Вовк-панібрат») і наївний заєць («Зайчик-побігайчик»), часом також кіт, коза, собака й кінь.

У процесі підготовки до уроків музики й позакласної роботи вчителеві бажано створити інструментальний супровід до народних казок. Водночас треба враховувати, що в музиці мають бути відбиті манера поведінки тварин, їхній зовнішній вигляд. Так, лисицю в казках зображують, як улесливу, хитру обманщицю, вовка — нерозумним, простуватим, собаку — розумною, відданою людині; зайця — боягузливим, кота - ледачим; півня — горланем і самовпевненим.

Створити інструментальний супровід можна до таких українських народних казок, як «Лисичка в суддях», «Піддурена ворона», «Як лис розводив курята», «Жаба боязкіша від зайця» «Лисове серце», «Про вовчика-братика й лисичку-сестричку», «Дід, баба і вовк-колядник», «Як Миша віддячила Левові», «Лев та заєць», «Журавель сватає Чаплю», «Кравець і Вовк», «Журавель і Лисиця», «Мишача рада» тощо. ІЕ й інші казки цікаві насамперед тим, що в них засобами сатири й гумору, індивідуалізованої мови з примовками, афоризмами, жартами відбито риси національного характеру українського народу.

Було б доцільно, щоб учитель зміг створити не тільки інструментальний супровід до українських народних казок, а й вокальні фрагменти — адже в окремих казках ті чи інші персонажі розмовляють іноді мовою поезії, яку можна мелодизувати.

Наприклад, пісенька Колобка з однойменної казки:

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений.

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

Я від вовка втік,

Від ведмедя втік,

То й від тебе втечу!

Хитра лисичка — персонаж казки «Кіт, кріт, курочка й лисиця» — хоче вкрасти курочку і співає таку пісеньку:

Курочко, курочко, Масляна голівочко,

Одсунь віконечко та глянь на сонечко.

Довірлива курочка, яку викрала лисиця, просить своїх друзів прийти на допомогу:

Коте, коте, і ти, кроте!

Несе мене лиска на лисому хвості

По липому мості, з гірки на долинку

Та й у свою хатинку!

Вірні друзі намагаються перехитрити лисицю:

Ду-ду, ду-ду в дудочку,

Скри-пу, скри-пу в скрипочку!

А в лисички новий двір,

Чотири дочки на вибір, п'ята вона. Вийди сюди!

Так народні казки за умови співтворчості вчителя перетворюються в музичні, які можна інсценувати з дітьми.

Крім казок, можна інсценувати також українські народні пісні, насамперед пов'язані з певними рухами (наприклад «Ой є в лісі калина»), а також жартівливі: «Веселі гуси», «Грицю, Грицю, до роботи», «Два півники», «Танцювали миші», «Та орав мужик край дороги» тощо. Інсценування пісень подобається дітям, сприяє посиленню інтересу до музичних занять.

Під час виконання співацьких імпровізацій можна використати тексти народних примовок, лічилок. Наприклад:

Їхав пан через лан, Ой Микито, Микито,

Бричка гуркотіла, Вигнав воли на жито,

А як Ганя сіла в бричку, А сам пішов до хати

Бричка загуділа. Вареники вплітати.

* * * * * *

Котилася торба з великого горба, А Степан — Степанок

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Психологічна основа концепції проблемного навчання
Справжньою психологічною основою концепції проблемного навчання стала теорія мислення як продуктивного процесу, висунута Рубінштейном (Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології. М., 1989 р.). Його теорія була розвинена і конкретизована його учнями та послідовниками (А. В. Брушлинський, А. М. Мат ...

Шляхи підвищення ефективності процесу виховання
Шляхами підвищення ефективності процесу виховання є: - подолання формалізму у виховній роботі шляхом уникнення безсистемності у виховній роботі та подолання заорганізованості учнів безліччю безцільних заходів. - вдосконалення процесу виховання шляхом: а) організації у школі виховних центрів; б) орг ...

Характеристика трудових процесів, що виконує робітник
Оскільки в діяльності робітника переважає технологічний компонент, то необхідно визначити його особливості. Існує три групи трудових процесів які характеризується сукупністю дій людини, виконання його діяльності по заданому алгоритму залежно від ситуації. Діяльності робітника за фахом ” Слюсар конт ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com