Весняні календарно-обрядові пісні

Сторінка 1

На одному з уроків на початку березня було б корисно провести бесіду про Масницю. Вона може бути орієнтовно такою:

Учитель: Діти, чи знаєте ви, яке передвесняне свято з незапам'ятних часів було найвеселішим? Правильно, Масниця. Це свято тривало цілий тиждень. У понеділок Масницю зустрічали. У вівторок проводили різні ігрища: катання з льодових гір, поїздки на конях тощо. Середу називали «ласункою»: в цей день ласували масничними стравами. А як, на вашу думку, чому головною стравою були млинці? Ви, напевне, помітили, що млинці круглі, наче сонце. А ми з вами пам'ятаємо, що багато явищ природи люди ще не могли зрозуміти й тому обожнювали їх. Наймогутнішим божеством, якому поклонялися стародавні слов'яни, було сонце, або, як його називали, бог Ярило. На честь Ярила створено чимало пісень, що дійшли й до наших днів. Наприклад, «Пісня про сонечко»:

Сонечко, сонечко,

Глянь нам у віконечко,

Усміхнись, до діток малесеньких

Своїм ясним личеньком повернись.

— Сподобалась вам ця пісенька? Чи бажаєте її розучити?

Діти звичайно погоджуються розучити пісеньку, називаючи її доброю й ласкавою. Після виконання пісні вчитель продовжує свою розповідь:

— І люди вірили, що коли на Масницю вони спечуть багато-багато млинців, то яскравіше світитиме сонце і швидше прийде весна.

Четвертий день Масниці називався «розгуляй-четвер». У п'ятницю й суботу ходили в гості. У неділю — останній день Масниці — влаштовували проводи зими. Може, хтось із вас знає, як проходить цей обряд?

— Робили солом'яник, який спочатку вшановували, а потім виносили за околицю і спалювали.

— Люди вірили, що зима злякається й більше не прийде до них. Іноді солом'яник встигає сказати людям, що в наступному році повернеться, як це було в опері «Снігуронька» відомого композитора М. Римського-Корсакова (корисно послухати фрагмент сцени «Проводи Масниці»).

Кілька березневих уроків доцільно присвятити ознайомленню дітей з весняними календарними звичаями й піснями.

Учитель: У березні весна дуже поспішає до людей, але зима її не пускає. І хоч зима в знесилій злості заковує льодом звечора несміливі проталини й розмальовує вікна вночі фантастичними візерунками, вдень її сили слабшають, і весна дедалі частіше нагадує про себе капанням, що дзвенить на сонечку. Нарешті люди дочекалися весни.

А який, на вашу думку, діти, настрій буває в людей на початку весни? Правильно, веселий, бадьорий — адже навесні пробуджується природа, і так красиво стає навколо. Щоб наблизити прихід весни, в день весняного рівнодення (22 березня), коли день і ніч тривають 12 годин, за околиці сіл виходили діти й дівчата закликати весну. Вони тримали фігурки птахів, що були випечені з тіста. Діти підкидали «птахів» угору, саджали їх на високі жердини, розмахуючи ними, і співали пісні-заклички. Фігурки виготовлених пташок нагадували, що скоро прилетять справжні птахи.

Ой летіла зозуленька через сад,

Через сад, розпустила пір'ячко

На весь сад, на весь сад.

Ой хто теє пір'ячко підбере,

Підбере, той сивую, зозуленьку

Забере, забере.

У давні часи люди вірили: якщо дружно покличуть весну, зрадіють, що вона наближається, то вона й прийде скоріше. Іноді закликали навіть під час проводів Масниці, як, наприклад, у відомій вам опері «Снігуронька».

Звичай закликання весни відтворений у багатьох українських веснянках. Закликали весну дівчата, як правило, на узвишші або на березі річки. Співали голосно, щоб їх почули широкий степ і темний ліс, високі пагорби і швидка річка. Діти, спробуймо й ми з вами заспівати веснянку, може, весна почує і швидше до нас прийде.

Учитель виконує веснянку, потім розучує з дітьми:

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку.

Зимували, не співали,

Весну дожидали.

У бесіді з'ясовується, що характер веснянки спокійний, ласкавий, темп неквапливий. Хтось із учнів, звичайно, помічає, що в пісні не відчувається радісного настрою, вона трохи сумовита.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

«Народная педагогія...» Олександра Духновича — один з основоположних творів української сімейної педагогіки
Олександр Васильович Духнович (1803-1865) — видатний український педагог і просвітитель, засновник родинного виховання в Україні, організатор народної освіти в Закарпатті, філософ, історик, письменник. Автор першого системно впорядкованого посібника з педагогіки для сільських учителів та батьків, п ...

Диференціація, як засіб вдосконалення методики формування вмінь молодших школярів розв’язувати складені задачі
Одне з головних завдань, що закладене в Державному стандарті початкової освіти, - це орієнтація системи освіти на дитячу особистість та її розвиток. Практика доводить, що індивідуально - розвивальний напрямок освіти є неможливим без диференційованого навчання. Думку про необхідність диференційовано ...

Особливості економічного виховання
Економічне виховання — організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів. Важливим компонентом економічної культури є економічна свідомість — знання основних законів розвитку ринкової економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, в ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com